Ухвала суду № 136669835, 18.05.2026, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/2193/25

провадження №1-кп/439/93/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бродівського районного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025140110003193 від 22 серпня 2025 року за обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Броди Львівської області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодружений, солдат військової служби за контрактом, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_5

у с т а н о в и в:

До Бродівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою від 27 жовтня 2025 року за цим провадженням призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року оголошено розшук ОСОБА_3

14 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк дії ухвали встановлено шість місяців з дати постановлення ухвали.

18 травня 2026 року обвинувачений ОСОБА_3 доставлений у підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні учасники дійшли згоди щодо призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта.

Клопотань про виклик до суду для допиту певних осіб, витребування певних речей чи документів від учасників процесу не поступало.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд встановив.

Справа підсудна Бродівському районному суду Львівської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку статей 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Разом із клопотанням про надання дозволу на затримання обвинуваченого прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. 27.10.2025 судом призначено підготовче судове засідання на яке обвинувачений ОСОБА_3 не прибув, а у подальшому почав ухилятися від явки до суду, хоча достовірно знав про розгляд кримінального провадження №62025140110003193 від 22.08.2025 стосовно нього в суді, про що слідчим та прокурором повідомлялося останнього. Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2026 №1884/3/16/окп/876 та доданого до нього витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2025 вбачається, що солдат ОСОБА_3 до вказаної військової частини не прибув та зник 23.10.2025 в невідомому напрямку. 19.02.2026 оскільки місце знаходження ОСОБА_3 було не відомо, Бродівським районним судом Львівської області останнього оголошено в розшук.

Прокурор зазначає, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Крім того вказує, що така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 вважає, що ризики, зазначені у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними, вважає, що до обвинуваченого можна застосувати альтернативний запобіжний захід заставу.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.

При вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням стадії кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, ОСОБА_3 вручений обвинувальний акт і він має процесуальний статус обвинуваченого.

Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку §3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим, суд надаватиме оцінку винятково питанню існування заявлених прокурором ризиків.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, суд дійшов наступного висновку.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Примірник клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений отримав.

Як вбачається із обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є тяжкими, згідно ст. 12 КК України.

17.05.2026 ОСОБА_3 затримано на підставі ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 16.04.2026 про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого, час фактичного затримання 22:32 год 17.05.2026.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдається до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх ймовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України) є реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 405 КК України, яке зважаючи на санкцію відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання, її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («В. проти. Швейцарії»).

З цього слідує, тяжкість кримінального правопорушення сама по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

У цьому контексті суд зауважує, що обвинувачений після направлення обвинувального акту до суду переховувався від суду та був оголошений в розшук, що лише підтверджує існування встановленого ризику.

На обґрунтування ризику перешкодити кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) суд приймає доводи прокурора про перешкоджання шляхом неприбуття до суду, що позбавляє суд розглянути справу в розумні строки.

У пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Так, отримавши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні та будучи достовірно обізнаним про скерування його до суду, обвинувачений в судові засідання не з`являється, свідомо нехтує своїм процесуальним обов`язком прибувати за викликом суду та повідомляти причини неможливості прибуття, що є елементом затягування розгляду справи та зловживанням правами обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово на виклики суду не з`являвся.

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що він залишаючись у статусі військовослужбовця може вчинити повторне ухилення від військової служби, шляхом нез`явлення на службу або вчинити інше правопорушення, пов`язане з уникненням від кримінального переслідування.

Тож, суд вважає, що матеріальне становище може спонукати обвинуваченого до вчинення інших нових кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що обвинувачений не працює.

У зв`язку з вищезазначеним, суд вважає, що наведені у клопотанні прокурора обставини у їх сукупності дають достатні підстави вважати наявним ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи роль обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення.

Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 , актуальність ризиків та їх характер, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України обвинуваченому відповідний розмір застави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини справи та тяжкість правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

На переконання суду, внесення застави саме у такому розмірі дасть змогу гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Строк дії запобіжного заходу слід визначити в межах 60 днів починаючи з моменту затримання обвинуваченого о 22 год. 32 хв 17 травня 2026 року до 15 липня 2026 року включно.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 314-316 КПК України,

у х в а л и в :

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бродівського районного суду Львівської області (Львівська область, Золочівський район, м. Броди, майдан Свободи, 10) на 14:30 год. 25 червня 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» до 15 липня 2026 року, включно.

На підставі частини 3 статті 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень).

Сплата застави проводиться на рахунок:

Одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області

IBAN: UA918201720355299001500000757

МФО: 820172

Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ,

ЄДРПОУ: 26306742

Призначення платежу застава за ОСОБА_3 .

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із учасниками кримінального провадження.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у випадку невиконання покладених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі пункту 3 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд матиме право не визначати розмір застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1