Ухвала суду № 136667850, 18.05.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

18.05.2026 Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/7905/25

Провадження № 2/644/905/26

УХВАЛА

18 травня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

представника позивача Бенденжука Л.О.,

представника відповідача Овдієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки,

встановив:

01.09.2025 року представник Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , яку в подальшому уточнив, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки в сумі 485 944,88 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровий номером 6310138200:02:007:0023 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, а також судового збору у розмірі 7289,12 грн.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Харкова від 02.09.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.12.2025 року представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки в сумі 253 536,44 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровий номером 6310138200:02:007:0023 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, а також судового збору у розмірі 3803,05 грн. Також, просив повернути зайво сплачений судовий збір в розмірі 3486,12 грн.

16.02.2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки в сумі 307 540,08 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровий номером 6310138200:02:007:0023 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, а також судового збору у розмірі 4613,10 грн.

02.03.2026 року від представника відповідача надійшли заперечення щодо збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив відмовити у прийнятті до розгляду заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог від 16.02.2026 р. Відмовити у задоволенні позовної заяви Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач у передбачені законом строки не скористався правом на подання заяви про збільшення позовних вимог, отже заява про збільшення позовних вимог від 16.02.2026 р. подана із пропуском строку, встановленого п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України.Позивач у своїй заяві зазначає, що збільшення розміру позовних вимог необхідне у зв`язку із уточненням розрахунку безпідставно збережених коштів, які слід стягнути з відповідача за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, адже було допущено арифметичну помилку. Однак позивач абсолютно не зазначає новий розрахунок, не підтверджує його належними доказами, не описує, яка саме помилка була допущена при первісному розрахунку та які причини її неусунення на більш ранній стадії, що не може вважатися належним. Так, як можна зрозуміти з детального аналізу та самостійного розрахунку суми стягнення, позивачем було застосовано іншу нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації. Проте, абсолютно незрозуміло, чому з самого початку застосовувалась інша оцінка, з яких причин така оцінка змінилася вже у ході розгляду справи.Отже, подана заява про збільшення розміру позовних вимог від 16.02.2026 є абсолютно необґрунтованою та невмотивованою, у зв`язку із чим не може бути прийнята до розгляду. Заява про збільшення розміру позовних вимог була подана 16.02.2026 у день судового засідання, призначеного по справі № 644/7905/25. У цей же день копія такої заяви була надіслана відповідачу ОСОБА_1 , про що свідчать опис вкладення у цінний лист та відповідна накладна, які додані до такої заяви. Тобто, дії позивача були з самого початку недобросовісними, адже відповідача взагалі було позбавлено права ознайомитися з такою заявою, якою сума стягнення збільшується, проте яка є очевидно необґрунтованою та невмотивованою. Так, позивач подав відповідну заяву у день судового засідання по справі, очевидно сподіваючись про необізнаність про неї сторони позивача та прийняття судом у такій редакції. Таким чином, заява представника позивача Харківської міської ради Бенденжука Леоніда Олександровича про збільшення розміру позовних вимог від 16.02.2026 не може бути прийнята до розгляду в рамках справи № 644/7905/25 у зв`язку із її очевидною необґрунтованістю й невмотивованістю та істотними процесуальними порушеннями, допущеними під час її подання, які суттєво впливають на недотримання законної правової процедури, що не може вважатися належним.

09.03.2026 року представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив визнати поважними та поновити строк на подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі № 644/7905/25. Прийняти заяву Харківської міської ради від 16.02.2026 про збільшення розміру позовних вимог у справі № 646/9048/25 та розглядати позовні вимоги Харківської міської ради у наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) UA698999980314090611000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 307 540 (триста сім тисяч п`ятсот сорок) грн 08 коп. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:02:007:0023 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021. 4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) 04059243, витрати зі сплати судового збору у сумі 4 613 (чотири тисячі шістсот тринадцять) грн 10 коп., посилаючись на наступне. Обґрунтовуючи розмір позовних вимог Харківська міська рада зазначила, що розрахунок розміру безпідставно збережених Кузьменко Д.В. коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 03.07.2025 № 4680 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровим номером 6310138200:02:007:0023, площею 0,1818га по АДРЕСА_1 . У якості доказу у справі Харківською міською радою надано витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.07.2020 № 4680, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:007:0023 становить 7688502 грн. При цьому, вищезазначеним витягом Харківська міська рада, також обґрунтовувала свої позовні вимоги у справі № 644/660/21. 16.02.2026 при підготовці до розгляду справи № 644/7905/25 було встановлено, що в розрахунку ціни позову була допущена арифметична помилка, та замість розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки 7688502 грн помилково зазначено 6338411 грн. Харківська міська рада просить врахувати, що зазначений у позовній заяві та розрахунку розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 6338411 грн. є помилкою, оскільки правильним є розмір є 7688502 грн, що підтверджується належним та допустимим доказом долученим до позовної заяви. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення акуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки. Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю. Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного суду від 20 вересня 2022 року у справі 922/3684/20, від 05.08.2024 у справі № 922/2060/20. Харківська міська рада просить врахувати, що самостійно не розраховувала розмір нормативної грошової оцінки, керувалась відомостями отриманими від компетентного органу - Відділ у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Оскільки, допущена описка вливає на розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, виникла необхідність у подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог.Харківська міська рада самостійно виявила технічну помилку, у зв`язку з чим, 16.02.2026 року звернулась до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, яку обґрунтувала саме арифметичною помилкою. При цьому, Харківська міська рада просить врахувати, що звертаючись до суду з відповідною заявою остання не змінює предмет та підстави позову. Допущена описка має виключно технічний характер і не змінює суті та змісту вимог позивача. Харківська міська рада вважає, що допущена описка не може бути підставою для звільнення відповідача від плати з урахуванням вимог ст. 206 ЗК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив поновити строки для її подання.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти поновлення строків та прийняття заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність.

Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положення ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також, суд зазначає, що згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі №922/404/19 від 09.07.2020 року, позовом є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстави і предмета позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вищевикладених правових норм виходить, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин справи повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладеного вище вказує, що нормами ЦПК України визначено право позивача на зміну предмета позову до початку першого судового засідання у справі. При цьому у разі подання до суду такої заяви вона повинна відповідати вимогам як ст. 175 ЦПК України, так і ст.ст. 43, 49 ЦПК України. До такої заяви, зокрема, додаються докази її надіслання іншим учасникам справи, а останні, у свою чергу, на підставі ст. 174 ЦПК України мають право подати до суду заяви по суті спору, відповідно.

Суд, вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, бере до уваги те, що позивач в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог, зазначив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю. Харківська міська рада просить врахувати, що самостійно не розраховувала розмір нормативної грошової оцінки, керувалась відомостями отриманими від компетентного органу - Відділ у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Оскільки, допущена описка вливає на розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, виникла необхідність у подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог.Харківська міська рада самостійно виявила технічну помилку, у зв`язку з чим, 16.02.2026 року звернулась до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, яку обґрунтувала саме арифметичною помилкою. При цьому, Харківська міська рада просить врахувати, що звертаючись до суду з відповідною заявою остання не змінює предмет та підстави позову. Допущена описка має виключно технічний характер і не змінює суті та змісту вимог позивача. Харківська міська рада вважає, що допущена описка не може бути підставою для звільнення відповідача від плати з урахуванням вимог ст. 206 ЗК України.

Суд, з огляду на викладене вище, дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про збільшення позовних вимог та вважає за необхідне прийняти до розгляду змінену редакцію позовної заяви, як таку, що відповідає положенням ст.ст. 49, 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

Відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву.

Таким чином, суд вважає за необхідне оголосити у справі перерву, оскільки справа не може бути вирішена в даному судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 121, 126, 127, 260, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог в цивільній справі № 644/7905/25, задовольнити.

Визнати поважними та поновити позивачу строк на подання заяви про збільшення позовних вимог в цивільній справі № 644/7905/25.

Прийняти до розгляду змінену редакцію позовної заяви, якою збільшено розмір позовних вимог в цивільній справі № 644/7905/25.

Оголосити перерву до 10 год. 00 хв. 30 червня 2026 року.

Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2029 на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.М. Ритов