Ухвала суду № 136657840, 20.05.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

20.05.26 Справа № 469/813/25

2/469/209/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства СЕНС БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач 08 липня 2025 року через систему Електронний суд звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 07 грудня 2021 року, укладеним між відповідачем та АТ Альфа Банк, яке змінило назву на АТСЕНС БАНК, у сумі 30783,35 грн., у тому числі 18181,25 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12602,10 грн. заборгованість за відсотками, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором. Просив також стягнути з відповідача судовий збір та розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.

09 липня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Гірчак А.М., який діє на підставі довіреності № 025518/26 від 13 січня 2026 року, через систему "Електронний суд" 02 квітня 2026 року надав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмета спору та неврегульованих питань між сторонами, просив повернути сплачений судовий збір.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Причин для відкладення розгляду справи суд не встановив.

На підставі п.2 ч 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформовано правову позицію щодо неможливості закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (в зв`язку з відсутністю предмету спору) у разі якщо предмет спору був наявний на час звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, і перестав існувати вже після відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 526/2929/24, провадження № 61-9883св25, зазначено, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Такі ж висновки містять постанови Верховного Суду від 05 листопада 2025 року в справі № 462/8477/24, від 13 листопада 2025 року в справі № 278/330/14-ц та інші.

У цій справі обставини, з якими позивач пов`язує закриття провадження, настали після подання позову та відкриття провадження у справі, що виключає закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заяв про залишення позову без розгляду, відмови від позову тощо позивач не надавав.

За змістом ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

З клопотання представника позивача про закриття провадження у справі вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову унаслідок його добровільного задоволення відповідачем після пред`явлення позову, наслідком чого є погашення заборгованості.

Тому суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.4 ч. 1 ст.255 ЦПК України у зв"язку з відмовою позивача від позову.

Підстав для неприйняття відмови від позову суд не вбачає.

Відповідно до положень частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. меморіальним ордером № 925281 від 04 червня 2025 року.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною першою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки провадження у справі за позовом Акціонерного Товариства СЕНС БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає закриттю у зв`язку із відмовою позивача від позову, а заяви про стягнення понесених витрат з відповідача позивач не надавав, суд вважає за можливе повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255, 256, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Прийняти відмову Акціонерного Товариства СЕНС БАНК від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у справі закрити у зв"язку з відмовою позивача від позову.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Акціонерному Товариству СЕНС БАНК (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківіська, 100, код ЄДРПОУ 23494714, рахунок НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір у сумі 1211,20 грн., сплачений ним при поданні позову відповідно до меморіального ордеру № 925281 від 04 червня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя