Рішення № 136673790, 18.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Справа№200/1649/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення розміру та обчислення ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 року виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 та неврахуванні довідки від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обчислювати та виплачувати з 01.01.2026 року пенсію ОСОБА_1 по інвалідності призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 з урахуванням довідки про заробітну плату від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО» та сплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 56 022,04 грн., але сплачувалась у розмірі -23 610,00 грн. до 01 вересня 2025 року. Відповідно до перерахунку від 15.08.2025 року пенсію було знов зменшено до розміру -20 100,59 грн.

Зменшення з 01.09.2025 року відбулося внаслідок того, що Відповідач виключив з обрахунку пенсії довідку про заробітну плату від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО».

При цьому, в порушення рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 N 2-р (II)/2024, пенсія позивачу сплачувалася з обмеженням.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами прощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

24.03.2026 року від Головного управління ПФУ в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказує, що з 01.09.2025 електронна пенсійна справа позивача була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Загальний розмір пенсійної виплати склав 20100,59 грн (8913,83 х 2,90126)).

Також зазначає, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що у зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки, відсутні підстави для врахування наявної в електронній пенсійній справі довідки від 20.04.2012 №08, виданої ПАТ «ВЕСКО», про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796.

Виконуючи рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(1)/2024 а також постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», Головним управлінням було здійснено приведення пенсійних виплат у відповідність до оновлених правових приписів.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія позивача обчислена на підставі довідки про заробітну плату від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО».

Згідно з протокольним рішенням 914230158099 від 17.05.2025, розмір пенсії з надбавками становив 56 022,04 грн. Ураховуючи максимальний розмір пенсії, її сплачено у сумі - 23 610,00 грн.

Згідно з протокольним рішенням 914230158099 від 22.05.2025, пенсію було перераховано, розмір пенсії з надбавками 56022, 04грн., максимальний розмір пенсії 23610, 00 грн., підстава - причетність.

Згідно з протокольним рішенням 914230158099 від 19.08.2025, пенсію було перераховано, розмір склав 20100, 59 грн., підстава - невідповідність довідки про ЗП.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області направлено запит до ПАТ «ВЕСКО» від 02.10.2025 № 0500-0207- 8/100738 щодо надання на ОСОБА_1 первинних документів для підтвердження сум заробітку, зазначених в довідці про заробітну плату за період роботи у зоні відчудження від 20.04.2012 № 08: накази (розпорядження) про направлення до зони ЧАЕС, посвідчення про відрядження та інші документи, що підтверджують перебування у зоні ЧАЕС, особова картка форми Т-2, відомості щодо тарифної ставки працівника у період участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; документи, що підтверджують застосування кратності оплати праці (по III зоні небезпеки згідно з постановою № 207-7) (внутрішні накази, розпорядження, які визначали: конкретних працівників або категорії працівників, які підпадали під підвищену кратність; терміни дії цієї кратності; порядок нарахування тощо); положення про преміювання, чинне на підприємстві у період роботи працівника в зоні відчуження; накази, зміни або додатки, які підтверджують внесення змін до положення про преміювання, що дозволяли встановлення премії до 60% тарифної ставки для працівників, залучених до робіт у зоні відчуження.

Листом від 11.11.2025 № 451 ПАТ «ВЕСКО» надано ксерокопії слідуючих документів: накази щодо направлення на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 13.07.1986, особової картки форми Т-2, особових рахунків за І та ІІ півріччя 1986, первинної довідки військової частини від 06.08.1986 № 896/7 та довідки архіву штабу Червонопрапорного Київського військового округу від 25.12.1991 № 51/910, особистої заяви заявника від 29.03.2012 щодо проведення перерахунку заробітної плати за період ЛПА на ЧАЕС з 17.07.1986 по 04.08.1986, розрахунки перерахованого у 2012 році заробітку за період знаходження на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 17.07.1986 по 04.08.1986 з додаванням ксерокопії довідки від 20.04.2012 № 08, за період роботи в зоні відчуження з 17.07.1986 по 04.08.1986 року, яка знаходиться у пенсійній справі.

Згідно з протокольним рішенням 914230158099 від 20.12.2025, пенсію було перераховано, розмір склав 20194,19 грн., підстава - у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий).

Згідно з протокольним рішенням 914230158099 від 01.03.2026, пенсію було перераховано, вид перерахунку індексація (масова), розмір склав 22697,56 грн.

У січні 2026 року Позивач звернувся до Відповідача та просив надати роз`яснення з приводу розміру пенсії та підстав її перерахунку.

У відповідь на зазначене звернення, Листом №0500-0309-8/2180 від 07.01.2026 року позивачу повідомлено, що пенсія нарахована з урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати при втраті працездатності 80% з 01.01.2026 року і становить 20 194,19 грн. Також було вказано, що заробітна плата, яка відображена у довідці ПАТ «ВЕСКО» від 20.04.2012 №08, за період знаходження на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС з 16.07.1986 по 06.08.1986 року є безпідставно завищеною.

Крім того, у відповіді вказано, що відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року №1531/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЄС виплачувалась у відповідності з діючим на підприємствах, установах, організаціях системами преміювання. Таким чином, якщо після поїздки працівника в зону відчуження, проводилось нарахування премії за період виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС, розмір премії повинен був визначатися на підставі положення, що діяло на підприємстві на момент відрядження.

Відповідач в листі зазначив, що на підставі вищевикладеного, заробітна плата, яка відображена у довідці ПАТ «ВЕСКО» від 20.04.2012 №08, за період знаходження на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС з 16.07.1986 по 06.08.1986 року є безпідставно завищеною та не відповідає первинним документам для проведення оплати праці і нормативним документам щодо встановленої оплати праці працівників підприємств, організації і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією аварії на ЧАЄС.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон - № 796-XII).

За змістом статті 1 Закону № 796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.09.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувало пенсію позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як випливає з обставин справи, позивач не висловлював бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин з урахуванням вимог законодавства орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання бажання пенсіонера, змінювати порядок обчислення пенсії позивачу. Тим більше, що застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача.

Такі рішення органу Пенсійного фонду України порушили пенсійні права позивача.

До того ж, орган Пенсійного фонду України не наділений повноваженнями перевіряти чи змінювати зміст довідки, що видана підприємством, або оцінювати правильність проведених у ній розрахунків. І жодна норма законодавства не передбачає можливості Пенсійного фонду відмовити у врахуванні довідки.

Отже, позиція відповідача щодо довідки виглядає непослідовною, суперечить принципам правової визначеності та стабільності правовідносин, що закріплені у рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 (протокольне рішенням 914230158099 від 19.08.2025) виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

З 01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон від 08.07.2011 року № 3668-VI), статтею 2 якого зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також положеннями, якими ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, ввів положення про обмеження пенсії максимальним розміром.

Так, згідно зі ст. 2, першим реченням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням таких змін) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак 20.03.2024 року Конституційний Суд України ухвалив рішення від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 (у справі № 3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 визначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 року № 2-р(II)/2024, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI) зі змінами, що поширюють свою дію на цей спеціальний Закон, положень про обмеження пенсії максимальним розміром десять прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, не містять.

Виходячи з наведеного з вказаної дати органи Пенсійного фонду України зобов`язані нараховувати та виплачувати пенсії, що призначені на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження їх розміру максимальним розміром.

Вказані обставини та положення законодавства органом Пенсійного фонду України враховані не були, що призвело до того, що пенсію позивача протягом спірного періоду було незаконно обмежено максимальним розміром, чим порушене її право на належний розмір пенсії.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би їх повне відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі зазначеного суд вважає за належне:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення розміру та обчислення ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 року виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 та неврахуванні довідки від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обчислювати та виплачувати з 01.01.2026 року пенсію ОСОБА_1 по інвалідності призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 з урахуванням довідки про заробітну плату від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО» та сплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення розміру та обчислення ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 року виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 та неврахуванні довідки від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обчислювати та виплачувати з 01.01.2026 року пенсію ОСОБА_1 по інвалідності призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 з урахуванням довідки про заробітну плату від 20.04.2012 №08 про розмір заробітної плати під час находження у зоні ЧАЄС, наданої ПАТ «ВЕСКО» та сплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Стойка