Рішення № 136654981, 19.05.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6971/25

Провадження № 2/211/827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мариненко Е.П.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Страх В.О. звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів. Позов мотивує тим, що 24 листопада 2023 року позивачем було виявлено факт несанкціонованого списання грошових коштів з його банківського рахунку НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ "ПриватБанк". Як з`ясувалося, 23 листопада 2023 року невстановленими особами було здійснено дві транзакції з цього рахунку на загальну суму 41600,00 гривень, а саме: перший платіж - 20000,00 грн + 800,00 грн комісія; другий платіж - 20000,00 грн + 800,00 грн комісія. Негайно після виявлення вказаного факту позивач звернувся до Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із письмовою заявою про вчинення злочину. За даним фактом 25 листопада 2023 року о 14 год. 29 хв. 19 сек. було відкрито кримінальне провадження №12023041720001338 за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану), яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 листопада 2023 року із письмовою заявою до поліції звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що невстановлена особа, діючи в умовах воєнного стану, отримала доступ до його карткового рахунку № НОМЕР_2 , з розрахунковим рахунком НОМЕР_1 , після чого вчинила крадіжку грошових коштів у розмірі 41600 грн. Одразу після виявлення безпідставного списання коштів позивач звернувся до відділення АТ КБ "ПриватБанк" у місті Кривий Ріг, повідомивши про несанкціоновані транзакції та викрадення коштів. Як стало відомо позивачу, рахунок був заблокований банком автоматично ще 23.11.2023 року - до звернення позивача, що свідчить про фіксацію системою безпеки підозрілих дій. Разом з тим, транзакції були здійснені в іншому місті - місті Рівне, з використанням телефону іншої марки - Sony, тоді як у позивача зареєстрований пристрій марки Redmi. Таким чином, транзакції були проведені з іншого пристрою та з іншого регіону, що може свідчити про вчинення шахрайських дій сторонніми особами. Крім того, відповідно до умов обслуговування рахунку, у позивача встановлений ліміт на зняття коштів у розмірі 20000 грн протягом кількох годин. У наведеному випадку зазначений ліміт не спрацював, і грошові кошти в розмірі 41600 грн були списані фактично одночасно двома платежами, що свідчить про порушення системи захисту або її обхід. Позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами щодо повернення безпідставно списаних (викрадених) з його банківського рахунку НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 41600,00 грн шляхом їх відновлення на зазначеному рахунку. Також позивач просив: не нараховувати та списати вже нараховані проценти, комісії чи будь-які інші платежі, що виникли у зв`язку з несанкціонованими транзакціями; надати детальну інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 за період з 23.11.2023 по 25.11.2023; надати відомості про особу, яка отримала грошові кошти, дату, час, суму, призначення платежу, із зазначенням місця, способу переказу або зняття коштів, а також номера рахунку, на який було здійснено переказ; надати інформацію про номер телефону, на який надходять sms-повідомлення про зарахування або списання коштів по зазначеному рахунку, а також підтвердити чи був цей номер підключений до облікового запису позивача на момент здійснення транзакцій; повідомити, чи був використаний одноразовий пароль (otp-код) під час вчинення операцій; надати інформацію щодо обставин зміни кредитного ліміту безпосередньо перед здійсненням вказаних транзакцій 23.11.2023 року. На всі зазначені звернення позивач отримав формальні відмови, що підтверджується відповідними письмовими доказами, які долучаються до матеріалів справи як підтвердження бездіяльності відповідача щодо захисту прав споживача фінансових послуг. Позивач, як користувач вказаного банківського рахунку, своїми діями чи бездіяльністю жодним чином не сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду), реквізитів рахунку, ПІН-коду чи іншої інформації, що могла б дати змогу третім особам ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткового рахунку позивача відбулося без його волевиявлення, у зв`язку з чим він не може і не повинен нести відповідальність за вказані несанкціоновані транзакції. У момент вчинення зловмисниками вказаних дій жодного повідомлення від банку про проведення підозрілих транзакцій або запитів на авторизацію не надходило ні у вигляді SMS-повідомлень, ні через мобільний застосунок банку. Також банком не було повідомлено про неодноразові спроби авторизації або неправильне введення паролю чи інших даних, які могли б свідчити про несанкціонований доступ до рахунку. Відповідно, банком не було вжито жодних ефективних заходів для попередження порушення прав позивача або їх належного поновлення після факту крадіжки коштів. На сьогоднішній день слідчим Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження були направлені за територіальною підслідністю до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області. Однак станом на момент звернення підозри у вчиненні кримінального правопорушення винним особам не вручені, обвинувальний акт не складений, і матеріали досудового розслідування до суду з метою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності не направлені. У зв`язку з чим, він змушений звернутися до суду та просить суд зобов`язати АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відновити залишок коштів на картковому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 до того стану, у якому він був перед виконанням 23.11.2023 року о 18:38 годині та 18:39 годині несанкціонованих операцій (транзакцій) на загальну суму 41600,00 грн., шляхом повернення коштів, списаних внаслідок вчинення таких транзакцій; припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 процентів за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення 23.11.2023 року о 18:38 годині та 18:39 годині операцій (транзакцій) на загальну суму 41600,00 гривень через вказаний картковий рахунок та скасувати нараховані проценти, заборгованість по картковому рахунку НОМЕР_1 , які утворились внаслідок несанкціонованих операцій від 23.11.2023 року о 18:38 годині та 18:39 годині щодо використання кредитних коштів, у зв`язку з цими операціями.

01.09.2025 представником відповідача адвокатом Якушевим С.О. до суду був скерований відзив на позовну заяву. Позовні вимоги вважають необґрунтованим та незаконними, а тому не підлягають задоволенню. Справу просили розглянути без участі представника банку.

Представником позивача адвокатом Страх В.О. до суду скеровано заяву про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягають.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

24 листопада 2023 року Позивачем було виявлено факт несанкціонованого списання грошових коштів з його банківського рахунку НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 24 листопада 2023 року із письмовою заявою до поліції звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що невстановлена особа, діючи в умовах воєнного стану, отримала доступ до його карткового рахунку № НОМЕР_2 , з розрахунковим рахунком НОМЕР_1 , після чого вчинила крадіжку грошових коштів у розмірі 41600 грн.

24 листопада 2023 року позивач звернувся на гарячу лінію ПриватБанка 3700 та до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у місті Кривий Ріг, повідомивши про несанкціоновані транзакції та викрадення коштів. Як стало відомо позивачу, транзакції були здійснені з використанням телефону іншої марки - Sony, аніж у позивача зареєстрований пристрій марки Redmi.

При перевірці Службою Банка (цитуємо результати службового розслідування за результатами звернення Позивача з повідомленням про шахрайство від 23.11.2023 р.) встановлено, що „1. Дата проведения операции: 23.11.2023 2. Сумма: 40000 3. Валюта: грн. 4. Карта: 5363542107927684 5. Канал проведения операции: (Внешний сервис) 6. Тип проведения операции: (Банкомат стороннього банка) Шахраями було замовлено пластик ПриватБанка. Після того, як отримали доступ до П24, перевипустили кредитну картку „Універсальна клієнта. З карти клієнта в сторонньому банкоматі зняті кошти. Вхід в П24 проведено з нетипового пристрою. Зміна паролю проводилась після операції. Авторизація стороннього пристрою підтверджена самим клієнтом/ ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) дзвінком з банка. Картка Універсальна Голд НОМЕР_4 карта була перевипущена на пластик 23 лист. 2023 18:37 Видати картку на пластику в Приват24 ОСОБА_1 НОМЕР_3 Завершена Картка: НОМЕР_5 . Заявку успішно оброблено! Обов`язково змініть ПІН-код по новій картці. ID заявки: 231123B1DT374333UVNO 23/11/2023 18:38:40 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -27,800.00 726001 6011 A0309127 UKR ATM 9127 UKRSIB 27-19, GAGARINA, 18B, RI A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: GAGARINA, 18 B, RIVNE 23/11/2023 18:39:33 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -48,600.00 925002 6011 A0309127 UKR ATM 9127 UKRSIB 27-19, GAGARINA, 18B, RI A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: GAGARINA, 18 B, RIVNE Фімі (дані зі стороннього банкомата) 77463759983 23/11/2023 18:39:33 Снятие наличных... A0309127 554.52 US dollar (840) Approved (Транзакция одобрена) НОМЕР_6 UKRAINE 051 - чиповая EMV-транзакция, CVV доступен (Доступен ввод PIN-кода) Completed 20000 980 77463727205 23/11/2023 18:38:40 Снятие наличных... A0309127 554.52 US dollar (840) Approved (Транзакция одобрена) НОМЕР_6 UKRAINE 051 - чиповая EMV-транзакция, CVV доступен (Доступен ввод PIN-кода) Completed 20000 980 POSCondition 91 - Транзакция по чиповой EMV-карте Режим ввода карты 051 - чиповая EMV-транзакция, CVV доступен (Доступен ввод PIN-кода) Вхід в П24 проведено з нетипового пристрою: 2023-11-23 18:26:54. PHONE XPERIA Z5 PREMIUM DUAL|SONY ANDROID 13 MOBILE Зміна паролю проводилась (самим клієнтом/ ОСОБА_1 ) після операції +38097 7*** *** 2023-11-24 12:43:55.713 CHANGE_PASSWORD channel is p24mob 46.211.156.72 2e18d8e0d3115395 0.0 0.0 Redmi Note 9 Pro|Redmi НОМЕР_7 CONVEYOR Авторизація стороннього пристрою підтверджена самим клієнтом/ ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) дзвінком з банка. 2023-11-23 18:25:15 Контакт проведено (OK) НОМЕР_8 authorization 23.11.2023 р. 128479 Сценарії в Channels (Privat24) Главный push (Уведомление о входе в Приват24 126995) За допомогою доступа до П24 змінили суму кредитного ліміту по кредитній картці „Універсальна клієнта 23 лист. 2023 18:27 Змінити кредитний ліміт NEW ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 Завершена Повышение кредитного лимита Кредитный лимит изменен Карта: НОМЕР_9 15000.0 Выбранный лимит: 200000 Установленный лимит: 90000 Канал изменения лимита: P24AOS2 ID заявки: 231123NT0A123DE7EBDA Референс заявки: 231123NT0A123DE7EBDA LDAP: НОМЕР_10 Рекомендовано звертатися в поліцію.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 8,9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року №705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною третьою статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Нормою частини першої статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Сторони не заперечували існування між собою банківських та кредитно-банківських відносин.

Згідно з частиною третьою статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина двадцята статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пункту 141 Положення емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції(пункт 146 Положення).

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16 (провадження №61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22 та інших.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі №489/1649/17).

З огляду на викладене, у такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставою вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18) (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).

Посилання представника Позивача на постанови Верховного Суду є помилковим, полягає у тому, що невстановлена особа здійснила зняття кредитних коштів Позивача готівкою у банкоматах за допомогою наявної пластикової картки, яка перед цим була авторизована в аккаунті Позивача Приват24 з вірним введенням ПІН-коду на загальну суму 41600,00 гривень, включаючи в цю суму, розмір стягнутої Банком комісії за зняття готівки. У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: „користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, виходячи з фактичних обставин цієї справи та правової позиції Верховного Суду згідно вказаної постанови, то Банк як Відповідач навіть й не повинен доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню спеціального платіжного засобу/платіжної картки, бо ВСІ кошти Позивача були зняті за допомогою фізичного пред`явлення пластикової картки.

Замовити та отримати пластикову платіжну картку може будь-який клієнт ПриватБанка по всій Європі та Україні за допомогою пошти, але після отримання цієї картки та її авторизації в аккаунті Приват24 ця картка стає персоналізованою, тобто будь-яка особа могла замовити картку через свій Приват24 чи іншої будь-якої особи/клієнта Банка (в Банку не ведеться облік номерів надісланих карток, бо неперсоналізована пластикова картка є лише пластиком для будь-якого Банка). Отже, клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України „Про платіжні послуги, пунктів 108, 140, 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 164.

На час здійснення оскаржуваних транзакцій, у Банка були відсутні будь-які заяви з боку Позивача щодо заволодіння його аккаунтом в Приват24.

Відповідальність за здійснення 23.11.2023 р. банківських операцій повністю покладається на Позивача. Так, відповідно до пунктів 108, 140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 164 «Власник рахунку несе відповідальність за використання корпоративних (бізнесових) платіжних інструментів під час здійснення платіжних та/або інших операцій. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/ або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.

З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.» Так само, згідно з ч. 5 ст. 87 Закону України „Про платіжні послуги до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/ або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Як слідує з обставин справи, оскаржувані зняття коштів здійснено 23 листопада 2023 року о 18 год. 38-39 хвилин, що підтверджується належними доказами/ банківськими виписками, а Позивач звернувся по факту шахрайства в Банк лише 24.11.2023 р. об 11 годині 04 хвилини, що підтверджується скріншотом з банківського програмного комплексу та аудіофайлом розмови.

Отже, ОСОБА_1 звернувся до Банка вже після здійснення цих операцій, а вищевказаними нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення „спірних операцій та дій. Правова позиція Верховного Суду, зазначена у постанові від 26 жовтня 2022 року по справі № 334/2492/21 провадження № 61-5427св22, у якій суд зробив висновок про те, що важливим є час звернення до Банку з повідомленням про шахрайські дії - „ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за операції, здійснені до моменту повідомлення банку, несе саме клієнт.

Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Саме такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №686/17744/21, від 07.05.2025 у справі №703/1211/24, від 24.09.2025 у справі №184/1539/24, які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватися судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З урахуванням встановлених вище судом обставин відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються ОСОБА_1 повністю покладається на самого позивача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. Оскільки у задоволенні позову судом відмовлено, а позивач звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: С. О. Рагозіна