Рішення № 136676734, 19.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року справа № 580/13916/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» № 5/25/2330/Р від 08.08.2025;

- зобов`язати КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» повторно розглянути питання щодо продовження групи інвалідності ОСОБА_1 із врахуванням висновків суду.

Ухвалою судді від 22.12.2025 відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач незаконно прийняв рішення про відмову у встановленні позивачу групи інвалідності. За твердженням представника позивача, останній має порушення функцій організму та вважає, що лікарями не враховано стан його здоров`я і протиправно відмовлено у призначенні ІІ групи інвалідності. Саме тому в діях відповідача мало місце порушення процедури щодо проведення медичного огляду позивача та неврахування всіх наданих медичних документів.

Представник позивач звернула увагу на відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.

Відзив у встановлений судом строк, відповідачем до суду не подано, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем. Оскільки відзив до суду не подано, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки до акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 435861 встановлено статус особи з інвалідністю ІІ групи з 25.07.2024 до 01.09.2025 з датою чергового переогляду 05.08.2025.

12.08.2025 ОСОБА_1 отримав витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» від 08.08.2025 за №5/25/2330/Р, відповідно до п. 16 якого зазначено, «згідно постанови КМУ № 1338 від 15.11.2024 не підлягає продовженню групи. У виписному епікризі стадія та діагноз не відповідає результату ПГЗ».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, яке прийняте КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради», 09.09.2025 на адресу ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи направлена скарга.

За результатами перегляду рішення від 08.08.2025 державною установою «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи ухвалено рішення від 25.11.2025 за № 5965/25/50 про підтвердження рішення КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» від 08.08.2025.

Вважаючи неправомірними висновки експертної команди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.91 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII).

Частиною першою статті 2 Закону № 875-XII передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону № 875-XII, інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 875-XII, особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі -Закон № 2961-IV).

Частиною першою статті 1 Закону № 2961-IV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338) передбачено, що у закладах охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров`я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.

Пунктом 6 Постанови № 1338 встановлено, що керівники обласних державних (військових адміністрацій) повинні забезпечити затвердження переліку закладів охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно вимог Постанови № 1338 до переліку закладів охорони здоров`я Черкаської області, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 12.12.2024 №600, входять 10 закладів охорони здоров`я області. У цих закладах сформовані експертні команди за профілями: загально-хірургічний, хірургічний, офтальмологічний, онкологічний, травматологічний, кардіоневрологічний, психіатричний, фтизіопульмонологічний або гематологічний.

В КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» створена експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд в КНП «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» затверджено наказом директора від 03.12.2024 № 433.

Пунктом 3 Постанови № 1338 установлено, що з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико- соціальної експертизи, встановлення встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями, а розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

У відповідності до п. 7 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров`я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання.

За змістом положень пп. 2 п. 21 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, до електронного направлення додаються електронні копії оригіналів медичних документів, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання: документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців.

Постановою №1338 затверджено окремий розділ «Критерії встановлення інвалідності», пунктом 5 якого передбачено, що ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об`єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:

легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;

помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;

виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;

значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.

Відповідно до п. 6 розділу «Критерії встановлення інвалідності» Постанови №1338 до критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Згідно з пунктом 8 розділу «Критерії встановлення інвалідності» Постанови №1338 підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;

обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

В контексті наведених вище критеріїв встановлення інвалідності, при вирішенні питання визнання особи особою з інвалідністю, експертна комісія повинна перевірити наявність або відсутність обов`язкових умов встановлення інвалідності, про що зазначити в своєму рішенні.

Досліджуючи зміст оскарженого рішення, суд зазначає, що воно не містить інформації про оцінку усіх перелічених вище критеріїв. Зокрема в ньому не вказано про наявність або відсутність у позивача стійких порушень функцій організму. В рішенні не надано оцінку здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності. Також не зазначено наявність чи відсутність вжиття заходів соціального захисту.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі №280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд встановив, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не визначено конкретних підстав прийнятого рішення у спірному рішенні не визначено, які саме фактичні підстави слугували його прийняттю з урахуванням розділу «Критерії встановлення інвалідності» Постанови №1338.

Суд зазначає, що для прийняття рішення про відмову у встановленні інвалідності недостатньо лише самого посилання на відсутність підстав для її встановлення, рішення повинно містити опис фактичних підстав на яких воно базується. Оскаржене рішення, не містить відомостей з викладом аналізу наявності або відсутності необхідних умов для встановлення інвалідності, з обов`язковим посиланням на докази, які підтверджують ті чи інші обставини.

Невмотивованість рішення суб`єкта владних повноважень є підставою для його скасування.

Отже, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради повторно розглянути питання про встановлення позивачу інвалідності та прийняти рішення з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» № 5/25/2330/Р від 08.08.2025.

Зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» (вул. Святителя хірурга Луки, 7, м. Черкаси, 18009, код ЄДРПОУ 02005639) повторно розглянути питання про встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) інвалідності та прийняти рішення з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства «Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради» (вул. Святителя хірурга Луки, 7, м. Черкаси, 18009, код ЄДРПОУ 02005639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 97 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО