Рішення № 136673447, 18.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 рокуСправа №160/4461/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/4461/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з врахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 1) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2026;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Відповідач 1) (код ЄДРПОУ - 08353525, місце знаходження: АДРЕСА_3 ) скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) (код ЄДРПОУ 21910427, місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 26. м. Дніпро, 49094), нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) за нормами чинними станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, що враховується для здійснення обчислення, перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 (3328 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт = 3,36 (згідно мої пенсійної справи № ФД116743), із зазначенням відомостей про розмир щомісячних основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років - у відсотках від посадового окладу та окладу за військове звання) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - у відсотках від встановленого посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавки за таємність - у відсотках від встановленого посадового окладу, надбавка за класну кваліфікацію, які указані у попередньої довідці від 05.02.2023 року згідно матеріалів справи, а також премії - у відсотках від встановленого посадового окладу згідно окремого рішення Міністра оборони України, наданого з департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 02.10.2023 423/ВихЗПІ/493 (додаток 8 до позовної заяви), для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2026 року, з врахуванням вимог пунктів 5, 7 статті 13 Закону України від 02.06.2014 року "Про судоустрій та статус суддів" №1402- VIII;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) щодо не прийняття відповідних дій для отримання довідки та ухилення від дій по перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, обрахованого на підставі розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026 Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) (код ЄДРПОУ 21910427, місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 01.02.2026 обчислення, перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 1) за нормами чинними станом на 01.01.2026 року про розмир грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням Постанови Третього апеляційного суду від 12.01.2026 у справі 160/17027/25 без обмеженням її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням та виплатою компенсації, без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням Рішення Конституційного Суду №7-рп/2016 від 20.12.2016 щодо неконституційності обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини не отриманої пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 . місце проживання: АДРЕСА_4 ) та стягнути відповідну компенсацію втрати частини не отриманої пенсії на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 у справі №160/13726/23. від 29.02.2024 у справі №160/31440/23, від 24.04.2024 у справі №160/6725/24. від 16.12.2024 у справі №160/28469/24, від 03.01.2026 у справі 160/17027/25 та від 18.11.2025 у справі №160/21746/25 за період з 01.04.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови відповідача у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача. Також позивач не погоджується з поведінкою самого Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неотримання відповідної довідки від центру комплектування та соціальної підтримки з власної ініціативи.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4461/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4461/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

01 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача-1 в підсистемі «Електронний суд». Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що скасування Постанови Кабінету Міністрів України №481 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу Позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, оскільки Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії Позивача.

07 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1. Позивач повторює раніше висловлені доводи позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про часткову зміну підстав позову в адміністративній справі №160/4461/26 повернуто без розгляду.

13 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у справі №160/4461/26.

07 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача-1 в підсистемі «Електронний суд». До клопотання долучено відмову відповідача-1, яка є предметом оскарження.

Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою, в якій просив скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року із визначенням видів грошового забезпечення виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, для перерахунку пенсії позивача.

Згідно викладу позовної заяви позивач так і не отримав відповіді на своє звернення.

В ході судового розгляду таку відповідь долучено до матеріалів справи згідно листа відповідача-1 від 29.01.2026 року №7/11848/10 позивачу відмовлено у складанні та направленні до відповідача-2 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року, оскільки рішення суду до відповідача-1 не надходило.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

За ч. 1, 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (далі Постанова №704), згідно п. 4 якої (в первісній редакції) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14

Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018 року.

На момент набрання чинності Постановою №704 п.4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.

12.05.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 (далі по тексту - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.

Пунктом 1 Постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Постановою №481 змінено п. 4 постанови №704, в зв`язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та не чинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 року у справі №520/5814/24 сформувала наступні правові висновки:

« 42. Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

43. Таким чином, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.

44. Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

45. Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

46. При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи».

Отже, положення Постанови №481 не змінюють раніше зроблених висновків по суті, в т.ч. для правовідносин, що виникли в період дії Постанови №481.

При цьому Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 року №4695-IX також не містить застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2026 рік.

Таким чином, відмова відповідача-1 у складанні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є протиправною.

Оскільки відповідачем в цій справі фактично вчинено не дії щодо відмови у складенні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а надано відмову на заяву позивача, що є індивідуально-правовим актом, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині. З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною таку відмову відповідача.

Враховуючи встановлену в ході розгляду цієї справи протиправність відмови відповідача у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням положень п.2 та 4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов`язання відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення.

Щодо іншої частини вимог до відповідача-1 щодо змісту відповідної довідки суд зауважує, що наразі правовідносини між сторонами виникли щодо наявності або відсутності підстав для складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення в цілому (тобто, чи виникли підстави для її складання як такі). Судом відповідні підстави констатовано в аспекті збільшення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, які в свою чергу є розрахунковими величинами для інших складових грошового забезпечення.

Водночас, наразі між сторонами не виникло правовідносин щодо порядку визначення інших складових грошового забезпечення в оновленій довідці.

Водночас, судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача (тобто на момент звернення позивача до суду порушення його прав має об`єктивно існувати).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2024 року у справі №990/259/24.

Відповідно, правові підстави для задоволення іншої частини вимог позивача до відповідача-1 щодо порядку складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відсутні.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 суд зазначає наступне.

Позивач фактично не погоджувався з бездіяльністю відповідача-2 щодо невжиття заходів для самостійного отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Водночас, згідно ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, існує дві основні підстави для проведення перерахунку пенсії:

1) подання додаткових документів пенсіонером;

2) підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців (що реалізовується в порядку, передбаченому урядом).

Таким порядком є Порядок №45, вже згаданий раніше.

За п. 2 Порядку №45 пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, Національному антикорупційному бюро, ДФС (комісіям з реорганізації ДФС/територіальних органів ДФС), Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, комісіям з реорганізації ДФС/територіальних органів ДФС (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Отже, другий варіант проведення перерахунку пенсії (окрім подання самим пенсіонером додаткових документів) ставить поведінку органу Пенсійного фонду України в залежність від прийняття рішення урядом та направлення відповідного повідомлення до Пенсійного фонду України, який вже реалізовує таке рішення через залучення своїх територіальних підрозділів.

За обставин даної справи судом встановлено, що ані відповідне рішення уряду, ані повідомлення Пенсійного фонду України не приймалось. Як наслідок, для перерахунку пенсії позивача з цих підстав правові підстави не настали, а бездіяльність відповідача-2 в такому випадку не набуває ознак протиправної.

При цьому сам позивач в позовній заяві фактично не погоджувався саме зі станом нормативно-правового врегулювання спірних правовідносин.

Водночас, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Принцип законності в Україні належить до переліку конституційних. Частина друга ст. 6, частина друга ст. 19, пункт 12 частини першої ст. 92 Конституції України передбачають, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України. Це означає, що виключно законом визначаються повноваження, організація та порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Ці органи діють у відповідності до режиму, за яким їм дозволено тільки те, що передбачено законом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі №340/4709/23.

Як наслідок, відповідач-2 не допустив протиправної бездіяльності, оскільки його поведінка відповідала вимогам законодавства.

Інша частина позовних вимог до відповідача-2 стосувалася ухилення від перерахунку пенсії позивача вже виходячи з грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року, також позивач просив зобов`язати відповідача-2 провести такий перерахунок в конкретний спосіб: зберігаючи індексацію, без обмеження розміру пенсії.

Суд констатує, що такі вимоги є передчасними, оскільки відповідні правовідносини лише можуть виникнути вже після виконання відповідачем-1 накладеного на нього цим рішенням суду зобов`язання.

Судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача (тобто на момент звернення позивача до суду порушення його прав має об`єктивно існувати, а обраний ним спосіб захисту має бути ефективним).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2024 року у справі №990/259/24.

Отже, оскільки права позивача відповідачем-2 наразі не порушені, вони не підлягають судовому захисту.

Щодо компенсації втрати частини доходів громадян.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до ст. 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення)

Статтею 4 Закону №2050-III встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно п. 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно із пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 24.07.2024 року у справі №520/2674/2020.

Згідно наданого позивачем листа відповідача від 13.02.2025 року відповідач дійсно має перед позивачем заборгованості по виконанням декількох рішень судів, на виконання яких позивачу нараховані доплати відповідного розміру.

Водночас, з вищевказаних нормативних положень вбачається, що компенсація втрати частини доходів громадян підлягає виплаті разом з виплатою відповідного доходу. Вказане логічно узгоджується з тим, що для розрахунку такої компенсації необхідно мати завершений період «невиплати» відповідного доходу.

В юридичній ситуації позивача перед ним лише існує заборгованість, яка наразі не виплачена. Як наслідок, відповідач-2 не повинен був станом на дату звернення позивача до суду, виплачувати компенсацію втрати частини доходів громадян, оскільки ще не виплатив сам дохід. Відповідно, відсутні підстави і для зобов`язання відповідача виплатити таку компенсацію в судовому порядку.

Також суд повторює, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача (тобто на момент звернення позивача до суду порушення його прав має об`єктивно існувати, а обраний ним спосіб захисту має бути ефективним).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2024 року у справі №990/259/24.

В частині виплати спірної компенсації право позивача наразі не є порушеним, оскільки не настав момент, коли компенсація мала б бути виплачена, однак так і не була виплачена (день погашення заборгованостей по відповідним судовим рішенням).

Позивач з питання передчасності таких вимог наводив посилання на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2024 року у справі №600/1941/22-а, однак не врахував відмінність фактичних обставин: навпаки, в наведеному прикладі особі саме була здійснена виплата затриманого доходу, після чого і виник спір про поведінку відповідача щодо невиплати спірної компенсації. В т.ч. вказано « 8. У цій справі суди встановили та сторони не заперечували, що виплату позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії здійснено з 01 грудня 2021 року».

Отже, в цій частині позовних вимог також належить відмовити.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до положень ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 в складанні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2026 року, оформлену листом від 29.01.2026 року №7/11848/10.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, а також обчислених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко