Ухвала суду № 136671480, 19.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2896/26

н/п2/490/2935/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого-судді Гуденко О.А., при секретарі - Могила Д.І.,без участі сторін,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвокатки Шумілової Н.І. про прийняття зустрічної позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом, в якому просила визначити місце проживання малолтіньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з бабусею ОСОБА_2 .

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 08.04.2026 року справу прийнято до провадження судді Гуденко О.А. та відкрито загальне позовне провадження. Одночасно зобов`язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради встрок до 15.05.2026 року скласти письмовий висновок щодо доцільності/недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.04.2026 року наддаресу суду надано висновок опіки та піклування виконкому ММР щододоцільності позбавлення батьківських прав відповідачки.

Разом з тим, 08.04.2026 року позивачкою було подано до канцелярії суду заяву про збільшення позовнихв имог, в якій просила прийняти до розгляду позовну заяву в новій редакції, в якій остаточно просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо її малолтінього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповдіачки на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку.

15.05.2026 року від представника відповідача адвокатки Шумілової Н.В. надійшли письмові заперечення, в яких просила відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та у прийнятті до розгляду позовної заяви в новій редакції, оскільки така заява не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог по справі за позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини та у прийнятті до розгляду позовної заяви в новій редакції до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Також 15.05.2026 року через підсистему Електронний Судвід представника відповідача ОСОБА_1 адвокатки Шумілової Н.І. надійшла заява про прийняття зустрічної позовної заяви та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Так, подана зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про повернення малолітніх дітей матері, в якій просить ухвалити рішення, яким повернути ОСОБА_1 на виховання її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які тимчасово влаштовані у сім`ю ОСОБА_2 .

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення засідання повідомлена належним чином у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України.

Представник відповдіача просила вирішити вказагне питання за її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом суд, вивчивши первісний та зустрічний позови, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

У відповідності до вимог ст. 193ЦПК України зустрічнийпозов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За ч.3ст.193 ЦПКвимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Однак, вирішуючи питання про прийняття до розгляду зустрічного позову, слід виходити з такого.

У своїх постановах від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, у постанові Великої Палати від 13.03.2019 № 916/3245/17 Верховний Суд зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним, при цьому взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.

У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Так, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, обидва позови стосуються одних і тих же сторін, вивчення змісту первісного та зустрічного позову свідчить про те, що фактично вони обґрунтовані різними підставами, до позовних заяв додані різні докази, предмет доказування є різним.Крім того, первісний позов стосується вирішення долі лише малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як вимоги зустрічного позову заявлені відносно ще однієї дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд звертає увагу, що відмова в задоволенні одного з позовів не свідчитиме про наявність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежатиме від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Тому ризик ухвалення суперечливих або взаємовиключних рішень в даному випадку відсутній.

Отже суд доходить висновку, що в даному випадку об`єднання вимог за первісним та зустрічним позовами може ускладнити розгляд справи.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що судом не встановлено взаємопов`язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.

В свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.

При цьому суд роз`яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.49, 193, 194, 197,199,258,260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про повернення малолітніх дітей матері.

Зустрічну позовну заяву повернути відповідачу.

Копію зустрічного позову долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити відповідачу, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає зверненню до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбаченістаття 261 ЦПК України.

Оскарження ухвали в апеляційному порядку відповідно ст.ст. 353-355 ЦПК України.

Суддя Гуденко О.А.