Ухвала суду № 136661194, 20.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17133/25

Номер провадження2/205/114/26

У Х В А Л А

20 травня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Данчула К.В.,

представника позивача Гречки Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про залишення без руху позовної заяви Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в основі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

13 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_2 направив на електронну адресу пошти клопотання про залишення вищевказаної позовної заяви без руху до виконання позивачем чи Маріупольською окружною прокуратурою Донецької області вимог законодавства

щодо надання документів про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки та

внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а у разі невиконання

вимог ст. 390 ЦК України, ст. 177 ЦПК України, позовну заяву повернути. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України №

4292-IX «Про внесення змін до ЦК України щодо посилення захисту

прав добросовісного набувача», яким, зокрема внесено зміни до ЦК України, в тому числі ст. 390 доповнено ч. 5 такого змісту: суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від

добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує

питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого

самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного

набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього

внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або

прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Також внесено зміни до ЦПК України, а саме: ч. 4 ст. 177 ЦПК доповнено нормою, згідно з якою до позовної

заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача обов`язково

додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду

грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оціненої відповідно до чинного законодавства на дату подання позову; у ч. 3 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суд залишає позов без руху у разі

невнесення зазначеної суми, а позовна заява вважається поданою лише

після виконання цих вимог. Крім того, згідно з положеннями прикінцевих та перехідних положень закону №4292-IX, положення цього закону мають зворотну дію в часі в частині умов та

порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого

самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка

(експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку,

визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом

першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного

набувача на день набрання чинності цим законом, а також у частині порядку

обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права

щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі

речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим законом; нерухомого

майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була

встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права

власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності

цим законом.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала щодо заявленого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та просила відмовити у його задоволенні з підстав того, що відповідач вказану земельну ділянку отримував без коштовно та не є добросовісним набувачем земельної ділянки. Також зазначила, що відзив на позовну заяви відповідач не надсилав позивачу, тому просила суд відкласти розгляд справи для можливості ознайомитися із відзивом на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі та розглядати справи без його участі.

Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру у Донецькій області Прокопенко Н.Л. сформував у системі «Електронний суд» пояснення у справі, в яких підтримав позовну заяву в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності їх представника.

Представник третьої особи ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча» Мазуренко Р.Л. сформував у системі «Електронний суд» пояснення у справі, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності їх представника.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та клопотання відповідача, суд дійшов таких висновків.

Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельну ділянку площею з кадастровим номером 1423983300:05:000:1284, що знаходяться у власності відповідача ОСОБА_2 , виниклого на підставі внесення запису наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 6272-СГ від 21 листопада 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», який було підписано начальником ГУ Держгеокадастру у Донецькій області Іваном Якименком.

Отже, позовні вимоги прокурора фактично направлені на повернення спірної ділянки державі в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Відповідно до вказаного закону доповнено статтю 390 Цивільного кодексуУкраїни частиною п`ятою такого змісту: «суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Також частину другу статті 185 ЦПК України доповнено абзацом третім такого змісту: «якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту: «у разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим законом.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Разом з тим, вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов`язок позивача додати до позовну документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України).

Варто зазначити, що питання добросовісного набуття прав на спірний об`єкт набувачем має бути оцінене судом першої інстанції під час судового розгляду справи. Означена обставина (добросовісності/недобросовісності набуття) залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору.

Так, згідно з ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Тобто, означена норма закріплює презумпцію добросовісності та розумності поведінки особи, яка реалізує своє суб`єктивне право, що може бути спростована лише на підставі встановлених судом обставин у відповідному процесуальному порядку. У контексті норм ЦПК України спростування зазначеної презумпції можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.

Отже, застосування положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України на стадії розгляду справи у вказаному випадку, не підлягають застосуванню, а тому у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187, 260, 261, 265 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення без руху позовної заяви Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в основі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про витребування земельної ділянки відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.