Ухвала суду № 136669622, 15.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.05.2026

Справа № 334/3453/26

Провадження № 2/334/2910/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

Позовна заява не відповідає вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено чотири самостійні вимоги немайнового характеру, а саме: дві вимоги про визнання батьківства щодо кожної дитини окремо ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) та дві вимоги про внесення змін до двох окремих актових записів про народження (№ 393 та № 265).

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328,00 грн з 01 січня 2026 року.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд" застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру для фізичної особи становить 1064,96 грн.

Згідно з абзацом 2 частини третьої, частини сьомої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд враховує "mutatis mutandis" висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 . Згідно з цією правовою позицією суду касаційної інстанції, під час тлумачення термінопоняття "вимога" має враховуватися суб`єктний склад правовідносин, а похідні вимоги (зокрема, щодо реєстраційних дій) є самостійними вимогами немайнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором за кожну таку вимогу.

Таким чином, за подання цього позову судовому збору підлягала сплата в загальному розмірі 4259,84 грн (із розрахунку 1064,96грн * 4 вимоги).

Натомість позивачем під час формування позовної заяви в підсистемі "Електронний суд" було сплачено судовий збір лише у розмірі 1064,96 грн (за одну вимогу).

За таких обставин, сума недоплати судового збору, яку позивачу необхідно доплатити для усунення недоліків позовної заяви, становить 3194,88 грн (4259,84 - 1064,96).

Статтею 19СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визнання батьківства обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно визначити склад учасників справи, з врахуванням відповідних норм чинного законодавства України.

Крім того, варто зазначити, що в силу ч. 1, ч. 4ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, позивачу необхідно виконати і положення ч. 1, ч. 4 ст. 53 ЦПК України.

У мотивувальній частині позовної заяви позивачка зазначає, що у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Енергодар та неможливістю здійснення належного поштового повідомлення, вона направила копію позову з додатками Відповідачу засобами електронного зв`язку на його електронну пошту, а також додає копію його відповіді, що, на її думку, є підтвердженням належного процесуального повідомлення сторони.

Проте суд вважає такі доводи позивачки помилковими та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. У разі подання позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд», позивач зобов`язаний додати до позовної заяви докази надсилання копій відповідних документів іншим учасникам справи виключно до їхніх Електронних кабінетів, за умови наявності у них таких кабінетів.

Посилання позивачки на роздруковану відповідь Відповідача з його електронної пошти не може бути прийнято судом як належний та допустимий доказ у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, оскільки такий формат не дозволяє суду беззаперечно ідентифікувати особу відправника, перевірити цілісність і повноту отриманих ним матеріалів, а також встановити точний процесуальний статус особи, яка надала таку відповідь.

З огляду на тимчасову окупацію міста Енергодар (зареєстрованого місця проживання Відповідача), позивачка не позбавлена права та обов`язку зазначити в позові відоме їй фактичне місце проживання, перебування чи працевлаштування Відповідача на підконтрольній території України або за кордоном (зокрема в Німеччині, як зазначає позивач), та надати суду чек і опис вкладення про відправку позову на цю адресу. У разі абсолютної неможливості встановити будь-яке місце проживання Відповідача, позивачка зобов`язана чітко зазначити про це в тексті заяви та заявити відповідне клопотання суду в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 187 ЦПК України (щодо виклику відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади), а не здійснювати самовільне сповіщення через електронну пошту.

Самостійне направлення документів на звичайну електронну пошту не має статусу офіційного судового сповіщення та не замінює обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що Відповідач за життя дітей добровільно спільної заяви до органів ДРАЦС не подав.

Разом з тим, Позивачка зазначає, що Відповідач брав і бере фактичну участь у житті дітей, визнає своє батьківство, добровільно пройшов з нею ДНК-тестування в Німеччині, а також надав їй відповідь засобами електронного зв`язку, якою підтвердив отримання копії позову та, фактично, відсутність заперечень проти нього.

Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заяви жінки та чоловіка, за умови що реєстрація народження дитини проведена на підставі ст. 135 СК України (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена розділом ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (надалі Правила).

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є заява про визнання батьківства, що може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження.

Відповідно до п.п. 2.13.4 п. 2.13 розділу ІІ Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є заява про визнання батьківства (додаток 3), тобто спільна заява батьків, тобто спільна заява чоловіка, що визнає своє батьківство відносно дитини та жінки, яка є матір`ю дитини, яка в заяві підтверджує що певний чоловік є батьком дитини.

Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.

Позивачем в позовній заяві не викладено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставин які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство. В позовній заяві не викладено, ким не визнається, чи оспорюється право відповідача на батьківство, що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання.

Таким чином, з поданих до суду документів не вбачається, що між сторонами існує спір з приводу батьківства відповідача або, що органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено сторонам у справі у вчинені відповідного актового запису (у випадку відмови, надати підтверджуючі документи).

Вказані обставини мають суттєве значення для вирішення судом питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вище, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків: або подання уточненої позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Добрєв М. В.