Рішення № 136655903, 19.05.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1302/25

Провадження № 2/630/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач системою «електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, у якому зазначив, що 12.03.2020 відповідач підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.03.2020. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40 200 грн., але неналежним чином виконував умови кредитного договору та станом на 11.05.2025 має заборгованість 42700,93 грн. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 22.10.2025р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «Універсал Банк» не заперечує проти розгляду справи за відсутністю представника банку та винесення заочного рішення.

Відповідачка надала системою «електронний суд» відзив на позовну заяву, де вказала, що на даний час перебуває у Польщі, і виїхала з України з 01.04.2022 року. Про позов вона дізналася із застосунку «Дія». Вказала, що кредитний договір з «Монобанк» або іншою установою вона не укладала, а після її виїзду за кордон, її мобільний додаток «Монобанк» та банківська карта залишилися у її колишнього чоловіка. Без її згоди та відома, він скористався її даними й оформив кредитні кошти через мобільний за стосунок, до якого вона не мала доступу.

За письмовим клопотанням відповідачки, направленим системою «електронний суд», суд дозволив їй прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних засобів зв`язку. При цьому, суд у тексті ухвали роз`яснив, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду у даному випадку несе відповідачка.

03.02.2026 відповідачка, з невідомих причин до відеоконференції не приєдналася.

У судовому засіданні 04.03.2026 року, проведеному у режимі відеоконференції, відповідачка вказала, що користувалася карткою «Монобанк» до квітня 2022 року, і до 01 квітня 2022 року у неї боргу не було. У Польщі вона не користувалася кредитним лімітом «Монобанк», а доступ до її мобільного додатку «Монобанк» мав її колишній чоловік, який залишився в Україні, і з яким вона розірвала шлюб у 2025 року.

Відповідачці у судовому засіданні 04.03.2026 було роз`яснено її право звернутися до правоохоронних органів з приводу вчинення щодо неї іншою особою кримінального правопорушення, та запропоновано у разі наявності, надати докази про те, що на даний час розслідується кримінальне правопорушення щодо незаконного заволодіння іншою особою її банківською карткою та грошовими коштами. Таких доказів відповідачка до суду не надала.

За клопотанням відповідачки, заявленим 04.03.2026 суд витребував докази від державної прикордонної служби щодо перетину нею кордону, а також від позивача виписку по картковому рахунку та відомості про умови користування кредитним лімітом.

У судове засідання 19.05.2026 відповідачка на відеокнференцію не вийшла. Про причини неможливості участі у відеокнференції відповідачка суд не повідомила.

Відповідно до частини 5 статті 212 ЦПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду у даному випадку несе відповідачка.

У зв`язку із викладеним, враховуючи наявність у матеріалах справи письмових заперечень відповідачки та достатнього часу для подання нею додаткових доказів, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі станом на 19.05.2026 письмових доказів за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 12 березня 2020 року шляхом підписання анкети-заяви у електронному вигляді, укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

У анкеті - заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета - заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договору), укладення якого відповідач підтверджує і зобов`язується виконувати його умови, а також, що він ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, які були надані йому для ознайомлення (пункт 2).

У анкеті заяві ОСОБА_1 також просила: відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ - БАНК» у гривні на її ім`я; встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку, відповідно до умов договору.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав анкету-заяву, витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank/Universal Bank», правила користування карткою «monobank», таблицю розрахунку заборгованості, розрахунок заборгованості, паспорт споживчого кредиту чорної картки «monobank», таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, виписку руху коштів по картці, довідку про наявність рахунку, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту.

Згідно довідки АТ «Універсал Банк», клієнтці ОСОБА_1 банк встановлював кредитні ліміти, останній раз 30.09.2023 на рівні 40200 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.03.2020 року станом на 11.05.2025 складає 42700,93 грн та складається з тіла кредиту.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до відповіді від 04.03.2026 Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 виїхала з України 01.04.2022 року та не поверталася назад станом на час формування довідки.

АТ «УніверсалБанк» надав 13.03.2026 на ухвалу суду відповідь про те, що користування кредитним лімітом за карткою можливе лише у національній валюті, а також, що за рухом коштів не встановлено використання картки за межами України.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку та розрахунку заборгованості, за карткою клієнта АТ «Універслабанк» ОСОБА_1 , є постійне користування кредитним лімітом на споживчі потреби на території України після 01.04.2022 року та регулярне поповнення картки до 01.09.2023. Борг за карткою позичальниці ОСОБА_1 почав виникати з 01.09.2023.

Таким чином, у період перебування відповідачки ОСОБА_1 за кордоном, інша особа користувалася її карткою «Монобанк» на території України, та певний час вносила необхідні внески для повернення кредитного ліміту.

Станом на 30.10.2025 року на дату подання відзиву на позовну заяву, ОСОБА_1 була обізнана про таку обставину. Станом на 19.05.2026 року відповідачка не надала до суду доказів щодо відкритого кримінального провадження з приводу незаконного заволодіння іншою особою її банківською карткою «Монобанк», хоча таке право було роз`яснено судом відповідачці завчасно.

Суд не приймає доводи відповідачки про те, що її колишній чоловік після її виїзду за кордон у 2022 році скористався її даними і оформив від її імені кредитні кошти, оскільки, згідно наявних доказів кредитний договір був укладений раніше 12.03.2020.

Оскільки відповідачка не подала до суду доказів неправомірного заволодіння її банківською карткою, суд не може прийняти доводи відповідачки про користування без її відома та згоди іншою особою кредитним лімітом в Україні після 01.04.2022.

Також, відповідачкою не надано доказів, що вона, дізнавшись про такі обставини, невідкладно повідомила про це банк та правоохоронні органи.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Акціонерному товариству «Універсал Банк» не повернуто, а також вимоги ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідачка до суду не подала власний розрахунок заборгованості та не вказала про можливі помилки у розрахунку позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 42700,93 грн, та підлягає стягненню з відповідачки на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, ст.ст. 1,3, 207, 509, 526, 549, 551, 625, 526, 626, 628, 633, 634, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ - 21133352, адреса: 04082, м.Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19, заборгованість за договором про надання банківських послуг від 12.03.2020 у розмірі 42700 (сорок дві тисячі сімсот) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ - 21133352, адреса: 04082, м.Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19, судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не був вручений у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Сторони:

позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ - 21133352, адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54/19;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Сухоруков