Рішення № 136674979, 20.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року справа №320/31022/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" з позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 04.08.2023р. №UA100390/2023/000013/2 (коригування митної вартості товарів), картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100390/2023/000354.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішень митного органу про корегування митної вартості товарів, адже подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України) для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає. Відповідачем правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що під час здійснення митного контролю було встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача. За змістом відзиву на позовну заяву, витрати на транспортування та завантаження товару є складовою митної вартості товарів і від умов поставки залежить розмір цих складових та особа, яка їх сплачує (продавець чи покупець). Оскільки з наданих документів неможливо встановити, що завантаження здійснено на майданчика продавця, і ці витрати поніс продавець, то відсутнє документальне підтвердження вартості витрат на завантаження товару. З урахуванням цього, вартість тари та пакувального матеріалу є складовою митної вартості. Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані декларантом не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» (далі також ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» або Позивач) з 2018 року здійснює господарську діяльність, пов?язану, в тому числі, з оптовою торгівлею електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього. В першу чергу, елементами сонячних батарей (сонячних панелей).

13 червня 2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.О.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару N? 006/18, відповідно до умов якого Компанія «Solarity s.r.o.» приймає на себе зобов?язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов?язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.

Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах.

В рамках вказаного Договору поставки Компанія «Solarity s.r.o.» здійснила поставку товару:

Відповідно до інвойсу N? 1032300145 від 26.07.2023р. предметом поставки стала наступна Продукція:

1. Сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, загально-промислового призначення, нові: Фотоелектричний модуль 530W bifacial [JK M530M - 72HL4 - TV] каталожний номер 100-043, к-ть 40 шт; вартість за одиницю - 113,6150 EUR, сумарна вартість - 4544,6000

2. Сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, загально-промислового призначення, нові: Фотоелектричний модуль 410W HiKu Mini Black Frame Mono [CS6R-410MS], каталожний номер 100-083, к-ть 140 шт; вартість за одиницю - 74,3212 EUR, сумарна вартість - 10404,9700 EUR.

3. Сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання (сонячні панелі), без додаткового обладнання, загально-промислового призначення, нові: Фотоелектричний модуль 565W Tiger Neo N-type Silver Frame Mono (G3) [JKM565N-72HL-VSF], каталожний номер 100-140, к-ть 372 шт; вартість за одиницю - 121,1179 EUR, сумарна вартість - 45055,8600 EUR.

Загальна вартість Продукції, відповідно до профором-інвойсу N? 1032300145 від 26.07.2023р. склала 60 005,43 (шістдесят тисяч п?ять Євро) 43 євроцентів.

Умови поставки - FCA CZ Kladno (країна Чехія, місто Кладно).

Вказана Продукція була запакована та підготовлена Компанією для доставки «СОЛАРІТІ УРАЇНА" згідно митною декларацією N? 23UA100390710383U0 від 02.08.2023 року.

Організацією доставки Продукції з країни Чехія, міста Кладно до м. Києва (Україна) займалась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , яке діяло як експедитор відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 07.10.2022 року N? PA36-2022/2, укладеного ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Клієнтом (Замовником).

Перевезення вантажу було здійснено на підставі заявки на перевезення вантажу N? 20230004151 від 26.07.2023р., передбаченою договором про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 13.06.2018 N? 006/18, місцем відвантаження товару є склад постачальника, який знаходиться A.P. Moller Maersk Logistics VGP logistics park Kladno Krocehlavska street 1040 Dubi, 272 01 Kladno, а згідно п. 6.2. цього ж контракту, умови поставки детально передбачені в інвойсі. Про місце відвантаження свідчить інформація з CMR від 26.07.2023р., N? б/н, у графі 4, а саме KLADNO.

Поставка Продукції здійснювалась вантажним транспортним засобом, яким здійснювалось перевезення, автомобілем причіпом Д.Н.3. АО9695ET/ НОМЕР_1 згідно автотранспортною накладною CMR від 26.07.2023р. N? б/ н.

Після прибуття вказаної Продукції до порту м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою Позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 02.08.2023 року було подано до Київської митниці (далі також - Відповідач) вантажну митну декларацію N? 23UA100390710383U0 від 02.08.2023 року та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору), зокрема: скан-копію договору поставки товару від 13 червня 2018 року N? 006/18; скан-копію додаткової угоди N 1.1 від 01.01.2021р.; скан-копію додаткової угоди N 4 від 01.07.2023р.; скан-копію рахунку-фактури (інвойсу) N? 1032300145 від 26.07.2023р.; скан-копію договору про від 07.10.2022 року N? PA36-2022/2; надання транспортно-експедиторських послуг скан-копію рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги N? 169 від 25.07.2023р.; скан-копію заявки на перевезення вантажу N? 20230004151 від 26.07.2023р.; скан-копію автотранспортної накладної CMR від 26.07.2023р. N? б/н.; - скан-копію довідку про транспортні витрати N? 20230004151 від 31.07.2023р.; скан-копію Договору про надання послуг митного брокера Т200521 від 20.05.2021р.; скан-копію Митної декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів N? 23UA100390710383U0 від 02.08.2023 року. Митна вартість Продукції була визначена за першим, основним, методом визначення митної вартості - ціною договору, а саме згідно інвойсу No 1032300145 від 26.07.2023р.

Вартість Продукції 60 005,43 (шістдесят тисяч п?ять Євро) 43 євроцентів, що за курсом гривні до Євро (40,134 за 1 Євро) складало 2016680,50 грн.

При цьому задекларована митна вартість у митній декларації вказана з урахуванням вартості доставки.

Відповідно, ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» мало би сплатити 403336,10 грн. ПДВ.

Однак Київська митниця дійшла наступного висновку:

На виконання положень ст.ст. 52-64, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією (далі - ЕМД) Ne 23UA100390710383U0 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (див. електронне повідомлення). З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2,3 та 4 ст.53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч.3 ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом не надано додаткові документи у повному обсязі. При цьому надані документи не підтверджують об?єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Надані відповідно до вимог статті 53 МКУ документи не містять всіх відомостей, що підтверджують врахування всіх складових митної вартості товарів та достовірність числового значення доданої складової митної вартості. Також, декларантом не підтверджено відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень пункту 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 13.06.2018 N? 006/18 (далі - Контракт) вказано, що ціна кожної одиниці товару зазначається в інвойсах (торгових рахунках-фактурах) які є невід?ємною частиною Контракту. Проте, інвойс є документом Продавця. Відповідно до розділу 5 Контракту платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості кожної парті Товару повинна бути здійснена на умовах, передбачених в інвойсах. Згідно пункту 5.3 Контракту терміни оплати товару можуть бути зміненні і вказуються в інвойсах на оплату товару після додаткової угоди сторін (інформація щодо термінів оплати товару в наданому декларантом інвойсі відсутня). Отже, декларантом не надано об?єктивних даних щодо погодження цін оцінюваних товарів з боку Покупця.

В наданих декларантом документах відсутня інформація щодо торгової марки товару N?2 витрат декларант надав, транспортно-експедиційний договір від 07.10.2022 N? РА36-2022/2 (далі - Договір) з ФОП ОСОБА_1 (Еспедитор), довідку про транспортні витрати від 31.07.2023 N? 20230004151. Згідно з ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, декларант надає транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N? 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ N? 599), до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: - рахунок-фактура (ак-виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що пітверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних виграт (якщо перевезення товаріе здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за і кілометр маршруту. Підставою для складання документів, зазначених у Наказі N? 599 є договір між одержувачем вантажу та особою, що надає відповідні послуги. Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Крім того, під час організації перевезень експортних, імпортних, експедиторами/ перевізниками забезпечується транспортно-експедиційних послуг, визначених Законом України від 01.07.2004 N? 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон). Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин (тобто дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків) має вчинятися у формі, встановленій законом. Довідка про транспортні витрати не передбачена законами України. Відповідно до положень Договору послуги надаються відповідно до погодженої «Фотоелектричний модуль 41OW HiKu Mini Black Frame Mono». Для підтвердження транспортних сторонами Заявки, яка не надана до МД виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

04.08.2023р. ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» листом (заявою) N? 0408-710383 у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації N? 23UA100390710383U0 від 02.08.2023 року звернулась до Київської митниці, в якій повідомила, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.

Тим не менше, Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів N? UA100390/2023/000013/2 від 04.08.2023р. (далі також Спірне рішення). Воно було мотивовано наступним:

Додатково зазначаємо: зокрема судами, а саме: Вищим адміністративним судом України у справі N? 813/3952/15 (ухвала від 28.03.2019, ЄДРСР - 65820019), Харківським апеляційним судом у справі N? 820/307/17, Полтавським окружним адміністративним судом у справі N? 816/2517/14 підтримано позицію митного органу щодо не підтвердження позивачем вартості перевезення товару на підставі виключно довідки про транспортнівитрати відповідно із наявністю у митниці законодавчо визначеної підстави витребування додаткових документів для підтвердження складових митної вартості товарів. Судами зазначено що довідки про транспортування не є фінансовими та/або бухгалтерськими документами. У зв?язку з чим, вони не можуть бути належними, самостійними та виключно єдиними документами, які би підтверджували витрати на перевезення товарів. Отже, декларант не скористався правом та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові мигної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів.

Ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларантом не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв?язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ та у порядку ч.6 ст. 55 МКУ шляхом направлення декларанту електронного повідомлення з консультацію у письмовому вигляді.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, а саме відсутнє одночасне співпадіння таких умов як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку, країна виробництва; виробник; наявність торговельної марки. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультації, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних металів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв?язку з відсутністю у митниці відомостей відомостей про всі силалон вартості виробництва товару та його доставки на митну теритію україни, що с необхідною словою пая використання таких методів. За умовами ст.сг. 62, 63 МКУ така інформація надається декларантом ибо уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації налано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консульгацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями ч. 8 сг. 57 та ч. 1 ст. 55 МКУ, можливо застосувати другорядний методу 2 г - резервний, відповідно до ст. 64 МКУ з використанням способів, які не суперечеть законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним методу визначення органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору митної вартості на підставі інформації, яка наявна в мігному органі. У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посалових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків кордон України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної варгості товарів, які переміщуються через митний затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 N? 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень мигної вартості товару згідно з лжерелом інформації: товар N? 2 - 5,224159 дол./кг (МД від 02.05.2023 N? UA 205050/2023/32232). Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МКУ, на письмове прохання суб?єкта ЗЕД (заява від 04.08.2023 No 0408-710383, надіслана до митниці 19.07.2023 о 13:36:06 год.). Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; контракту); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - копію митної декларації країни відправлення; - розрахунок ціни (калькуляцію).

Наголошуємо про право митного органу щодо потреби в уточнені будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка с невід?ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.

Відповідно до цього рішення вартість Продукції була визначена за шостим, резервним, методом.

В результаті такого коригування митна вартість Продукції збільшилась з 10577,74 євро (з доставкою) до 14245,31 євро.

Відповідно, розмір митних платежів, що мав бути сплачений ТОВ «СОЛАРІТ! УКРАЇНА» збільшився на 29 329,34 грн. ПДВ.

Митна вартість Продукції, судячи з наведених у Спірному рішенні, була визначена за ціною 4,7771 Євро за 1 кг. Продукції. В результаті такого коригування митна вартість сонячних фотогальванічних елементи зібраних у модуль для отримання електричної енергії (сонячні панелі) в кількості 2982 збільшилась з 10577,74 Євро (з доставкою) до 14245,31 євро (з доставкою).

Обгрунтування причин здійснення коригування, обставин прийняття Спірного рішення та джерел інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, Спірне рішення не містило.

Відповідно, розмір митних платежів, що мав бути сплачений ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» збільшився на 29 329,34 грн. ПДВ.

Крім того, на підставі вказаного Спірного рішення було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення N? UA100390/2023/000354, відповідно до якої були задекларовані митні платежі спочатку.

Як наслідок, з метою випуску Продукції у обіг ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» змушене було подати нову декларацію N? 23UA100390710628UO від 04.08.2023р., в якій розмір митних платежів було збільшено на суму, визначену у Спірному рішенні, та сплатити ці надмірні платежі у розмірі 29 329,34 грн. Відповідні суми за кодом « 55» зазначені у графі 47 вказаної митної декларації, що разом з даними графи « 43» (код МВВ), яка містить посилання як на 1 метод, за яким визначалась митна вартість Позивачем, так і на метод 6, за яким визначалась митна вартість Відповідачем, свідчить про незгоду Позивача із Спірним рішенням.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені в частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за поданою ним митною декларацією.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також те, що пов`язаність продавця та позивача вплинула на рівень митної вартості спірного товару.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

В постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Судом встановлено, що відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів лише зазначив номер та дату митної декларації, використаної ним, як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому, відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил, не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Разом з тим, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З цих підстав оскаржуване рішення про коригування митної вартості не можна визнати обґрунтованим, оскільки саме лише посилання на митні декларації із зазначенням задекларованої митної вартості та опису товару не дозволяє пересвідчитись у тому, що цей товар був подібним товару, що імпортується позивачем, як і перевірити чи характеристики оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, могли бути порівнювані для цілей визначення митної вартості товару.

Доведення таких обставин покладено саме на митний орган, як і викладення пояснень щодо зроблених коригувань виходячи з порівняльного аналізу характеристик товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (згідно з викладеними вище вимогами до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів) для цілей дотримання встановлених митним законодавством вимог при здійсненні коригування заявленої митної вартості товарів.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтної митної декларації, зазначеної в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 6, кв. 234; код ЄДРПОУ 41958197) до Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023р. № UA100390/2023/000013/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100390/2023/000354.

4. Стягнути на користь ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 6, кв. 234; код ЄДРПОУ 41958197) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судові витрати в розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.