Рішення № 136673706, 20.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокуСправа №160/25499/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025р., картки відмови №UA101070/2025/000143, -

УСТАНОВИВ:

08.09.2025р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" звернулося з адміністративним позовом до Житомирської митниці та просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025 року, прийнятого Житомирською митницею Відділом митного оформлення № 1 м/п «Коростень» щодо визначеної вартості товарів у поданій ТОВ «СЕЛЕКТ-ОЙЛ» вантажній митній декларації 252UA101070006373U7;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2025/000143;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товару було подано МД №25UA101070006373U7 від 28.07.2025р., за ціною договору, до якої додані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято оспорювані картку відмови в прийнятті митної декларації №UA101070/2025/000143, рішення №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025р. про коригування митної вартості товарів, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення. Позивач вважає наведені оспорювані рішення відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом. У відповіді на відзив від 17.11.2025р. позивач посилається на ті ж самі обставини, що і у позові.

Ухвалою суду від 20.10.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду.

06.11.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що за результатами перевірки МД №25UA101070006373U7 від 28.07.2025р. та доданих до неї документів було встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а саме: 1) ТОВ "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" в зоні діяльності Київської митниці 08.07.2025 року було здійснено 3 три митних оформлення товару «Дріт колючий з чорних металів» (код товару 7313000000) відправник «ZOGU FABRIKA SIA», країна виробництва LV, за резервним методом визначення митної вартості за ціною 2.2119 євро/кг. З огляду на неведені вище розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено електронне повідомлення, яким доведено до відома, що відомості про ціну продажу товару, викладені у документі (декларацію країни відправлення) під кодом 9610 №25LV000240008NJWB4 від 24.07.2025 може бути використаний під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу українською мовою даного документу; запропоновано надати пояснення стосовно довідки про транспортні витрати б/ н від 24.07.2025, в якій державний номер напівпричепа вказано НОМЕР_1 , тоді як в рахунку-фактурі №5/2432 від 24.07.2025 зазначено АС3512ХG та зазначено про необхідність надання додаткових документів, а саме: 1) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 3) виписку з бухгалтерської документації (стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару). Декларант надіслав митниці заяву №1 від 28.07.2025, в якій зазначив, що документи надані в повному обсязі, додаткових документів надано не буде. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу за МД: 25UA101070005146U2 від 20.06.2025 - «1.Дріт колючий з чорних металів: Razor barbed wire 1100mm 20m BTO 18/Дріт колючий 1100мм 20м BTO 18 -576шт.Матеріал виготовлення оцинкована сталь. Застосовується для забезпечення захисту по периметру. Діаметр при транспортуванні 1100мм.Міцність дроту на розтяг/вигин мін. 1600Н/м2.Діаметр головного дроту 2,8мм.Товщина лез 0,5 мм, довжина лез 16-17мм,ширина лез 19мм, відстань між лезами не більше 30мм. Рекомендована довжина розтягування 20м. Кількість петель 100. Оцинковане покриття мін. 140г/м2.Торговельна марка - Zogu fabrika Виробник SIA Zogu fabrika Країна виробництва - LV". 2,2119 Євро за кілограм з дотриманням Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.11.2025 6 принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то відповідач вказує на те, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка на думку представника позивача підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Житомирської митниці, є неспівмірною зі складністю справи, обсягом роботи та часу витраченого на підготовку процесуальних документів; представником в інтересах позивача до суду подано кілька позовів з аналогічним предметом спору щодо правомірності рішень про коригування митної вартості товарів, тобто, виниклі правовідносини регулюються одними і тими нормами законодавства і при зверненні з новим позов чи наданні відзиву на апеляційну скаргу представник не потребує особливих зусиль для підготовки процесуальних документів та вивчення додаткових джерел права. У запереченнях на відповідь на відзив від 26.11.2025р. відповідач посилається на ті ж самі обставини, що і у відзиві.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 12.11.2025р. у задоволенні клопотання представника Житомирської митниці про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 20.05.2026р.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 20.05.2026р., у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" з 28.03.1997р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, місто Дніпро, вул. Майдан Озерний, будинок 14, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, наявним у справі.

01.07.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛЕКТ-ОЙЛ» (Покупець) та юридичною особою ZOGU FABRIKA SIA, Латвія (Продавець) укладено Контракт №61 на поставку товарів, найменування, кількість яких зазначається в рахунках-фактурах до цього контракту.

На підставі вищенаведеного контракту, на адресу позивача від вказаного вище постачальника надійшов товар: «Дріт колючий з чорних металів: Concertina Razor barbed wire 1100mm 20m BTO 18 / Колючий дріт 1100мм 20м BTO 18 -648шт. Матеріал виготовлення оцинкована сталь. Застосовується для забезпечення захисту по периметру. Діаметр при транспортуванні 1100мм.Міцність дроту на розтяг/вигин мін. 1600 Н/м2. Діаметр головного дроту 2,8мм.Товщина лез 0,5 мм, довжина лез 16-17мм, ширина лез 19мм, відстань між лезами не більше 30мм. Рекомендована довжина розтягування 20м. Кількість петель 100. Оцинковане покриття мін. 140г/м2», що підтверджується змістом копії митної декларації, наявної у справі.

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД №25UA101070006373U7 від 28.07.2025р.

У зв`язку з наявними розбіжностями у поданих до митного оформлення документах, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено електронне повідомлення, яким доведено до відома, що відомості про ціну продажу товару, викладені у документі (декларацію країни відправлення) під кодом 9610 №25LV000240008NJWB4 від 24.07.2025 може бути використаний під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу українською мовою даного документу; запропоновано надати пояснення стосовно довідки про транспортні витрати б/ н від 24.07.2025, в якій державний номер напівпричепа вказано НОМЕР_1 , тоді як в рахунку-фактурі №5/2432 від 24.07.2025 зазначено АС3512ХG та зазначено про необхідність надання додаткових документів, а саме: 1) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 3) виписку з бухгалтерської документації (стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару).

Декларант надіслав митниці заяву №1 від 28.07.2025, в якій зазначив, що документи надані в повному обсязі, додаткових документів надано не буде.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Митницею було встановлено наступне: 1) ТОВ "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" в зоні діяльності Київської митниці 08.07.2025 року було здійснено 3 три митних оформлення товару «Дріт колючий з чорних металів» (код товару 7313000000) відправник «ZOGU FABRIKA SIA», країна виробництва LV, за резервним методом визначення митної вартості за ціною 2.2119 євро/кг, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови, наявними у справі.

Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025р., за яким митна вартість ввезеного товару скоригована митницею та митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу за МД: 25UA101070005146U2 від 20.06.2025 - «1.Дріт колючий з чорних металів: Razor barbed wire 1100mm 20m BTO 18/Дріт колючий 1100мм 20м BTO 18 -576шт.Матеріал виготовлення оцинкована сталь. Застосовується для забезпечення захисту по периметру. Діаметр при транспортуванні 1100мм.Міцність дроту на розтяг/вигин мін. 1600Н/м2.Діаметр головного дроту 2,8мм.Товщина лез 0,5 мм, довжина лез 16-17мм,ширина лез 19мм, відстань між лезами не більше 30мм. Рекомендована довжина розтягування 20м. Кількість петель 100. Оцинковане покриття мін. 140г/м2.Торговельна марка - Zogu fabrika Виробник SIA Zogu fabrika Країна виробництва - LV". 2,2119 Євро за кілограм з дотриманням Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.11.2025 6 принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, що підтверджується копією відповідного рішення.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2025/000143 від 28.07.2025р.

Позивач не погоджується із вищевказаними оспорюваними рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2025р. видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується змістом наявних у справі копій відповідних документів.

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту повідомлення від митниці та оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2025р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорювані картка відмови та рішення про коригування митної вартості ввезеного товару від 28.07.2025р. є протиправними, так як наведені оспорювані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорюване рішення не містить причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Так, відповідачем, в оспорюваних рішеннях, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) ТОВ "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" в зоні діяльності Київської митниці 08.07.2025 року було здійснено 3 три митних оформлення товару «Дріт колючий з чорних металів» (код товару 7313000000) відправник «ZOGU FABRIKA SIA», країна виробництва LV, за резервним методом визначення митної вартості за ціною 2.2119 євро/кг, що підтверджується копіями оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови, наявними у справі.

Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД №25UA101070006373U7 від 28.07.2025р., позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення в оспорюваних рішеннях обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Судом критично надається оцінка доводам відповідача про те, що ТОВ "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" в зоні діяльності Київської митниці 08.07.2025 року було здійснено 3 три митних оформлення товару «Дріт колючий з чорних металів» (код товару 7313000000) відправник «ZOGU FABRIKA SIA», країна виробництва LV, за резервним методом визначення митної вартості за ціною 2.2119 євро/кг, оскільки саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача щодо необхідності надання пояснень стосовно довідки про транспортні витрати б/ н від 24.07.2025, в якій державний номер напівпричепа вказано НОМЕР_1 , тоді як в рахунку-фактурі №5/2432 від 24.07.2025 зазначено АС3512ХG, оскільки наявні в матеріалах справи, подані митному органу разом із поясненнями від 28.07.2025р. відкориговані документи щодо транспортно-експедиторських послуг місять всю необхідну інформацію щодо визначенням вартості перевезення вантажу до кордону з Україною та після перетину кордону по території України, та не містять розбіжностей.

При цьому, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Судом відхиляються і доводи відповідача щодо необхідності надання перекладу митної декларації країни відправлення, оскільки декларація країни відправлення не є джерелом інформації про митну вартість товару та цей документ не передбачений переліком документів, визначених статтю 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведених оспорюваних рішення та картки відмови, суд приходить до висновку, що оскаржувані картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості від 28.07.2025р. відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Житомирської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 4844 грн. 80 коп. понесені позивачем згідно платіжних інструкцій №134 від 03.09.2025р. та №151 від 01.10.2025р.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 8500,00 грн., то такі судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню судом до 3000,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.

За приписами ч.3, ч.4 та ч.5ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ч.6 наведеної статті.

Так, зі змісту наданих суду копій договору про надання правової допомоги №1404-1 від 14.04.2025р., додаткової угоди №1 від 26.08.2025р. до договору, акту виконаних робіт, обґрунтованого розрахунку від 28.08.2025р., ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 26.08.2025р. вбачається, що між ТОВ «СЕЛЕКТ-ОЙЛ» та адвокатом Савко Д.Ю. був укладений договір предметом якого є зокрема оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025р. та картки відмови №UA101070/2025/000143.

Факт сплати позивачем 28500 грн. за юридичні послуги згідно рахунку від 08.08.2025 підтверджується роздруківкою банківської виписки 12.08.2025р.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги, зміст наданих послуг за вищенаведеними документами, а також і враховуючи незгоду відповідача із розміром витрат на професійну правничу допомогу, що викладена у відзиві та фактично є його клопотанням про зменшення цих витрат, суд приходить до висновку, що обсяг і розмір наданих адвокатом послуг в межах даної справи у загальній сумі 8500,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому розмір гонорару адвоката є завищеним, а відповідно, не є співмірним із предметом позову, виконаних адвокатом послуг без зазначення детального опису робіт, тому такі судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню судом до 3000,00 грн.

Також, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 3000 грн., судом враховується і те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 27.11.2019р. у справі №160/3114/19, яка підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до положень ч.5ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень згідно до вимог ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025р., картки відмови №UA101070/2025/000143 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2025/000008/1 від 28.07.2025 року, прийнятого Житомирською митницею щодо визначеної вартості товарів у поданій ТОВ СЕЛЕКТ-ОЙЛ вантажній митній декларації 252UA101070006373U7.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2025/000143.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд.25; код ЄДРПОУ 44005610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛЕКТ-ОЙЛ" (49000, місто Дніпро, вул. Майдан Озерний, будинок 14; код ЄДРПОУ 24610890) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844 грн. 80 коп. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 80 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок).

У частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва