Ухвала суду № 136675874, 20.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4467/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 692 від 04.03.2026 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 155 о/с від 11.03.2026 року начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області;

- поновити в займаній посаді дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_1 та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 12 березня 2026 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11:00 год 20 травня 2026 року.

05.05.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем порушено строки, визначені абз. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту, оскільки останнім днем строку для звернення до адміністративного суду є 02.04.2026.

19.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З наведених положень ст. 122 КАС України вбачається, що іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

15.03.2022 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» №2123-ІХ з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану».

Даним Законом внесено зміни до Дисциплінарного статуту шляхом доповнення його новим розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Вказаний вище Закон набрав чинності з 01.05.2022.

Відповідно до ч.4 ст.31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" ( в редакції що діяла на час звільнення позивача) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, з 01.05.2022 року Законом України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 29.01.2019 року у справі №807/257/14, від 25.04.2024 у справі № 520/11247/22.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, у контексті даного спору застосуванню підлягає саме Дисциплінарний статут Національної поліції України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (з відповідними змінами), яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Вищевказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.02.2023 року у справі №120/7567/22, який в силу згаданої вище норми ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є наказ начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 692 від 04.03.2026 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області; наказ № 155 о/с від 11.03.2026 про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1

Як встановлено з матеріалів даної справи, з наведеними вище оспорюваними наказами ГУНП в Полтавській області позивач був ознайомлений під розписку 07.03.2026 та 19.03.2026 відповідно.

Відтак, строк звернення до суду з вимогами у даній справі, з урахуванням приписів ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, після ознайомлення позивача з оспорюваними наказами, розпочався 07.03.2026 та 19.03.2026 та тривав 15 днів, тобто до 23.03.2026 та 02.04.2026 відповідно.

До суду позивач звернувся лише 10.04.2026, про що свідчить штамп пошти на конверті.

Відтак, позивачем було пропущено 15-ти денний строк звернення до суду, передбачений нормою ч.4 ст.31 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

19.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи заяву сторона позивача зазначає, що після звільнення з поліції, ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу оновлення своїх персональних даних як військовозобов`язаного після звільнення з поліції, укладення в добровільному порядку контракту на військову службу в рядах ЗСУ. ОСОБА_1 проходив військово-медичну комісію, погоджував умови контракту на військову службу, проходив співбесіди з представниками командування військової частини, укладав контракт та оформлював документи для проходження військової служби. Він був зайнятий цими справами з 18 по 25 березня 2026 року включно, і не мав часу зосередитись на питанні оскарження притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення. З 26 березня 2026 року ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ. Також, зазначав, що розгляд протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було призначено Кобеляцьким районним судом Полтавської області на 30 березня 2026 року, і до його розгляду судом ОСОБА_1 не міг визначитись з наявністю або відсутністю підстав для оскарження наказів відповідача. Також, ОСОБА_1 не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування №32247-2026 від 03.03.2026 р., а саме цей висновок став підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та наступного звільнення. Станом на день вступу його до лав ЗСУ, рішення суду за його адмінпротоколом за ст.130 КУпАП ще не було ухвалене. 31 березня 2026 року ОСОБА_1 , будучи в лавах ЗСУ, довідався по телефону про закриття провадження у справі, що розглядалась Кобеляцьким райсудом Полтавської області за ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, та доручив звернутись від його імені та в його інтересах до суду з позовом про визнання протиправними наказів за якими він був звільнений, та поновлення на роботі. Додаткову угоду про прийняття доручення на оскарження в суді наказів про звільнення, поновлення на роботі, до угоди про надання правничої допомоги, від імені ОСОБА_1 підписала його мати ОСОБА_2 1 квітня 2026 року. Раніше, 18.03.2026 року на адресу відповідача було направлено адвокатський запит з метою отримання документів, які були підставою звільнення ОСОБА_1 , у т.ч. копії висновку службового розслідування. На адвокатський запит від 18.03.2026 року про надання копій наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення, висновку службового розслідування відносно Похилого, довідки про його середню заробітну плату, відповідач надав відповідь датовану 23.03.2026 року, яку надіслав на мою адресу простим поштовим листом (копію конверту додано), який отримав 06.04.2026 року. До відповіді на запит адвоката відповідач долучив копії наказу №692, висновку службового розслідування № 32247-2026 від 03.03.2026 р, розписки про отримання витягу з наказу про звільнення, тощо. Таким чином, повна інформація про підстави та обставини притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та його звільнення стала відома стороні позивача в особі його представника лише 06 квітня 2026 року. На з`ясування обставин справи, оцінку наявності підстав для визнання оскаржуваних наказів протиправними, розсуду про порушення прав та інтересів позивача, збирання доказів, складання позовної заяви, витрачено мінімально короткий проміжок часу з 6 по 10 квітня 2026 року. 10 квітня 2026 року позов було направлено засобами поштового зв`язку до суду. В цей же день постанова Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.03.2026 року у справі 533/118/26, провадження 3/532/222/2026, набрала чинності. З причин, викладених вище, позивач звернувся до суду з позовом з простроченням всього шести днів.

Проаналізувавши означену заяву, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд в постанові від 16.05.2025 по справі № 480/5518/24 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут) застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Приписами ст. 31 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.

Передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що вказане обмеження строку реалізації права на судовий захист ніяк не нівелює передбачене Кодексом адміністративного судочинства України право особи на судовий захист, який встановлено в межах місячного строку з моменту ознайомлення особи з наказом про дисциплінарне стягнення.

Таким чином, враховуючи проходження позивачем військової служби, враховуючи не великий термін пропущеного строку звернення до суду, з метою запобігання надлишкового формалізму, реалізації права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

За вказаних обставин, оскільки судом поновлено позивачу строк звернення до суду, тому суд залишає клопотання відповідача без задоволення.

Керуючись ст. ст. 236, 248, 256, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою у справі №440/4467/26 - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даною позовною заявою.

У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Полтавській області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №440/4467/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва