Рішення № 136669832, 20.05.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/990/25

Провадження № 2/439/35/26

20 травня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретаря судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Броди за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Орізон», про стягнення інфляційних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів,

у засіданні приймали участь:

від позивача адвокат Білки Р.О.,

від відповідача ОСОБА_2 ,

у с т а н о в и в:

Суть спору.

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Білик Р.О. звернулася до суду з позовом до КС «Орізон» про стягнення інфляційних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та трьох відсотків річних.

Стислий виклад позиції учасників справи.

1)Позиція позивача.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем укладено три договори про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, а саме: 07.09.2015 договір № 28; 07.09.2015 договір № 29; 28.04.2017 договір № 03, які у подальшому переукладалися. Загальний розмір внесків за договорами становить 164955 гривень, які внесені готівкою в касу КС «Орізон».

27.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до КС «Орізон» із письмовою заявою про виплату процентів за договорами про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок за № 1 та за № 2 від 07.03.2017. Також своєю письмовою заявою повідомила КС «Орізон» про повернення суми внеску, а також нарахованих, але не несплачених відсотків за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок за № 3 від 28.04.2017.

11.05.2022 Бродівським районним судом Львівської області розглянуто спір між ОСОБА_1 та КС «Орізон». Відповідно до рішення суду, стягнуто з КС «Орізон» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами внеску (вкладу) на депозитний рахунок у розмірі 248 567,65 грн. Загальна сума боргу КС «Орізон» перед ОСОБА_1 на час винесення судового рішення становила 271 606,44 грн. Рішення суду не оскаржувалося КС «Орізон». Зазначає, що КС «Орізон» на погашення наявної заборгованості фактично сплачував кошти в незначних сумах, у період 2022-2025 років відповідачем відшкодовано всі кошти.

Покликаючись на положення ч. 1 ст. 509, ч. 2 ст. 625 ЦК України ОСОБА_1 вказує, що має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання пов`язаного з виконанням рішення суду. Провівши свій розрахунок позивач просить стягнути з відповідача за період 13.06.2022 по 18.04.2025 інфляційні втрати в сумі 98 860,91 грн та трьох процентів річних в сумі 23 216,80 грн, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду про стягнення грошових коштів, а всього загальну суму 125 476,41 грн.

2)Позиція відповідача.

Від представник відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на відсутність правових підстав для їх нарахування у межах спірного періоду. Зазначає про припинення строку дії договору, що виключає правові підстави для нарахування зазначених позивачкою сум. Вказує, що між сторонами відсутні договірні зобов`язання, рішення суду про стягнення судових витрат було виконано відповідачем належним чином.

Представник відповідача вказує, що розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних в позовній заяві розраховано не правильно, оскільки потворно нараховано інфляційні збитки та три відсотки річних.

Заяви (клопотання) учасників справи.

16.06.2025 представник відповідача подав до суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, просила проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадежння.

05.09.2025 від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності. У заяві з покликанням на прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, просить застосувати зупинення перебігу позовної давності для виконання зобов`язань за депозитним внеском (вкладу) на депозитний рахунок ОСОБА_1 на термін дії військового стану з 24.02.2022 до 04.09.2025.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 02.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.06.2025 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

14.07.2025 підготовче засідання не відбулося. Ухвалою суду постановленою в судовому засідання за клопотанням представника позивачки підготовче засідання відкладено на 11.08.2025.

Ухвалою суду від 11.08.2025 постановленою в судовому засіданні, за клопотанням представника позивачки, продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання на 08.09.2025.

08.09.2025 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 07.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2025.

Ухвалою суду від 29.10.2025, постановленою в судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 04.11.2025 за клопотанням представника відповідача адвоката Галушки В.В.

Ухвалою суду від 04.11.2025, постановленою в судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 10.12.2025 за клопотанням представника відповідача адвоката Галушки В.В.

Ухвалою суду від 10.12.2025, постановленою в судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 19.01.2026 за клопотанням представника відповідача.

Судове засідання 19.01.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.02.2026, постановленою в судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 09.04.2026 за клопотанням представника відповідача.

09.04.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з технічними проблемами ВКЗ.

У судовому засіданні 14.05.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволені позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві.

У судовому засіданні 14.05.2026 суд, відповідно до положень ст. 244 ЦПК України, перейшов до стадії ухвалення рішення. Ухвалення та проголошення рішення відкладено на 20.05.2026 на 14:30 год.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Суд визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що07.03.2017 між КС «Орізон» та ОСОБА_1 укладено договір №01 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. 07.03.2017 мж КС «Орізон» та ОСОБА_1 укладено договір та договір № 02 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. 28.04.2017 між КС «Орізон» та ОСОБА_1 укладено договір №03 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

У зв`язку з неналежним виконанням КС «Орізон» своїх зобов`язань за договорами, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення грошових коштів за договором внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок та стягнення моральної шкоди.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ці обставини встановлені відповідно до Рішення Бродівського районного суду Львівської області у цивільній справі № 439/693/21 від 11.05.2022, та відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України, не потребують доказуванню.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 11.05.2022 (єдиний унікальний номер справи 439/693/21), яке набрало законної сили 13.06.2022, позов ОСОБА_1 до КС «Орізон» задовольнити частково. Відповідно до рішення суду, стягнуто з КС «Орізон» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами внеску (вкладу) на депозитний рахунок у розмірі 248 567, 65 грн, інфляційні нарахування за невиконання договорів внеску (вкладу) на депозитний рахунок, у розмірі 12 907, 29 грн, трьох відсотків річних у розмірі 4 131,50 грнта на відшкодування заподіяної моральної шкоду у розмірі 6 000,00 грн.

Стягувану за рішенням суду від 11.05.2022 заборгованість КС «Орізон» сплачувало позивачці ОСОБА_1 частинами, з 05 липня 2022 року по 18 квітня 2025 року, що підтверджується копіями до видаткових касових ордерів, а також копіями виписок із банківського рахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила, що виконання вказаного рішення суду від 11.05.2022 відповідачем здійснювалося частинами, враховуючи надходження коштів на рахунок кредитної спілки від вкладників.

Так, КС «Орізон» сплатило ОСОБА_1 відповідно до видаткових касових ордерів (далі ВКО) такі суми та в такі дати: 05.07.2022 року ВКО № 71 3000,00 грн.; 17.08.2022 року ВКО № 82 5353,90 грн; 17.08.2022 року ВКО № 83 650,00 грн; 22.12.2022 року ВКО № 108 - 10 000,00 грн; 0.01.2023 року ВКО № 118- 10 000,00 грн; 06.03.2023 року ВКО№ 122 - 5000,00 грн.; 31.03.2023року ВКО№ 131 - 5000,00 грн; 13.04.2023 року ВКО№ 132 - 2000,00 грн; 03.08.2023 року ВКО№ 148 6000,00 грн; 03.08.2023 року ВКО№ 149 1000,00 грн; 03.01.2024 року ВКО №1 - 10 000,00 грн.; 04.04.2024 року ВКО № 10 - 10 000,00 грн; 02.05.2024 року ВКО № 11 805,00 грн; 02.05.2024 року ВКО № 12- 2000,00грн; 02.05.2024 року ВКО № 13 2195,00 грн.

Також, КС «Орізон» на банківську картку ОСОБА_1 відповідно до платіжних інструкцій перерахувала такі суми та в такі дати:24.102023 року платіжна інструкція №282- 6 000,00 грн; 17.05.2024 року платіжна інструкція № 345 - 10 000,00 грн; 21.01.2025 року платіжна інструкція № 3417 038,79 грн; 21.01.2025 року платіжна інструкція № 35 - 8 949,40 грн; 22.01.2025 року платіжна інструкція № 36 - 76 500,00 грн; 22.01.2025 року платіжна інструкція № 37- 38 454,50 грн;12.02.2025 року платіжна інструкція № 49- 7 010,87 грн; 17.04.2025 року відповідно до виписки з карткового рахунку № НОМЕР_1 - 34 649,44 грн.

Оплата коштів по рішенню суду підтверджується також виписками з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Відповідно до Довідки про виплату коштів по депозитних договорах № 01 від07.03.2017, 02 від 07.03.2017, № 03 від 28.04.2017, КС «Орізон» виплатило ОСОБА_1 за рішенням суду від 11.05.2022 року 271 606,90 грн.

КС «Орізон» на підтвердження неможливості виконання рішення суду, подало Реєстр виконавчих проваджень станом на 23.06.2025, відповідно до якого на примусовому виконанні у органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у приватних виконавців перебуває 62 виконавчих провадження на суму 1 511 789,10 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, між сторонами виник спір з приводу стягнення боргу за невиконання грошового зобов`язання, а саме виплати грошових коштів - стягнутих рішенням суду.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного Кодексу України (далі ЦК України).

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що частиною 5 статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

Статтею 129 Конституції України закріплено, що до основних засад судочинства відноситься обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За змістом положень ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду є, зокрема, відшкодування збитків та матеріальних втрат кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Право на їх стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відтак, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Тому норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у якій відступлено від правового висновку, зробленого Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України); та правового висновку у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиноюдругоюстатті625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц (провадження 254цс 19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Правовий аналіз статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Позивач має право на компенсацію знецінення неповернутих коштів за час невиконання рішення суду про стягнення суми, яке викликане недобросовісною поведінкою боржника.

Судом встановлено, що станом на день звернення позивача з даним позовом, КС «Орізон» неналежним чином виконувала зобов`язання за рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 11.05.2022 у справі № 439/693/21, а отже позивач набув право нараховувати 3 % річних та індекс інфляції в порядку ст. 625 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) та в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18), в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22.04.2024 № 559/1622/19 зроблено висновок, що Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р).

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Проводячи перевірку правильності здійсненого позивачем розрахунку, суд вважає, що такий розрахунок позивачем виконаний неправильно.

Позивач розрахував суми інфляційних втрат та 3% річних без врахування сплачених позивачу ОСОБА_1 впродовж 2022-2025 років сум на виконання рішення суду.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Інфляція визначається за рівнем зростання або зниження споживчих цін, визначених Держстат України Інфляція розраховується шляхом множення суми простроченого зобов`язання на індекс зростання споживчих цін за прострочений період (пост. ВП ВС від 22.09.2020 року №918/631/19, провадження 12-42 гс20). Період прострочки визначається кількістю повних календарних місяців без будь яких виключень, у тому числі місяців з дефляцією. (Постанова КМУ № 1078 від 17.07.2003 року «Про індексацію грошових доходів населення - за аналогією закону; пост. ВП ВС від 26.06.2020 року №905/21/19).

Отже, суд самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню.

Визначена судом сума інфляційних втрат:

Період прострочення: 14.06.2022 - 04.07.2022; Сума заборгованості = 271606.44 грн, Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: черв. 2022 = 103.1; Сукупний індекс інфляції = 103.1:100 (черв. 2022) = 1.03100000.Інфляційне нарахування = 271606.44 * 1.03100000 -271606.44 = 8419.80 грн.

Період прострочення: 05.07.2022 - 16.08.2022; сума заборгованості = 268606.44 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: лип. 2022 = 100.7 серп. 2022 = 101.1;Сукупний індекс інфляції = 100.7:100 (лип. 2022) * 101.1:100 (серп. 2022) = 1.01807700.Інфляційне нарахування = 268606.44 * 1.01807700 -268606.44 = 4855.60 грн.

Період прострочення: 17.08.2022 - 21.12.2022.Сума заборгованості = 262602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: вер. 2022 = 101.9 жовт. 2022 = 102.5 лист. 2022 = 100.7 груд. 2022 = 100.7;Сукупний індекс інфляції = 101.9:100 (вер. 2022) * 102.5:100 (жовт. 2022) * 100.7:100 (лист. 2022) * 100.7:100 (груд. 2022) = 1.05914883.Інфляційне нарахування = 262602.54 * 1.05914883 -262602.54 = 15532.63 грн.

Період прострочення: 22.12.2022 - 29.01.2023.Сума заборгованості = 252602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: січ. 2023 = 100.8; Сукупний індекс інфляції = 100.8:100 (січ. 2023) = 1.00800000. Інфляційне нарахування = 252602.54 * 1.00800000 -252602.54 = 2020.82 грн.

Період прострочення: 30.01.2023 - 05.03.2023.Сума заборгованості = 242602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: лют. 2023 = 100.7;Сукупний індекс інфляції = 100.7:100 (лют. 2023) = 1.00700000.Інфляційне нарахування = 242602.54 * 1.00700000 -242602.54 = 1698.22 грн.

Період прострочення: 06.03.2023 - 30.03.2023.Сума заборгованості = 237602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: бер. 2023 = 101.5;Сукупний індекс інфляції = 101.5:100 (бер. 2023) = 1.01500000.Інфляційне нарахування = 237602.54 * 1.01500000 -237602.54 = 3564.04 грн.

Період прострочення: 31.03.2023 - 12.04.2023.Сума заборгованості = 232602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: Відсутні, Сукупний індекс інфляції = Відсутній. Інфляційне нарахування = 232602.54 * 1.00000000 -232602.54 = 0.00 грн.

Період прострочення: 13.04.2023 - 02.08.2023.Сума заборгованості = 230602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: квіт. 2023 = 100.2 трав. 2023 = 100.5 черв. 2023 = 100.8 лип. 2023 = 99.4;Сукупний індекс інфляції = 100.2:100 (квіт. 2023) * 100.5:100 (трав. 2023) * 100.8:100 (черв. 2023) * 99.4:100 (лип. 2023) = 1.00897568.[Інфляційне нарахування] = 230602.54 * 1.00897568 -230602.54 = 2069.81 грн.

Період прострочення: 03.08.2023 - 23.10.2023.Сума заборгованості = 223602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: серп. 2023 = 98.6 вер. 2023 = 100.5 жовт. 2023 = 100.8;Сукупний індекс інфляції = 98.6:100 (серп. 2023) * 100.5:100 (вер. 2023) * 100.8:100 (жовт. 2023) = 0.99885744.Інфляційне нарахування = 223602.54 * 0.99885744 -223602.54 = -255.48 грн.

Період прострочення: 23.10.2023 - 02.01.2024.Сума заборгованості = 217602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: лист. 2023 = 100.5 груд. 2023 = 100.7;Сукупний індекс інфляції = 100.5:100 (лист. 2023) * 100.7:100 (груд. 2023) = 1.01203500.Інфляційне нарахування = 217602.54 * 1.01203500 -217602.54 = 2618.85 грн.

Період прострочення: 03.01.2024 - 03.04.2024.Сума заборгованості = 207602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: січ. 2024 = 100.4 лют. 2024 = 100.3 бер. 2024 = 100.5; Сукупний індекс інфляції= 100.4:100 (січ. 2024) * 100.3:100 (лют. 2024) * 100.5:100 (бер. 2024) = 1.01204706.Інфляційне нарахування = 207602.54 * 1.01204706 -207602.54 = 2501.00 грн.

Період прострочення: 04.04.2024 - 01.05.2024.Сума заборгованості = 197602.54 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: квіт. 2024 = 100.2;Сукупний індекс інфляції = 100.2:100 (квіт. 2024) = 1.00200000.Інфляційне нарахування = 197602.54 * 1.00200000 -197602.54 = 395.21 грн.

Період прострочення: 02.05.2024 - 16.05.2024.Час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (див. Постанову ВС від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19.

Період прострочення: 17.05.2024 - 20.01.2025.Сума заборгованості = 182602.54 грн.Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: черв. 2024 = 102.2 лип. 2024 = 100.0 серп. 2024 = 100.6 вер. 2024 = 101.5 жовт. 2024 = 101.8 лист. 2024 = 101.9 груд. 2024 = 101.4 січ. 2025 = 101.2;Сукупний індекс інфляції = 102.2:100 (черв. 2024) * 100.0:100 (лип. 2024) * 100.6:100 (серп. 2024) * 101.5:100 (вер. 2024) * 101.8:100 (жовт. 2024) * 101.9:100 (лист. 2024) * 101.4:100 (груд. 2024) * 101.2:100 (січ. 2025) = 1.11084982.Інфляційне нарахування = 182602.54 * 1.11084982 -182602.54 = 20241.46 грн.

Період прострочення: 21.01.2025 - 22.01.2025.Час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (див. Постанову ВС від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 ).

Період прострочення: 22.01.2025 - 11.02.2025.Сума заборгованості = 41659.85 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: Відсутні. Сукупний індекс інфляції = Відсутній. Інфляційне нарахування = 41659.85 * 1.00000000 -41659.85 = 0.00 грн.

Період прострочення: 12.02.2025 - 17.04.2025.Сума заборгованості = 34648.98 грн. Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення: лют. 2025 = 100.8 бер. 2025 = 101.5 квіт. 2025 = 100.7;Сукупний індекс інфляції = 100.8:100 (лют. 2025) * 101.5:100 (бер. 2025) * 100.7:100 (квіт. 2025) = 1.03028184.Інфляційне нарахування = 34648.98 * 1.03028184 -34648.98 = 1049.23 грн.

Підсумок інфляційні нарахування: 8419.80 грн. + 4855.60 грн. + 15532.63 грн. + 2020.82 грн. + 1698.22 грн. + 3564.04 грн. + 2069.81 грн. - 255.48 грн. + 2618.85 грн. + 2501.00 грн. + 395.21 грн. + 20241.46 грн. + 1049.23 грн. = 64711.19 грн.

Визначена судом сума 3 % річних:

Період прострочення: 14.06.2022 - 04.07.2022.Сума заборгованості = 271606.44 грн. Кількість днів прострочення = 20.Сума = 271606.44*3/100/365*20 = 446.48 грн.

Період прострочення: 05.07.2022 - 16.08.2022.Сума заборгованості = 268606.44 грн. Кількість днів прострочення = 42.Сума = 268606.44*3/100/365*42 = 927.24 грн.

Період прострочення: 17.08.2022 - 21.12.2022.Сума заборгованості = 262602.54 грн. Кількість днів прострочення = 126.Сума = 262602.54*3/100/365*126 = 2719.56 грн.

Період прострочення : 22.12.2022 - 29.01.2023.Сума заборгованості = 252602.54 грн. Кількість днів прострочення = 38.Сума = 252602.54*3/100/365*10 + 252602.54*3/100/365*28 = 788.95 грн.

Період прострочення: 30.01.2023 - 05.03.2023.Сума заборгованості = 242602.54 грн. Кількість днів прострочення = 34. Сума = 242602.54*3/100/365*34 = 677.96 грн.

Період прострочення: 06.03.2023 - 30.03.2023.Сума заборгованості = 237602.54 грн. Кількість днів прострочення = 24.Сума = 237602.54*3/100/365*24 = 468.70 грн.

Період прострочення: 31.03.2023 - 12.04.2023.Сума заборгованості = 232602.54 грн. Кількість днів прострочення = 12.Сума = 232602.54*3/100/365*12 = 229.42 грн.

Період прострочення: 13.04.2023 - 02.08.2023.Сума заборгованості = 230602.54 грн. Кількість днів прострочення = 111.Сума = 230602.54*3/100/365*111 = 2103.85 грн.

Період прострочення: 03.08.2023 - 23.10.2023.Сума заборгованості = 223602.54 грн. Кількість днів прострочення = 81.Сума = 223602.54*3/100/365*81 = 1488.64 грн.

Період прострочення: 23.10.2023 - 02.01.2024.Сума заборгованості = 217602.54 грн. Кількість днів прострочення = 71.Сума = 217602.54*3/100/365*70 + 217602.54*3/100/366*1 = 1269.80 грн.

Період прострочення: 03.01.2024 - 03.04.2024.Сума заборгованості = 207602.54 грн. Кількість днів прострочення = 91.Сума = 207602.54*3/100/366*91 = 1548.51 грн.

Період прострочення: 04.04.2024 - 01.05.2024.Сума заборгованості = 197602.54 грн. Кількість днів прострочення = 27.Сума = 197602.54*3/100/366*27 = 437.32 грн.

Період прострочення: 02.05.2024 - 16.05.2024.Сума заборгованості = 192602.54 грн. Кількість днів прострочення = 14.Сума = 192602.54*3/100/366*14 = 221.02 грн.

Період прострочення: 17.05.2024 - 20.01.2025.Сума заборгованості = 182602.54 грн. Кількість днів прострочення = 248.Сума = 182602.54*3/100/366*229 + 182602.54*3/100/365*19 = 3712.70 грн.

Період прострочення: 21.01.2025 - 22.01.2025.Сума заборгованості = 156614.35 грн. Кількість днів прострочення = 1.Сума = 156614.35*3/100/365*1 = 12.87 грн.

Період прострочення: 22.01.2025 - 11.02.2025.Сума заборгованості = 41659.85 грн.Кількість днів прострочення = 20.Сума = 41659.85*3/100/365*20 = 68.48 грн.

Період прострочення : 12.02.2025 - 17.04.2025.Сума заборгованості = 34648.98 грн.Кількість днів прострочення = 64.Сума = 34648.98*3/100/365*64 = 182.26 грн.

Підсумок суми 3 % річних = 446.48 грн. + 927.24 грн. + 2719.56 грн. + 788.95 грн. + 677.96 грн. + 468.70 грн. + 229.42 грн. + 2103.85 грн. + 1488.64 грн. + 1269.80 грн. + 1548.51 грн. + 437.32 грн. + 221.02 грн. + 3712.70 грн. + 12.87 грн. + 68.48 грн. + 182.26 грн. = 17303.76 грн.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Варто зауважити, що доводи сторони відповідача щодо наявності перед КС «Орізон» заборгованості зі сторони інших вкладників, а також наявність виконавчих проваджень, щодо примусового виконання рішень на користь відповідача, не є підставою для звільнення відповідача від нарахування 3 % річних та інфляційної складової боргу.

Щодо застосування позовної давності.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

У постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Рішення Бродівського районного суду від 11.05.2022 у справі №439/693/21 останочно виконане відповідачем 18.04.2025, позивачка звернулася до суду з позовними вимогами 27.05.2025, отже на думку суду, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції на час звернення позивачки до суду з позовом), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягнення з КС «Орізон» на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів у сумі 64711.19 грн та три проценти річних від простроченої суми,у розмірі 17303.76 грн, а всього 82014,95 грн, що становить 65,36 % від заявлених вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов заявлено на 125 476,41 грн, суд задовольняє позов частково на суму 82014,95 грн (65,36%), отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 820,11 грн (1254,76*68,36%).

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Орізон», про стягнення інфляційних витрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Орізон» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та 3% річних у розмірі 82 014 (вісімдесят дві тисячі чотирнадцять) гривень 95 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Орізон» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 820 (вісімсот двадцять) гривень 11 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Кредитна спілка «Орізон», зареєстроване місце знаходження: Золочівський район, Львівська область, смт Підкамінь, вул. Незалежності, буд. 60, ЄДРПОУ30320372.

Повне судове рішення складено 20 травня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк