Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 715/2260/18
Провадження № 6/715/15/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , Глибоцький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження
В С Т А Н О В И В:
АТ «Ідея Банк» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні у Глибоцькому відділі державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 70908440 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.10.2020 року Глибоцьким районним судом у справі за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження не закінчено.
Вказує на те, що стало відомо, що боржник ОСОБА_2 помер, спадкоємцем, що прийняв спадщину є ОСОБА_1 .
Тому просить суд замінити сторону боржника у виконавчому проваджені з ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 в межах вартості успадкованого нею майна.
Учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників процесу.
Дослідивши матеріали цивільної справи суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що на виконанні у Глибоцькому відділі державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 70908440 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.10.2020 року Глибоцьким районним судом у справі за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу на користь АТ «Ідея Банк» в сумі 256 378,61 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 13.03.2025 року.
22.05.2025 року за заявою ОСОБА_1 , сестри спадкодавця, про прийняття спадщини, заведено спадкову справу № 33/2025 щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 .
Згідно матеріалів спадкової справи, № 33/2025 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 .
23.01.2026 року кредитор АТ «Ідея Банк» за місцем відкриття спадщини подало до нотаріуса претензію щодо наявного боргу спадкодавця ОСОБА_2 в сумі 1 566 080,24 гривень.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, АТ «Ідея Банк» посилалося на те, що боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому його зобов`язання має бути виконано спадкоємцем ОСОБА_1 .
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, неотримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину саме по собі не може перешкоджати виконанню рішення суду, яке набрало законної сили (див. постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 623/2000/15-к, від 19 лютого 2020 року у справі № 752/1334/14-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 2-1799/11).
Встановлено, що ОСОБА_1 як сестра спадкодавця прийняла спадщину, так як подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу. На даний час вона свідоцтво про право на спадщину не оформила.
У постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16 зазначено, що чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми».
Враховуючи викладене, а також з огляду на обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження, а саме боржника ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 260, 353 ЦПК України,-
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні № 70908440 з ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКРПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , в межах вартості успадкованого майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя
Судове рішення № 136655995, Глибоцький районний суд Чернівецької області було прийнято 19.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 715/2260/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: