Рішення № 136666476, 20.05.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/555/26

Провадження № 2/347/582/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області, в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 18.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2375987 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підставою для укладення договору стала реєстрація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора та заповнення електронної заявки на отримання кредиту на вебсайті https://credit7.ua/. Після цього ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» сформувало та розмістило в особистому кабінеті позичальника оферту щодо укладення договору № 2375987 із визначеними індивідуальними умовами кредитування.

В процесі оформлення кредиту позичальник пройшов процедуру ідентифікації та верифікації із використанням системи BankID НБУ, що підтверджує встановлення його особи як ОСОБА_1 . Після ознайомлення з умовами договору та наявності технічної можливості відмовитися від його укладення, відповідач 18.09.2021 підтвердила згоду з умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора.

Додатково первісним кредитором було направлено на номер телефону, зазначений позичальником, одноразовий ідентифікатор T554, який 18.09.2021 о 11:39:19 було введено позичальником у системі, що свідчить про прийняття (акцепт) оферти. Таким чином, 18.09.2021 між сторонами було укладено договір № 2375987 у електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору первісний кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 5100,00 грн строком на 30 днів із нарахуванням процентів у розмірі 1,90% на день. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем при оформленні кредиту, що підтверджується документами платіжного оператора ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Позичальник неналежним чином виконував зобов`язання за договором, своєчасно платежі не здійснював, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

Крім того, з інформації первісного кредитора вбачається, що відповідач неодноразово (10 разів) укладала кредитні договори з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які були належним чином виконані, що свідчить про обізнаність позичальника з умовами кредитування та порядком виконання зобов`язань.

15.07.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС», надалі Позивач, Новий кредитор) було укладено договір факторингу № 2-15072022, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 2375987, перейшло до нового кредитора.

Згідно з Додатком № 1 до договору факторингу (реєстром боржників) заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2375987 становить 16728,00 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників та розрахунком заборгованості.

Станом на момент звернення до суду заборгованість за договором № 2375987 від 18.09.2021 становить 16728,00 грн, з яких: 5100,00 грн основна сума боргу, 11628,00 грн нараховані проценти, 0,00 грн пеня та штрафні санкції, 0,00 грн комісія.

У судове засідання представник позивача не з`явився, проте просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи, а тому можливе ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2026 року призначено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як убачається з копії договору № 2375987 від 18.09.2021 року (а.с.11-17), правил надання коштів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (додаток № 3) та довідкових матеріалів інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора, 18.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2375987 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії правил надання коштів у кредит та умов оформлення заявки, підставою для укладення договору стала реєстрація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора та заповнення нею електронної заявки на вебсайті https://credit7.ua/. Після цього первісним кредитором було сформовано та розміщено в особистому кабінеті позичальника оферту щодо укладення договору № 2375987 із визначеними індивідуальними умовами кредитування.

Згідно з копією договору та підтверджуючими матеріалами, під час оформлення кредиту позичальник пройшов процедуру ідентифікації та верифікації (BankID НБУ), що підтверджується даними, відображеними в інформаційній системі кредитора та умовами договору. Після ознайомлення з умовами оферти відповідач підтвердила згоду з її умовами шляхом натискання відповідної кнопки в системі кредитора.

Додатково, як убачається з копії договору та розрахункових даних, первісним кредитором було направлено на номер телефону позичальника одноразовий ідентифікатор T554, який 18.09.2021 о 11:39:19 був введений у системі, що підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції. Таким чином, договір № 2375987 було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору (додаток № 2), первісний кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 5100,00 грн строком на 30 днів із процентною ставкою 1,90% на день. Як вбачається з копії документа надавача платіжних послуг щодо перерахування кредитних коштів (додаток № 5), грошові кошти були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем при оформленні кредиту.

Згідно з копією розрахунку заборгованості (додаток № 4), позичальник належним чином не виконував зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

З матеріалів справи також убачається (копія договору факторингу № 2-15072022 додаток № 6; копія платіжного доручення додаток № 7; копія витягу з реєстру боржників додатки № 8, 9), що 15.07.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС», Позивач) укладено договір факторингу № 2-15072022, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 2375987, перейшло до нового кредитора.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу (додаток № 9), заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2375987 становить 16728,00 грн.

Як убачається з розрахунку заборгованості (додаток № 4), станом на дату звернення до суду загальна заборгованість становить 16728,00 грн, з яких: 5100,00 грн основний борг, 11628,00 грн проценти, 0,00 грн пеня та штрафні санкції, 0,00 грн комісія.

Крім того, матеріали справи містять копію платіжної інструкції про сплату судового збору (додаток № 1), копію доказів направлення позовної заяви відповідачу (додаток № 16), а також установчі документи позивача, зокрема виписку з ЄДР (додаток № 12), статут (додаток № 13), довіреність представника (додаток № 14), наказ про призначення директора (додаток № 11), що підтверджують процесуальну правосуб`єктність позивача та повноваження представника.

Оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позову, підтверджуються матеріалами справи, є належними та допустимими доказами. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, заперечень проти позову та доказів на їх спростування суду не надала.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути здійснена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або в інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила таку пропозицію, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення електронної форми заяви про прийняття пропозиції, що підписується у встановленому законом порядку; або вчинення дій, які відповідно до роз`яснень в інформаційній системі визнаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, у тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором, або аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525527 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статті 1046 ЦК України, за договором позики позикодавець передає позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму коштів; договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кредит, а позичальник повернути його та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту у строки та порядку, визначені договором, а у разі прострочення чергового платежу кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості та належних процентів.

Відповідно до статей 526, 530, 599, 610, 625 ЦК України, зобов`язання підлягає виконанню у встановлений строк, припиняється належним виконанням, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням, за яке боржник не звільняється від відповідальності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасного та повного виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість, є порушенням умов договору та вимог цивільного законодавства.

Загальний розмір заборгованості за договором № 2375987 від 18.09.2021 становить 16 728,00 грн, з яких: 5 100,00 грн основний борг, 11 628,00 грн нараховані проценти, 0,00 грн пеня та штрафні санкції, 0,00 грн комісія.

Таким чином, ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за договором № 2375987 у загальному розмірі 16 728,00 грн, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача відповідних сум.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем, у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за Договором № 2375987 від 18.09.2021 року у розмірі 16 728,00 грн (шістнадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 00 копійок), а також 2 662,40 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк