Рішення № 136653697, 11.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20317/25

провадження № 2/753/2530/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивачів - адвоката Кирилець М.О., представника відповідача - Матющенко О.М., представника третьої особи - Шелудько Ю.М., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання провести приватизацію житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року адвокат Кирилець Марина Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду, в якому просить:

- визнати за ОСОБА_1 та членами її сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на приватизацію житлового приміщення під АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію, відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду у провести за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватизацію житлового приміщення під АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що починаючи з 03 січня 1997 року, ОСОБА_1 , будучи членом сім`ї ОСОБА_4 , вселилася до кімнати під АДРЕСА_1 на правових підставах (на підставі договору оренди як член сім`ї наймача) та безперервно проживає в ній понад 28 років, використовуючи цю жилу площу в гуртожитку як житло, разом зі своїми дітьми, і вони по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 та не брали участі в приватизації житлових приміщень у гуртожитку, іншого житла у власності не має.

Як зазнають позивачі, у зв`язку з тим, що ордер на жилу площу в гуртожитку так і не був виданий ОСОБА_1 , вона разом зі своїми дітьми не мала можливості здійснити реєстрацію місця проживання саме в кімнаті АДРЕСА_1 , що в подальшому стало підставою для Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації відмовити ОСОБА_1 та її дітям у прийомі документів на приватизацію вказаної кімнати

Позивачі вважають таку відмову протиправною, оскільки з незалежних від них обставин ПАТ «НВП «Каскад» не виконало розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08 травня 2014 року № 560 та не видало ордеру, натомість видано «Корешок розпорядження на право зайняття житлової площі для проживання у сімейному гуртожитку» № 178 на вказаних осіб у кімнаті АДРЕСА_1 , а тому відмова у приватизації з мотивів відсутності ордера, реєстрації місця проживання та копії з відмітками усіх сторінок в таких випадках не є виправданою.

Позивач вважає відмову відповідача у приватизації квартири безпідставною та такою, що грубо порушує її конституційне право на житло, в тому числі на приватизацію цього житла, а також порушує право на житло її дітей.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

09 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 листопада 2025 року.

03 листопада 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову вказує, що позивач-1 неналежним чином оформила заяву на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , подала неповний комплект документів, а також відсутні відомості про те, що позивач-1 та члени її родини постійно проживають в цій квартирі. За таких обставин відповідач не мав правових підстав задовольнити прохання позивача-1 відносно її приватизації та повернув подані позивачем-1 документи.

Також за інформацією відділу обліку та розподілу житлової площі апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 31 жовтня 2025 року, згідно з матеріалами облікової справи № 34834 ОСОБА_1 складом родини із 3-х осіб (вона, дочка, син) перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з 23 вересня 2019 року за першочерговою категорією обліку «одинокі матері». Номер її черги за списками: першочерговий - 2005, а за категорією обліку «одинокі матері» - 274.

Відповідач зазначив, що єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, натомість позивачами надано до суду Корешок розпорядження № 178 на право зайняття житлової площі для проживання у сімейному гуртожитку, на кім. АДРЕСА_1 (на 3 особи), підстава надання житлової площі: Рішення адміністрації та профкому від 21 січня 2015 року № 278 протоколу та Додаток № 2 до рішення міськвиконкому - Розпорядження № 178 на право зайняття житлової площі для проживання у сімейному гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 . Водночас, позивачами не надано до позовної заяви рішення адміністрації та профкому від 21 січня 2015 року № 278, на підставі якого надавалася житлова площа; вказані Корешок та Розпорядження № 178 не містять підпису та не завірені печаткою; у вказаних Корешку та Розпорядженні № 178 житловий будинок АДРЕСА_2 вказується як «гуртожиток», хоча ще у 2002 гуртожитку за вказаною адресою надано статус житлового будинку; відсутній розмір наданої житлової площі (кім. № 511) та кількість кімнат.

Крім того, відповідач зауважує, що з ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі про банкрутство від 30 липня 2014 року у справі № 910/12640/14 вбачається, що зокрема, 30 липня 2014 року введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад»», заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави тощо, а відтак, надані Позивачами Корешок та Розпорядження № 178, на підставі рішення адміністрації та профкому від 21 січня 2015 року № 278, не є правовстановлюючими документами на спірну житлову площу.

Поряд з цим, Позивачами надано до суду Витяги з Реєстру територіальної громади від 13 червня 2025 року, згідно з якими адреса місця проживання позивачів: АДРЕСА_2 , без вказівки номера кімнати (квартири).

Відповідач переконаний, що позивачі не надали документів, які б підтверджували їх право користування спірним житлом, а саме: договір найму житлового приміщення; рішення суду про визнання права користування житловим приміщенням, а тому наразі у Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відсутні правові підстави для визнання за позивачами права на приватизацію житлового приміщення під АДРЕСА_1 та проведення за позивачами приватизації цього житлового приміщення.

05 листопада 2025 року представник позивачів подала відповідь на відзив, у якій виклала свою незгоду з доводами відповідача та зазначила, що (1) до заяви на приватизацію квартири були долучені копії сторінок паспорта 1, 2, 3 та всі сторінки з відмітками реєстрації місця проживання, а вимоги до документів не зобов`язують ОСОБА_1 надавати пусті сторінки паспорту, а лише ті на яких міститься всі відмітки про місце реєстрації; (2) відповідач не позбавлений можливості витребувати у позивачів необхідні оригінали документів або витребувати такі документи у відповідних організаціях установах, підприємствах; (3) щодо відсутньої інформації про реєстрацію місця проживання відповідач вказав, що ордер на кім. АДРЕСА_1 так і не був виданий ОСОБА_1 , а тому вона не мала можливості здійснити реєстрацію місця проживання саме в кімнаті № 511 . Проте ОСОБА_1 вселилась у вказану кімнату на правових підставах як дочка ОСОБА_4 , з яким неодноразово були укладені договори найму, що підтверджується довідкою та ВАТ «НВП «Каскад», від 15 листопада 2010 року вих. № 335, позивачі як члени сім`ї наймача постійно проживають у вказаній кімнаті більше 5 років, окрім даної кімнати не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах вселені у гуртожиток та використовують дане житлове приміщення як житло. При цьому, спірна кімната є жилим приміщенням, не відноситься до службових, належить на праві власності державі, у зазначену кімнату позивачі вселилися на законних підставах та тривалий час там проживають ( ОСОБА_1 понад 28 років, ОСОБА_2 понад 25 років, ОСОБА_3 понад 19 років), добросовісно використовують кімнату як єдине житло, тому на підставі ч. 4, 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» мають право на приватизацію приміщення, в якому проживають.

Позивачі вважають відмову у приватизації протиправною, оскільки з незалежних від них обставин ПАТ «НВП «Каскад» не виконало розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08 травня 2014 року № 560 та не видало ордеру, натомість видано «Корешок розпорядження на право зайняття житлової площі для проживання у сімейному гуртожитку» №178 на вказаних осіб у кімнаті АДРЕСА_1 , тому відмова у приватизації з мотивів відсутності ордера, реєстрації місця проживання та копії з відмітками усіх сторінок в таких випадках не є виправданою. Зокрема, відповідачем не доведено самовільного зайняття позивачами спірної кімнати чи відсутність у них передбаченого законом права на приватизацію. Позивачі вселились у спірну кімнату на правових підставах, використовують по сьогоднішній день дану кімнату як житло, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, тому необґрунтовано позбавлені у праві на приватизацію відповідачем. У підтвердження своєї позиції представник позивача звертається до висновків, викладених у постановах Верховного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 26 лютого 2024 року у справі № 344/12427/21,від 26 квітня 2023 року у справі № 344/1350/21, в яких зазначено, що відсутність ордера на житло не є безумовною підставою для відмови у приватизації.

Позивачі звертають увагу, що відповідачем не надано доказів того, що на спірну кімнату був виданий ордер іншим особам, чи дану кімнату займають інші особи. Попри вказане, відповідач не вказує, що позивачі незаконно проживають у спірній кімнаті протягом довготривалого періоду, а лише формує висновки про неналежні документи надані позивачем як на підставу у відмові у приватизації.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» та відкладено розгляд справи на 11 грудня 2025 року.

27 листопада 2025 року від представника позивачів надійшло клопотання про долучення доказів.

01 грудня 2025 року третя особа подала письмові пояснення по суті спору, у яких зазначила, що Керуюча компанія виконує функції наймодавця неприватизованих квартир за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі і квартири № 511 , однак за період з 01 липня 2019 року по теперішній час мешканці квартири № 511 не зверталися до Керуючої компанії із заявами про укладення договору найму цієї квартири, укладений договір найму по цій адресі з Керуючою компанією відсутній.

Третя особа вказує, що позивачі не надали до позовної заяви рішення адміністрації та профкому від 21 січня 2015 року № 278, на підставі якого надавалася спірна квартира, а у Корешку розпорядження № 178 житловий будинок вказується як гуртожиток, хоча у 2002 році гуртожитку за вказаною адресою надано статус житлового будинку, відсутній розмір наданої житлової площі (кім. № 511) та кількість кімнат. Також згідно з Витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва від 13 червня 2025 року, адреса реєстрації позивачів вказана без номера кімнати, квартири.

Отже позивачами не надано до суду договір найму житлового приміщення або рішення суду про визнання права користування житловим приміщенням, натомість надання довідки про реєстрацію місця проживання за адресою об`єкта приватизації та копії ордера є обов`язковими для здійснення приватизації.

11 грудня 2025 року підготовче засідання відкладено на 21 січня 2026 року.

21 січня 2026 року підготовче засідання відкладено на 11 березня 2026 року.

03 березня 2026 року від представника позивачів надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року підготовче провадження у справі № 753/20317/25 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 квітня 2026 року.

09 квітня 2026 року відкладено розгляд справи на 30 квітня 2026 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Києва місце проживання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 17 лютого 2015 року.

21 січня 2015 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад» (далі - ПАТ «НВП «Каскад») було прийняте рішення про виділення сім`ї ОСОБА_5 житлової площі за адресою АДРЕСА_3 , на підставі якого позивачам було видано «Корешок розпорядження на право зайняття житлової площі для проживання у сімейному гуртожитку», що знаходиться у відомчому будинку ПАТ «НВП «Каскад» за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 24 січня 2002 року Київською міською державною адміністрацією було прийняте розпорядження № 93, відповідно до якого гуртожитку на АДРЕСА_2 , який знаходиться на балансі науково-виробничого підприємства «Каскад», надано статус жилого будинку.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08 травня 2014 року № 560 до розпорядження від 24 січня 2002 року № 93 були внесені зміни, відповідно до яких пункт 2 цього розпорядження викладений у такій редакції: «Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації затвердити спільні рішення адміністрації та профспілкового комітету публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад» про надання житлових приміщень мешканцям, які проживають в ньому, зареєстровані і перебувають на квартирному обліку, та видати ордери на займані приміщення.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 січня 2018 року № 14 житловий будинок АДРЕСА_2 прийнято безоплатно до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передано до сфери управління Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

З додатку 1 до цього розпорядження вбачається, що на вказану дату із 135 квартир у будинку було приватизовано 114 квартир (у тому числі 15 спільного заселення), а відтак до комунальної власності територіальної громади м. Києва прийнято 21 квартиру.

Розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 01 липня 2019 року № 544 житловий будинок АДРЕСА_2 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва».

Судом також встановлено, що з липня 2014 ТОВ «НВП «Каскад» перебувало у процедурі банкрутства і постановою Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2014 року товариство визнано банкрутом, а ухвалою від 20 травня 2021 року затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс станом на 20 травня 2021 року та ліквідовано банкрута ТОВ «НВП «Каскад».

31 травня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про ліквідацію ТОВ «НВП «Каскад».

Позивачі зареєстровані у будинку (гуртожитку) та фактично проживають за адресою спірної квартири, належним чином виконують усі обов`язки наймача жилого приміщення, несуть витрати по утриманню квартири, сплаті житлово-комунальних послуг.

17 липня 2025 року позивачі звернулися до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про оформлення передачі у приватну (спільну часткову) власність кв. АДРЕСА_1 відповідно до Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Листом від 08 серпня 2022 року № А-453 Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація в особі Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду відмовила позивачам в оформленні та видачі свідоцтва про право власності на квартиру, посилаючись на те, що позивачами подано неповний пакет документів та в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва» відсутні відомості про реєстрацію місця проживання позивачів за адресою спірного житла.

Згідно з ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності; приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правовідносини, що виникають у зв`язку з приватизацією державного житлового фонду, врегульовані Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», стаття 1 якого визначає, що приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму (стаття 2 Закону).

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік житлових приміщень (квартир, будинків тощо), які не підлягають приватизації, визначений статтею 2 цього Закону.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження, зокрема і повноваження щодо здійснення приватизації об`єктів державного житлового фонду.

Наказ від 16 грудня 2009 року № 396 Міністерство з питань житлово-комунального господарства України відповідно до Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Положення про Міністерство з питань житлово-комунального господарства затвердило Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі - Положення).

Положення визначає процедуру передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

Згідно пункту 4 Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (пункт 13 Положення).

За приписами пункту 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Перелік документів, надання яких є обов`язковим для здійснення приватизації, визначає пункт 18 Порядку.

До таких документів зокрема належать: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Інші документи, які наведені в переліку, передбачені до подання для мешканців гуртожитків.

За змістом положень статті 5 Закону та пункту 19 Положення факт проживання особи у житловому приміщенні підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання, а відтак реалізація права на приватизацію без реєстрації місця проживання є неможливою.

Відповідно до положень статей 58, 129 ЖК України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, а також в гуртожиток, є ордер (спеціальний ордер), який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної сільської Ради народних депутатів (на жилу площу в гуртожитку - адміністрацією підприємства, установи, організації).

Що стосується жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду, то підставою для їх надання є спільне рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затверджене виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної сільської Ради народних депутатів (стаття 52 ЖК України).

За обставинами цієї справи встановлено, що місце проживання позивачів зареєстроване у будинку АДРЕСА_2 з вказівкою на те, що вказаний будинок є гуртожитком, без зазначення конкретного житлового приміщення (кімнати або квартири), при цьому ні спеціальний ордер на жилу площу в гуртожитку, ні ордер на жиле приміщення у житловому будинку, їм не видавались.

Надання довідки про реєстрацію місця проживання за адресою об`єкта приватизації та копії ордера є обов`язковим для здійснення приватизації, а відтак доводи позову про те, що Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація безпідставно (неправомірно) відмовила у здійсненні приватизації займаної позивачами квартири, суд відхиляє як необґрунтовані.

Водночас, вирішуючи спір, суд виходить з того, що до січня 2018 року будинок АДРЕСА_2 належав до відомчого житлового фонду та перебував на балансі ПАТ «НВП «Каскад», за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету якого позивачам була надана квартира (кімната) № 511. Незважаючи на те, що вказане рішення не було затверджене в установленому законом порядку, право позивачів на користування спірним житлом ніким не оспорювалось, інші особи у квартирі не проживають і не зареєстровані.

Право мешканців будинку, які проживають у ньому з дотриманням правил реєстрації і перебувають на квартирному обліку, на користування займаним житлом було визнане органом місцевого самоврядування в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що свідчить розпорядження щодо уповноваження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на затвердження спільних рішень адміністрації та профспілкового комітету ПАТ «НВП «Каскад» про надання житлових приміщень та видачу ордерів.

Передбачена розпорядженням та іншими нормативно-правовими актами процедура затвердження спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету і видачі ордера щодо спірного житла не була реалізована, а після передачі будинку до комунальної власності територіальної громади м. Києва та ліквідації ПАТ «НВП «Каскад» можливість виконання цього розпорядження втрачена.

Статі 15, 16 ЦК України та стаття 4 ЦПК України закріплюють право кожної особи на захист свого свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 345 ЦК України передбачене право особи на набуття права власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

Пунктом 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, п.63).

Таким чином, встановлені судом обставини, що квартира щодо якої виник спір, не є службовим житлом, позивачка та її родина безперешкодно з 2015 року постійно проживають у квартирі, утримують її, є достатньою правовою підставою вважати відповідне житло належним таким особам у розумінні статті 8 Конвенції.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло, у тому числі і на приватизацію житла гарантується державою і підлягає захисту у разі його порушення у спосіб визнання права на приватизацію.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №750/2176/17.

Ненадання заявником ордеру на квартиру не може бути єдиною підставою для відмови у приватизації житла.

Схожого за змістом правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19.

Таким чином, право на житло позивачів в аспекті набуття на нього права власності шляхом приватизації підлягає захисту.

Отже, враховуючи, що на даний час не існує законної процедури одержання ордера на спірне житло, у зв`язку з чим позивачі не можуть реалізувати право на набуття його у власність шляхом приватизації, позовні вимоги про визнання права на приватизацію та зобов`язання здійснити його приватизацію є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2,12, 13, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов`язання провести приватизацію житлового приміщення задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та членами її сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на приватизацію житлового приміщення під АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію, відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду у провести за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приватизацію житлового приміщення під АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація (м. Київ, вул. О. Кошиця, 11, код ЄДРПОУ 37388222)

Третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (м. Київ, Харківське шосе, буд. 148А, код ЄДРПОУ 39604270)

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК