Ухвала суду № 136675875, 20.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 травня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/6215/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомився з матеріалами позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 15.05.2026 звернувся ОСОБА_2 з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому позивачка, з урахуванням заяви від 16.05.2026 про уточнення позовних вимог, просила:

визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати на користь спадкоємиці ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів на виплачену в квітні 2024 року суму боргу (108 223,55 грн);

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на суму 108 223,55 грн за період з 01.06.2015 по квітень 2024 року відповідно до Закону України №2050-III;

стягнути з ГУПФ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 залишок невиплаченої за життя спадкодавця заборгованості з пенсії в розмірі 35943,06 грн в порядку спадкування;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на залишок суми боргу (35 943,06 грн), починаючи з травня 2024 року до дня фактичної виплати залишку заборгованості.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Як визначено частиною восьмою статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

А відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У заяві від 16.05.2026 про уточнення позовних вимог представник позивачки зазначив, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Предмет спору у справі №440/6215/26 не стосується стягнення аліментів.

А тому доводи представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд визнає безпідставними.

До позовної заяви не долучено доказів, що підтверджували б наявність інших підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Клопотання про відстрочення / розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру відповідно до вимог статті 133 КАС України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивачка та / або її представник не надали.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як визначено частиною першою статті 4 названого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2026 - 3328,00 грн.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А відповідно до частини третьої згаданої статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява ОСОБА_1 містить одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.

Таким чином, за подання цього позову позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн (3328,00 грн х 0,4 х 2 х 0,8).

Крім того, як визначено частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

З позовної заяви та доданих до неї документів суд встановив, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 перебувала на обліку в ГУПФ України в Полтавській області як одержувач пенсії.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_3 .

Зі слів представника позивача, ОСОБА_1 у квітні 2024 року отримала від ГУПФ України в Полтавській області суму заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 108223,55 грн, що була нарахована ОСОБА_3 на виконання судового рішення у справі №440/4591/22.

Спір у справі №440/6215/26 виник щодо нарахування та сплати позивачці компенсації втрати частини доходів на суму отриманої у квітні 2024 року пенсії померлої ОСОБА_3 , а також стягнення на користь позивачки частини несплаченої ОСОБА_3 за життя пенсії у розмірі 35943,06 грн, нарахованої на виконання судового рішення у справі №440/4591/22.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 дійшов таких висновків: "умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

30. При цьому норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.

31. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (...) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

32. Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

33. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

34. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.".

У пункті 35 вищезгаданої постанови Судова палата вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

У спірних відносинах позивачка отримала частину заборгованості з пенсійних виплат у квітні 2024 року, внаслідок чого мала дізнатися про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів 01.05.2024.

Тож шестимісячний строк звернення до суду з позовом в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів розпочався 01.05.2024 та завершився 31.10.2024.

Позовну заяву подано до суду 15.05.2026, що є підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду більш ніж на вісімнадцять місяців.

Заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом у відповідній частині позовних вимог позивачка не надала.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ГУПФ України в Полтавській області залишку невиплаченої за життя спадкодавця заборгованості з пенсії у розмірі 35943,06 грн суд зауважує, що відповідно до статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як згадано вище, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали позову не містять доказів звернення ОСОБА_1 до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про виплату їй неотриманих за життя сум пенсії ОСОБА_3 у строк, визначений частиною другою статті 52 Закону №1058-IV, а також отримання відмови у їх виплаті, від дати якої слід обчислювати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так само у силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документа про сплату судового збору за реквізитами: 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, рахунок отримувача: UA 078999980313191206084016719, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів наявності підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, визначених статтею 5 Закону України "Про судовий збір" або клопотання про відстрочення / розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру відповідно до вимог статті 133 КАС України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" разом з доказами наявності відповідних підстав (відсутності доходів, скрутного матеріального стану тощо);

- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів та доказів поважності причин його пропуску;

- доказів звернення позивачки до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про виплату їй неотриманих за життя сум пенсії ОСОБА_3 у строк, визначений частиною другою статті 52 Закону №1058-IV, а також отримання відмови у їх виплаті, а у разі, якщо з дати отримання відповідної відмови до дати звернення до суду з цим позовом пройшло більше шести місяців - заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачці надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху; строк рахувати з дня, наступного за днем доставки електронного примірника ухвали в електронний кабінет представника позивачки.

Попередити позивачку, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі частини другої статті 123, пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала в частині визнання розміру судового збору може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в іншій частині окремо не оскаржується.

Суддя Олександр КУКОБА