Рішення № 136658547, 19.05.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/331/26

Провадження № 2/584/442/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.,

за участі: секретаря Зікрати Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «НОВІ КРЕДИТИ» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 24 серпня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №00-675945, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , за умовами якого позивач надав їй грошові кошти у розмірі кредитного ліміту 4000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушила строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 44916 грн. 62 коп., в т.ч.: 4000 грн. заборгованості за кредитом, 35553 грн. 60 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом нарахованих первісним кредитором, 7314 грн. 23 коп. - заборгованості за відсотками нарахованими позивачем, 5363 грн. 02 коп. заборгованість за інфляційними витратами.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 44916 грн. 62 коп. та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.59,60).

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 24 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «НОВІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-675945, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі кредитного ліміту 4000 грн., на строк 395 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50% у день (за період з 24 серпня 2023 року по 23 вересня 2023 року), у розмірі 2,49% у день (за період з 24 вересня 2023 року по 23 вересня 2024 року), 3% в день від суми залишку по основному боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (а.с.8-13,14).

Відповідач прострочила виконання свого зобов`язання, оскільки порушила строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 44916 грн. 62 коп., в т.ч.: 4000 грн. заборгованості за кредитом, 35553 грн. 60 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом нарахованих первісним кредитором, 7314 грн. 23 коп. - заборгованості за відсотками нарахованими позивачем, 5363 грн. 02 коп. заборгованість за інфляційними витратами, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитом (а.с.15-18).

Відповідно до досудової вимоги від 27 травня 2025 року №27/05-292 позивач повідомляв відповідача про наявну заборгованість (а.с.20).

Як вбачається з листа АТ КБ «Приватбанк» від 3 квітня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260331/58555-БТ на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 4000 грн. 24 серпня 2023 (а.с.62-63).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.7.2.1 договору зазначено, що позичальник зобов`язаний своєчасно і в повному розмірі повернути суму кредиту та нарахованих процентів, а у випадку прострочення виконання зобов`язань сплатити пеню, неустойку передбачену договором, через особистий кабінет на офіційному веб-сайті кредитодавця, або на банківських рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору або іншим доступним способом, описаним на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Водночас, суд частково не погоджується із розрахунком відсотків за період з 23 квітня 2024 року по 23 вересня 2024 року з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з ч.5 ст.94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Зважаючи на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року, а нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин слід застосовувати ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд враховує, що п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що розмір заборгованості з 23 квітня 2024 року по 23 вересня 2024 року підлягає перерахунку, виходячи з встановленого п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки.

А саме з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у розмірі 1,5% у день з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року: 4000 грн. х 1,5% х 120 дні = 7200 грн., а також у розмірі 1% у день з 21 серпня 2024 року по 23 вересня 2024 року: 4000 грн. х 1% х 34 дні = 1360 грн.

Таким чином, суд враховуючи зазначений вище перерахунок відсотків та те, що 21 грудня 2023 року відповідачем було сплачено 4000 грн., приходить до висновку про наявні підстави для стягнення з відповідача відсотків у загальному розмірі 28576 грн.

Разом з тим, у стягненні з відповідача заборгованості за інфляційними витратами, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України, необхідно відмовити, оскільки така вимога не підлягає задоволенню, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за інфляційними витратами, нарахованими відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5363 грн. 02 коп. задоволенню не підлягає, а за законом підлягають списанню кредитодавцем.

Зважаючи на викладене, відповідно до розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в сумі 32576 грн. (4000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 28576 грн. - заборгованість за відсотками).

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1930 грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову((32576х2662,40)/44916,62=1930,92) та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3626 грн. 27 коп. витрат на правничу допомогу((32576х5000)/44916,62=3626,27).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ» (02002, м.Київ, вул.Митрополита Андрія Шептицького, 4-а, код ЄДРПОУ 42152351) 32576 грн. (тридцять дві тисячі п`ятсот сімдесят шість гривень) заборгованості по кредитному договору № 00-675945 від 24 серпня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НОВІ КРЕДИТИ» (02002, м.Київ, вул.Митрополита Андрія Шептицького, 4-а, код ЄДРПОУ 42152351) 1930 грн. 92 коп. (одна тисяча дев`ятсот тридцять гривень дев`яносто дві копійки) витрат по сплаті судового збору при подачі позову, а також 3626 грн. 27 коп. (три тисячі шістсот двадцять шість гривень двадцять сім копійок) витрат на правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв