Ухвала суду № 136671478, 20.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2896/26

н/п2/490/2935/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого-судді Гуденко О.А., при секретарі - Могила Д.І.,без участі сторін,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом, в якому просила визначити місце проживання малолтіньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з бабусею ОСОБА_1 .

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 08.04.2026 року справу прийнято до провадження судді Гуденко О.А. та відкрито загальне позовне провадження. Одночасно зобов`язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради встрок до 15.05.2026 року скласти письмовий висновок щодо доцільності/недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.04.2026 року наддаресу суду надано висновок опіки та піклування виконкому ММР щододоцільності позбавлення батьківських прав відповідачки.

Разом з тим, 08.04.2026 року позивачкою було подано до канцелярії суду заяву про збільшення позовнихв имог, в якій просила прийняти до розгляду позовну заяву в новій редакції, в якій остаточно просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо її малолтінього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповдіачки на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку.

15.05.2026 року від представника відповідача адвокатки Шумілової Н.В. надійшли письмові заперечення, в яких просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та у прийнятті до розгляду позовної заяви в новій редакції, оскільки така заява не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення засідання повідомлена належним чином у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України.

Представник відповдіача просила вирішити вказагне питання зха її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши заяву позивача та додатки до неї, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч.4 статті 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов`язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».

Отже, в даному випадку заява позивачки про збільшення позовних вимог взагалі не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки позивачем фактично заявлені нові позовні вимоги.

Верховний суд у постанові № 910/18389/20 від 22.07.2021 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини третьоїстатті 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять фактичні обставини (юридичні факти), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві вимога позивача з нормативно-правовою кваліфікацією матеріально- правових відносин між сторонами.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьоїстатті 46 Господарського процесуального кодексувикладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

В даній справі позивачем фактично подано абсолютно нову позовну заяву, з двома новими позовними вимогами , отже виникла нова матеріально-правова вимога позивача з новим і предметом , і підставами позовних вимог одночасно - що за своєю суттю є новим позовом.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для прийняття заяви позиваач про збільшення позовних вимог , яка за своє суттю є новим позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49,197 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Вімовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог по справі за позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини та у прийнятті до розгляду позовної заяви в новій редакції до ОСОБА_2 про позбавдлення батьківських прав та стягненян аліментів.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбаченістаття 261 ЦПК України.

Оскарження ухвали в апеляційному порядку відповідно ст.ст. 353-355 ЦПК України.

Суддя Гуденко О.А.