Ухвала суду № 136665707, 20.05.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.05.2026м. СумиСправа № 920/637/26

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув матеріали позовної заяви №б/н від 12.05.2026 (вх. №2341 від 18.05.2026)

за позовом Приватного підприємства «ЕЛМЕРІН» (вул. Путейська, буд. 1-В, м. Середина-Буда, Сумська область, 41000, код ЄДРПОУ 32064547)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІООПТ» (вул. Плеханівська, буд. 4А, кім. 28, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43985204)

про визнання договору недійсним

Суть питання, що вирішується ухвалою.

Позивач 18.05.2026 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір поставки №18-08 від 18 серпня 2023 року між Приватним підприємством «Завод Сател» (після перейменування Приватне підприємство «ЕЛМЕРІН») та Товариства з обмеженою відповідальністю «БІООПТ». Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає передачі на розгляд іншому суду, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 ГПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

З наведеним правом кореспондується обов`язок, передбачений ч. 9 цієї ж статті, згідно якої, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Так, згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день постановлення цієї ухвали, місцезнаходженням відповідача у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю «БІООПТ» є: вул. Плеханівська, буд. 4А, кім. 28, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43985204.

Подаючи позов до Господарського суду Сумської області, заявник керувався частиною 5 статті 29 ГПК України, згідно з якою позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена ч. 5 ст. 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено ст. 532 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Позивач не заперечує, що у спірному договорі не визначено місце виконання зобов`язання.

Позивач обгрунтовує визначення територіальної підсудності відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України у даному випадку місце виконання зобов`язання за спірним договором повинно визначатися за місцем виготовлення або зберігання товару та надає суду копію договору зберігання від 05.11.2024 №05/11, укладеного між позивачем та ФОП Зелик Ю.В.

Відповідно до зазначеного договору зберігання позивач передав на збереження майно паливний брикет у кількості 403,94 тонни, при цьому предметом спірного договору поставки є також паливні брикети.

Однак, договір зберігання не може бути у даному випадку підставою для визначення територіальної підсудності на підставі ч. 5 ст. 29 ГПК України, тобто за місцем виконання зобов`язання, так як:

- по перше, договір зберігання був укладений після укладання спірного договору, а згідно з п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України виконання зобов`язання за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів здійснюється за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання. На момент виникнення зобов`язання за спірним договором поставки (18.08.2023) кредиторові (позивачу) не могло бути відоме місце зберігання товару за договором зберігання, так як він був укладений більше ніж через рік після спірного договору поставки;

- по друге, предметом договору поставки є товар з родовими ознаками. Тому, не можливо ідентифікувати, що саме ті паливні брикети, які є предметом спірного договору, передавались на зберігання позивачем.

Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Як зазначав суд, місце виконання зобов`язання за спірним договором не визначено, тому не може бути застосовано положення ч. 5 ст. 29 ГПК України.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, встановивши, що позов пред`явлено до відповідача, місцезнаходженням якого є місто Харків, враховуючи правила територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідача, встановлені ч. 1 ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява Приватного підприємства «ЕЛМЕРІН» разом з доданими до неї документами підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. ст. 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Матеріали позовної заяви №б/н від 12.05.2026 (вх. №2341 від 18.05.2026) за позовом Приватного підприємства «ЕЛМЕРІН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІООПТ» про визнання договору недійсним - направити за підсудністю до Господарського суду Харківської області (майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, м. Харків, 61022).

2. Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст. 6 ГПК України).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 20.05.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко