Рішення № 136663885, 04.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7230/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», 50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Ангарська, 3-А, код ЄДРПОУ 38888898

про стягнення неустойки у загальному розмірі 708 347,58грн.

Представники сторін:

від позивача: Євглевський Нікіта Ігорович, самопредставництво

від відповідача: Євстигнеєва Ганна Володимирівна, ордер №1232747 від 17.03.2026р.

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» про стягнення неустойки у сумі 708 347,58грн., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 304 011,84грн., пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 191 527,46грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29грн.

Судові витрати у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд №115/4Д від 20.03.2025р. в частині своєчасного виконання будівельних робіт.

Ухвалою суду від 24.12.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.01.2026р. о 10:30год.

У судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 15.01.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 28.01.2026р. о 12:30год.

У судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 28.01.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2026 о 10:30год.

10.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 13.02.2026р. повернуто зі стадії розгляду справи №904/7230/25 по суті на стадію підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 09.03.2026р. о 12:00год.

09.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що спірне будівництво мало здійснюватися безпосередньо в зоні лінії бойового зіткнення біля селища Межова. При цьому, за наполяганням позивача, було укладено не один договір на весь обсяг робіт, а 53 договори, при цьому предметом цих договорів в сукупності є будівництво захисних споруд безперервною довжиною приблизно 11 км. Фактично позивач замовив весь обсяг будівництва із застосуванням методу штучного дроблення шляхом укладення численної кількості договорів на один єдиний та нерозривний великий обсяг робіт. Відповідач наполягає на тому, що, з огляду на обставини цієї справи, у даному випадку мало місце прострочення кредитора (замовника). А тому, підрядник не має нести відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення строків початку за закінчення виконання ІІ етапу робіт. Відповідач звертає увагу суду на те, що за умови не передання підряднику підготовленого належним чином фронту робіт, не було і дотримано вимог про забезпечення дотримання працівниками підрядника сигналів повітряної тривоги під час виконання робіт. Тобто, робітники фактично мали виконувати будівельні роботи за відсутності належних гарантій забезпечення схоронності їх життя та здоров`я в умовах військових дій. Крім того, під час виконання своїх зобов`язань за спірними договорами підрядник зіткнувся з форс-мажорними обставинами. При цьому Підрядник на момент укладення договору не мав об`єктивної можливості передбачити дані форс-мажорні обставини.

У судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 09.03.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 08.04.2026 року та відкладено підготовче засідання по справі на 23.03.2026р. о 12:45год.

10.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де вказує, що є очевидним, що підрядник своєчасно будівельні роботи (роботи 2 етапу) за Договором не розпочав, закінчення будівельних робіт у визначені Договором строки стало явно неможливим, у зв`язку з чим Замовником було прийнято рішення про розірвання Договору в односторонньому порядку. На виконання умов укладеного Договору Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню за порушення як термінів початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) так і порушення термінів завершення будівельних робіт, визначених у Договорі відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4). Позивач зазначає, що звернення з підтвердженням на адресу замовника про неможливість виконувати будівельні роботи у визначені строки, розгляд питання про перенесення строків виконання будівельних робіт на підставі сертифікату виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою не надходило. А додані до відзиву листи та висновок ТТП 56.01/433 датований 17.10.2025 виходить за межі дії договору, та не можуть бути прийняті як доказ. Під час підписання договору підрядник знав де саме буде виконувати роботи за договором та повинен був розуміти безпекову ситуацію. Відповідно до пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по визначеному у Договорі об`єкту, а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

17.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 23.03.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 10.04.2026р. о 12:30год.

27.03.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

10.04.2026р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання.

У судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 10.04.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.05.2026 о 11:00год.

04.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

В судове засідання з`явилися представники всіх сторін. Під час судового засідання до матеріалів справи було долучено акт прийому-передачі об`єкта №202.

Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2025р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» (Підрядник) був укладений Договір підряду №115/4Д на будівництво фортифікаційних споруд (а.с.20-27).

Відповідно до п.1.1. в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 202», а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015:45220000-5 Інженерні та будівельні роботи.

Згідно з п.1.2. склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками, джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України.

У пункті 1.4. зазначено, що роботи виконуються за етапами:

І етап Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії Робочий проєкт (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.

ІІ етап Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Пунктом 2.1. визначено, що вартість робіт визначена за Договірною ціною (Додаток №1) і складає: 3 041 138 грн. 71 коп, в тому числі ПДВ 506 856 грн. 45 коп. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

Відповідно до п.2.3. договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п.3.1. строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюється до 15 травня 2025 року включно.

Пунктом 3.2 договору визначено, що підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання Договору підряду.

У пункті 3.4. сторони дійшли згоди, що після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника.

Відповідно до п.3.5. підрядник передає Замовнику (згідно з накладною):

по I етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Fоrmаt (.pdf));

Проектну документацію стадії "Робочий проект" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Fоrmаt (.pdf), Microsoft Office Word 2016 (.docs).

Позитивний експертний звіт.

Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт та направити його Виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт Замовник у цей самий строк зобов`язаний направити Підряднику вмотивовану відмову від приймання проектної документації.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що Замовник за Актом приймання-передачі Об`єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

У пункті 8.2. зазначено, Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього Договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (Додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.З.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

Підрядник щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця зобов`язаний інформувати Замовника про:

- хід виконання робіт, утому числі про відхилення від графіка їх виконання(причини, заходи щодо усунення відхилення тощо);

- забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією;

- залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників;

- результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів. (п.8.4.).

Пунктом 11.1. сторони дійшли згоди, що Розрахунки за викопані роботи з будівництва Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КЬ-3,протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання Підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає викопану роботу та протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам викопаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування.

Відповідно до п.17.1. строк дії Договору це час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до цього Договору.

Згідно з п.17.2. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) та завершення будівельних робіт за Договором: початок виконання робіт 2 етапу не пізніше 07.04.2025 , строк завершення до 13.05.2025 (а.с.31 зі зворотної сторони).

08.05.2025р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №115/4Д, в якій, керуючись абзацом 5 п.48 Постанови, п.2.3. Договору, Сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 1020,35грн, у зв`язку з цим домовились про внесення змін до пункту 2.1 розділу 2 Договору та викласти його у наступній редакції:

«Вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток №1 до Додаткової угоди №1 від 08 травня 2025 р. до Договору 115/4Д від 20.03.2025 р.), складеною на підстави локальних кошторисів до неї (Додаток №5/1-5/6 до Додаткової угоди №1 від 08 травня 2025 р. до Договору 115/4Д від 20.03.2025 р.), i складає: 3 040 118 грн. 3б коп., в тому числі ПДВ 506 686 грн. З9 коп. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.» (а.с.32).

На виконання умов пункту 8.1. замовник передав об`єкт виконання робіт (опорний пункт 202), про що складено акт приймання-передачі об`єкта № 202 від 21.03.2025 за договором від 20.03.2025 № 115/4Д.

В матеріалах справи міститься експертний звіт (позитивний) №267-Е-25/В від 08.04.2025р., складений експертом Державного підприємством «ЖИЛКОМ», щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проєктом «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №202» (а.с.57, Т.1). Відповідно до звіту загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 03 квітня 2025 року складає 3397,62288 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи 2187,36350 тис. грн.; устаткування, меблі, інвентар 0,000 тис.грн.; інші витрати 1210,2598 тис.грн.

09.04.2025р. сторонами був складений акт №1ПКД здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації, в якому підтвердили, що виконані роботи відповідають умов договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником. Сторони претензій одна до однієї не мають. Підлягає сплаті всього з ПДВ 59 760,00грн. (а.с.18, Т.1).

Отже, Підрядником в повному обсязі виконано роботи I етапу за договором № 115/4Д від 20.03.2025р.

14.04.2025р. командиром військової частини НОМЕР_1 підписано наказ №184 про затвердження проєктної документації, яким наказано затвердити проєктну документацію по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №202», що складається з відомості про основні конструктивні рішення, обсяги робіт і кошторисної документації з техніко-економічними показниками (а.с.59, Т.1).

Позивач вказує, що у порушення пунктів 1.4, 3.1, 8.4 Договору ТОВ «СТРОЙ ЮА» у строки, встановленні Договором до виконання робіт 2 етапу (будівельних робіт по визначеному об`єкту) не приступив, про хід виконання робіт не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання будівельних робіт за Договором будівельні роботи по об`єкту не завершив.

25.06.2025р. представники замовника та підрядника склали акт огляду будівельного майданчику по об`єкту «нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №202, в якому зазначали, що підрядник роботи в повному обсязі не виконав, порушив строку початку та виконання робіт визначених у календарному графіку (а.с.18, Т.1).

08.07.2025р. на адресу відповідача військовою частиною НОМЕР_1 було направлено повідомлення № 14/22-730 від 07.07.2025р., в якому повідомлялось про дострокове одностороннє розірвання Договору підряду у встановленому Договором порядку (а.с.61), що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.07.2025 № 4904700058728 (а.с.60, Т.1).

Поштове відправлення вручене Товариству з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» 10.07.2025р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом представника підприємства (а.с.62, Т.1).

Як зазначає позивач, Договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 16.07.2025р.

У зв`язку з тим, що відповідачем порушені терміни початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) та строки завершення будівництва, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, де просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 304 011,84 грн.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 191 527,46 грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з Додатка №4 до Договору (Календарний графік виконання робіт) сторони узгодили умови щодо строків виконання другого етапу робіт (Будівельні роботи), де відображено початок їх виконання: з 07.04.2025-10.04.2025, а також закінчення: до 15-16 травня 2025 року.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

25.06.2025р. представники замовника та підрядника склали акт огляду будівельного майданчику по об`єкту «нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №202, яким встановлено, що підрядник не приступив до виконання будівельних робіт на об`єкті, чим порушив умови договору.

Умовами підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору сторони визначили правові наслідки порушення Підрядником строків початку виконання будівельних робіт, у вигляді права Замовника на односторонню відмову від договору.

Наведені умови договору відповідають приписам ч. 2 ст. 849 ЦК України, згідно якої, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як вже зазначалось вище, 08.07.2025р. на адресу відповідача військовою частиною НОМЕР_1 було направлено повідомлення № 14/22-730 від 07.07.2025р., в якому повідомлялось про дострокове одностороннє розірвання Договору підряду у встановленому Договором порядку (а.с.61), що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.07.2025 № 4904700058728 (а.с.60, Т.1).

Поштове відправлення вручене Товариству з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА» 10.07.2025р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом представника підприємства (а.с.62, Т.1).

Отже, у зв`язку з неналежне виконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, порушенням строку початку будівельних робіт, Позивач скористався своїм правом на відмову від договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам відповідного договору.

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 13.3. Договору, за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (пункт 3.1. Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % Договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи.

Позивач нарахував та просить до стягнення з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (2-го етапу робіт) в розмірі 304 011,84, яка розрахована за період з 07.04.2025 року (термін початку будівельних робіт) по 16.07.2025 року (дата розірвання договору).

Здійснивши перевірку наданого розрахунку, Господарським судом встановлено, що він виконаний правильно.

Відповідно до п. 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі пункту 13.5. просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків завершення будівництва в сумі 191 527,46грн. за період з 13.05.2025 року (термін завершення будівельних робіт) по 16.07.2025 року (дата розірвання договору), а також штраф за порушення строків завершення будівництва понад 30 днів, розмір якого становить 212 808,29грн.

За результатами перевірки розрахунку неустойки за п. 13.5. Договору, суд зазначає, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у цій частині.

Господарський суд також зазначає, що на момент укладення спірного договору на території України діяв воєнний стан. Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Утім відповідач, реалізовуючи свободу договору, самостійно погодився на його укладення, обрав контрагента та погодив істотні умови договору, у зв`язку з чим прийняв на себе зобов`язання щодо виконання робіт у визначені сторонами строки. Упродовж дії спірного договору та до подання позивачем цього позову відповідач не заявляв замовнику жодних заперечень чи претензій щодо змісту договору, порядку його виконання, а також можливих порушень вимог законодавства або умов договору з боку замовника. Таким чином, відповідач фактично підтверджував прийнятність погоджених сторонами умов співпраці та визнавав узгоджений між сторонами порядок, строки й умови виконання зобов`язань за договором.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених обставин, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 304 011,84грн., пені за порушення строків завершення будівництва у сумі 191 527,46грн., штрафу у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій на 99%. Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Правовий аналіз положень зазначеної статті свідчить, що вона не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Матеріалами справи встановлено, що між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" загалом було укладено 53 договори підряду: № 99/4Д від 20.03.2025, № 100/4Д від 20.03.2025, № 101/4Д від 20.03.2025, № 102/4Д від 20.03.2025, № 103/4Д від 20.03.2025, № 104/4Д від 20.03.2025, № 105/4Д від 20.03.2025, № 106/4Д від 20.03.2025, № 107/4Д від 20.03.2025, № 108/4Д від 20.03.2025, № 109/4Д від 20.03.2025, № 110/4Д від 20.03.2025, № 111/4Д від 20.03.2025, № 112/4Д від 20.03.2025, № 113/4Д від 20.03.2025, № 114/4Д від 20.03.2025, № 115/4Д від 20.03.2025, № 116/4Д від 20.03.2025, № 117/4Д від 20.03.2025, № 118/4Д від 20.03.2025, № 119/4Д від 21.03.2025, № 120/4Д від 21.03.2025, № 121/4Д від 21.03.2025, № 122/4Д від 21.03.2025, № 123/4Д від 21.03.2025, № 124/4Д від 21.03.2025, № 125/4Д від 21.03.2025, № 126/4Д від 21.03.2025, № 127/4Д від 21.03.2025, № 128/4Д від 21.03.2025, № 129/4Д від 21.03.2025, № 130/4Д від 21.03.2025, № 131/4Д від 21.03.2025, № 132/4Д від 21.03.2025, № 133/4Д від 21.03.2025, № 134/4Д від 21.03.2025, № 136/4Д від 21.03.2025, № 137/4Д від 21.03.2025, № 138/4Д від 21.03.2025, № 139/4Д від 21.03.2025, № 140/4Д від 21.03.2025, № 141/4Д від 21.03.2025, № 142/4Д від 21.03.2025, № 143/4Д від 21.03.2025, № 144/4Д від 21.03.2025, № 145/4Д від 21.03.2025, № 146/4Д від 21.03.2025, № 147/4Д від 21.03.2025, № 148/4Д від 21.03.2025, № 149/4Д від 21.03.2025, № 410/4Д від 07.05.2025, № 411/4Д від 07.05.2025, № 412/4Д від 07.05.2025.

Предметом спірних договорів є будівництво споруд та загороджень, призначених для відсічі збройної агресії РФ проти України. За умовами договорів, спірне будівництво мало здійснюватися безпосередньо в зоні лінії бойового зіткнення біля селища Межова.

Відповідач зазначав, що ним, як підрядником, виконано роботи в тих місцях та на тих об`єктах, де такі роботи фізично можливо було виконати. В тих місцях, де було неможливо виконувати роботу через оперативну обстановку по лінії бойового зіткнення - зроблено все можливе задля досягнення цілей договору. Відповідач до останнього намагався виконати будівельні роботи, незважаючи на ризики, пов`язані з веденням бойових дій.

Крім того, для обґрунтування поданого клопотання про зменшення неустойки відповідачем надано висновок Рівненської торгово-промислової палати № 56.01./433 від 17.10.2025р. про істотну зміну обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Проте, на відміну від форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили, які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Тобто, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 по справі № 912/3323/20).

У постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20, від 15 червня 2018 року зі справи № 915/531/17, від 26 травня 2020 року зі справи № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи № 913/785/17 викладено висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до яких, засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до змісту висновку Рівненської торгово-промислової палати № 56.01./433 від 17.10.2025р., ТПП підтверджено факт настання істотної зміни обставин за договорами підряду: № 100/4Д від 20.03.2025, № 101/4Д від 20.03.2025, № 102/4Д від 20.03.2025, № 103/4Д від 20.03.2025, № 104/4Д від 20.03.2025, № 105/4Д від 20.03.2025, № 106/4Д від 20.03.2025, № 107/4Д від 20.03.2025, № 108/4Д від 20.03.2025, № 109/4Д від 20.03.2025, №110/4Д від 20.03.2025, № 111/4Д від 20.03.2025, № 113/4Д від 20.03.2025, № 115/4Д від 20.03.2025, № 116/4Д від 20.03.2025, № 117/4Д від 20.03.2025, № 121/4Д від 20.03.2025, № 123/4Д від 20.03.2025, № 129/4Д від 20.03.2025, № 127/4Д від 21.03.2025, 131/4Д від 21.03.2025, № 134/4Д від 21.03.2025, № 145/4Д від 21.03.2025 на виконання будівельних робіт з будівництва фортифікаційних споруд опорного пункту, щодо зміни або розірвання договору у зв`язку із істотною зміною обставин для ТОВ «Строй ЮА».

У випадку настання істотної зміни обставин згідно зі ст.652 ЦК України Сторони мають право вимагати перегляду та внесення змін до Договорів.

Відповідно до п. 14.8. Договору, Сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні, не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об`єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідними уповноваженими органами.

Виходячи зі змісту зазначеного пункту договору та враховуючи, що його було укладено в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, за умов тривалих, понад три роки, обстрілів території України, у тому числі місця виконання підрядних робіт, відповідач, укладаючи договір, повинен був усвідомлювати всі пов`язані з цим ризики здійснення господарської діяльності в умовах війни.

Таким чином, господарський суд зазначає, що висновок Рівненської торгово-промислової палати № 56.01./433 від 17.10.2025р. про істотну зміну обставин не може бути належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань за спірним договором підряду, зважаючи на те, що наведений висновок надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» щодо підтвердження настання істотної зміни обставин за договорами підряду, а не засвідчення факту настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) під час виконання договорів підряду.

Доказів звернення до Торгово-промислової палати України з приводу підтвердження обставин непереборної сили та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини відповідачем суду не надано.

Утім, з урахуванням зазначених обставин у справі, господарський суд вбачає можливість для вирішення питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.

Матеріалам справи встановлено, що з метою забезпечення безпеки працівників на будівельних майданчиках ТОВ «Строй ЮА» наказом № 183 від 03 березня 2025 року було затверджено «Положення про порядок дій працівників під час повітряної тривоги на будівельних майданчиках зведення фортифікаційних споруд», яким для працівників було запроваджено чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряних тривог, який зокрема передбачає припинення виконання робіт під час повітряних тривог, для забезпечення безпеки працівників.

Загалом у період з 01 квітня 2025 по 31 травня 2025 року повітряна тривога оголошувалася 238 разів, її загальна тривалість становить 881 годину 9 хвилин (36 днів 17 годин 9 хвилин).

Окрім безпосередньої тривалості повітряних тривог, на повторну організацію будівельного процесу фактично втрачається щонайменше 1-1,5 години продуктивного часу після кожного сигналу повітряної тривоги, що обумовлено потребою у поверненні працівників до об`єкта, повторному запуску обладнання, налагодженні технологічних процесів, перевірці конструкцій тощо. Сумарні втрати часу після тривог становлять орієнтовно 357 годин, що еквівалентно 14 дням та 21 годині.

Крім того, чисельні опади, повністю унеможливлювали виконання зварювальних робіт, оскільки відповідно до вимог п. 9.1.12 ДБНА.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення" не дозволяється виконувати зварювальні роботи на відкритому повітрі під час дощу та снігопаду.

Факт настання несприятливих погодних умов підтверджено листом Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 99 021-3004/99 12 від 09.07.2025, наданим на запит ТОВ «Строй ЮА» від 27 червня 2025 року.

Наведені погодні умови суттєво ускладнили та вплинули на технологічний процес будівництва, унеможлививши своєчасне виконання робіт у строки, передбачені Календарним графіком, що є об`єктивною підставою для перегляду строків виконання зобов`язань за вказаними Договорами.

Утім, незважаючи на такі обставини, підрядник, вчиняв залежні від нього дії задля виконання своїх зобов`язань за договором.

Зокрема, підрядник поніс витрати на придбання конструкцій, що мали бути, але так і не були змонтовані на спірних об`єктах.

Відповідно до бухгалтерської довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", станом на 27.02.2026р. на залишках по складу ТОВ «Строй ЮА» обліковуються елементи підземного укриття типу УФС (залізобетонні конструкції), а саме:

- блок БП-0.5-17*23 в кількості - 162 шт;

- стінова панель СПБ-1 в кількості 18 шт;

- стінова панель СПБ-2 з вмонтованими захисними дверями Д-1М в кількості - 54шт

на загальну суму 33 422 679,72 грн.

Відповідно до вищезазначеної довідки, позначені ГМЦ (конструкції, опорядження, обладнання) були замовлені згідно зі Специфікаціями від 2025 року та придбані Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» у Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» на умовах Договору поставки № 26/03/24БМ від 26.03.2024 для належного виконання умов Договорів, укладених з ВЧ НОМЕР_1 , а саме: № 100/4Д від 20.03.2025, № 101/4Д від 20.03.2025, № 102/4Д від 20.03.2025, № 103/4Д від 20.03.2025, № 104/4Д від 20.03.2025, № 105/4Д від 20.03.2025, № 106/4Д від 20.03.2025, № 107/4Д від 20.03.2025, № 108/4Д від 20.03.2025, № 109/4Д від 20.03.2025, № 110/4Д від 20.03.2025, № 115/4Д від 20.03.2025, № 116/4Д від 20.03.2025, № 117/4Д від 20.03.2025, № 121/4Д від 21.03.2025, № 123/4Д від 21.03.2025, № 127/4Д від 21.03.2025, № 145/4Д від 21.03.2025.

Вище вказані елементи підземного укриття типу УФС (залізобетонні конструкції) придбані для виконання умов Договорів укладених з ВЧ НОМЕР_1 в період 2025 року та були відвантажені і доставлені безпосередньо на місця проведення будівельних робіт ТОВ «Строй ЮА», що знаходиться в Донецькій області Синельниківському районі Дніпропетровської області, та обліковувались на тимчасовому складі, але у зв`язку з не підписанням Актів виконаних робіт по Договорам № 100/4Д від 20.03.2025, № 101/4Д від 20.03.2025, № 102/4Д від 20.03.2025, № 103/4Д від 20.03.2025, № 104/4Д від 20.03.2025, № 105/4Д від 20.03.2025, № 106/4Д від 20.03.2025, №107/4Д від 20.03.2025, № 108/4Д від 20.03.2025, № 109/4Д від 20.03.2025, № 110/4Д від 20.03.2025, № 115/4Д від 20.03.2025, № 116/4Д від 20.03.2025, № 117/4Д від 20.03.2025, № 121/4Д від 21.03.2025, № 123/4Д від 21.03.2025, № 127/4Д від 21.03.2025, № 145/4Д від 21.03.2025 такі конструкції були повернуті на основний склад ТОВ «Строй ЮА» де й зберігаються наданий час.

В постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 910/1005/19 зазначено, що цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено правовий висновок про те, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між: інтересами боржника та кредитора.

В постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у cправі № 911/2269/22 зроблено правовий висновок про те, що обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що відповідач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 15 200,59грн.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 9 576,37грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 10 640,41грн.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Разом з тим, судові витрати у частині зменшення судом розміру штрафних санкцій покладаються на відповідача повністю, без урахування відповідного зменшення, а тому судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 8 500,17грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», 50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Ангарська, 3-А, код ЄДРПОУ 38888898 на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 неустойку за Договором підряду від 20.03.2025 № 115/4Д у сумі 35 417,37грн., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 15 200,59грн.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 9 576,37грн., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 10 640,41грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЮА», 50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Ангарська, 3-А, код ЄДРПОУ 38888898 на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 8 500,17грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.05.2026

Суддя С.П. Панна