Рішення № 136661722, 15.05.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/133/26

Номер провадження 2/341/355/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 травня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю: секретаря судового засідання Рарик В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представниця Акціонерного товариства «Ідея банк» - Заставна О.В. в інтересах позивача пред`явила позов до ОСОБА_1 , просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 155 135,11 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 13 червня 2023 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування №M35.00103.010203812

Згідно з умовами Кредитного договору відповідачка отримала кредит в розмірі 72009 грн, зі сплатою 61,99% річних з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту. Станом на дату подання цієї заяви відповідачка не повернула отриманий кредит в встановлений кредитним договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Сума боргу відповідачки за кредитним договором станом на 07.01.2026 становить: прострочений борг 68 085,57 грн, прострочені проценти 87 049,54 грн, всього на загальну суму заборгованості 155 135,11 грн.

Цю суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року явку в судове засідання представника Акціонерного Товариства «Ідея банк» визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року постановлено судові засідання за участю представника позивача проводити в режимі відеоконференції з приміщення Львівського апеляційного суду.

Представниця позивача в судовому засіданні 24.04.2026 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити. Додатково пояснила, що 13.06.2023 одночасно з кредитним договором між банком та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування життя для клієнтів АТ «Ідея Банк», об`єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов`язані з життям застрахованої особи. Також послалася на детальний розрахунок заборгованості відповідачки. Проценти за користування кредитними коштами нараховані відповідно до умов укладеного договору, зокрема, процентної ставки визначеної у договорі. ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості не здійснювала згідно з узгодженим з банком графіком погашення кредитної заборгованості, а тому загальна вартість кредиту у графіку відрізняється від фактично нарахованої банком заборгованості, що відображено у розрахунку.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки про виклик до суду. Повістки отримувала особисто, про що свідчать її підпис на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважних причин, не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи.

13 червня 2023 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № M35.00103.010203812 (надалі по тексту Договір, с.21-25).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 72 009,00 гривень.

У пунктах 1.2., 1.7. Договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання Договору до 13.06.2026. Повернення заборгованості здійснюється через відповідний рахунок відкритий у банку, відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з додатком №1 до Договору.

Згідно із пунктами 1.3, 1.6. Договору позичальник за користування кредитом сплачує банку річну фіксовану процентну ставку, що становить 61.99% річних.

Пунктом 1.6. Договору також визначено, що нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.

За пунктом 1.11 Договору, банк надає позичальнику для власних потреб кредит, шляхом переказу коштів в розмірі 62 616,52 грн на рахунок позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк», також позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 9 392,48 грн, згідно умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до пункту 2 цього Договору.

Одночасно з укладенням кредитного договору позичальниця уклала з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» Договір добровільного страхування життя M35.00103.010203812 від 13.06.2023 для клієнтів АТ «Ідея Банк». Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 9 392,48 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є АТ «Ідея Банк» (пункт 2 Договору).

Згідно Додатком №1 до Договору M35.00103.010203812 сторони узгодили графік щомісячних платежів, відповідно до якого, загальна вартість кредиту розділена на 36 платежів та становить 169 531, 75 грн (а.с.27,28).

Вказаний кредитний Договір кредиту та страхування M35.00103.010203812 від 13.06.2023 разом із Паспортом споживчого кредиту та Графіком щомісячних платежів підписано позичальницею ОСОБА_1 власноручно.

Із платіжної інструкції № 4272183 від 13.06.2023 вбачається, що банк надав відповідачці грошові кошти в сумі 62 616,52 грн. Платіжною інструкцією №4272173 від 13.06.2023 банком перераховано страховий платіж від ОСОБА_1 у розмірі 9392,48 грн (а.с.29 зворот, 30).

Згідно із випискою по рахунку позичальниці, наданою АТ «Ідея Банк», за весь строк з моменту укладення кредитного договору, а саме з 13.06.2023 до 12.11.2025, ОСОБА_1 сплатила Банку 21 860,00 грн. Останній платіж проведено 12.11.2025 року (а.с.30,31).

Відповідно до Довідки-розрахунку станом на 07.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором M35.00103.010203812 від 13.06.2023 становить 155 135,11 грн, що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 68 085,57 грн та заборгованості за відсотками в сумі 87 049,54 грн (а.с.32).

Згідно з детальним розрахунком по кредиту M35.00103.010203812 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитом M35.00103.010203812 становить 155 135,11 грн, що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 68 085,57 грн, 87049,54 грн - заборгованості за відсотками. (а.с.98-99).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем АТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитних договорів, отриманням на їх виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договорами, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частина 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частина 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 13.06.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № M35.00103.010203812, який власноручно підписаний сторонами, на загальну суму 72 009,00 гривень.

Підписанням Договору сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них.

За вказаним договором відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 62 616,52 грн на її особовий рахунок. Кредитні кошти розмірі 9 392,48 грн. перераховано позивачем як страховий платіж добровільного страхування життя ОСОБА_1 . Факт перерахування коштів підтверджується платіжними інструкціями від 13.06.2023 № 4272183 на суму 62 616,52 грн та №4272173 на суму 9 392,48 грн.

Відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату кредитної заборгованості на загальну суму 21 860 грн, що підтверджується випискою за кредитним договором M35.00103.010203812 від 13.06.2026.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, ОСОБА_1 вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), в якому зазначено про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Разом з тим, ОСОБА_1 порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем детального розрахунку у останньої перед позивачем утворилась заборгованість, що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 68 085,57 грн та заборгованості за відсотками в сумі 87 049,54 грн.

Вказаний розрахунок заборгованості є офіційним документом, що виготовляється уповноваженим працівником у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому вбачаються усі наявні на рахунку клієнта кошти та фіксується їх розподіл на погашення заборгованості.

Наданий розрахунок підтверджує утворення заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.

Вказана позиція зазначена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 р. у справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Отже, розрахунок заборгованості є актуальним, а також належним доказом що підтверджує наявність заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.

Відповідачкою суду не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого банком розрахунку або помилковості обрахованої заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами, яка підтверджується наданими позивачем доказами.

У суду відсутні докази про те, що відповідачка мала перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, однак вона належним чином не виконувала свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, порушивши умови кредитного договору.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором M35.00103.010203812 від 13.06.2026 в розмірі 155 135,11 грн, що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 68 085,57 грн та заборгованості за відсотками в сумі 87 049,54 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 259, 272-274, 279, 280,284,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №M35.00103.010203812 від 13.06.2023 в розмірі 155 135 (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто тридцять п`ять) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір в розмірі» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження юридичної особи: 79008, вул. Валова, 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 Повний текст рішення складено 20 травня 2026 року.

СуддяСвятослав АННИШИН