Ухвала суду № 136653496, 14.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 755/18777/20

Провадження № 1-кс/752/3893/26

Суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 , про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , у об`єднаному кримінальному провадженні №62020000000000267 від 11.03.2020 та №62022000000000401 від 20.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ст.340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону України №1475-VI від 05.06.2009), ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває об`єднане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ст.340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону України №1475-VI від 05.06.2009), ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) КК України.

В судовому засіданні 05.11.2025, під час розгляду вказаного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 заявив відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .

В судовому засідання, під час розгляду відводу обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що 20.06.2025 ухвалою Київського апеляційного суду було скасовано судове рішення судді ОСОБА_7 від 04.06.2021. Після скасування судового рішення кримінальне провадження підлягало повторному автоматизованому розподілу. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України суддя, рішення якого скасовано, не має права брати участь у новому розгляді кримінального провадження. Після скасування ухвали судді ОСОБА_7 він підлягав автоматичному виключенню з переліку суддів, які можуть брати участь у повторному автоматизованому розподілі даного кримінального провадження.

Однак, визначення судді ОСОБА_4 відбулося внаслідок процедури автоматизованого розподілу, проведеної з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Крім того, зазначив, що в ухвалі судді ОСОБА_4 про призначення в підготовче судове засідання відсутнє посилання на ч. 3 стаття 27, ч. 2 ст. 375 КК України, що є невірним.

Прокурор ОСОБА_6 вважав, що відвід є необґрунтованим та просив залишити його без задоволення з тих підстав, що обвинувачений затягує розгляд справи, а справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена з числа суддів, які приймали участь в розподілі була розподілена без порушень.

Прокурор ОСОБА_5 повністю підтримав позицію прокурора ОСОБА_6 .

Особа, якій заявлено відвід - суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про розгляд заяви повідомлений, пояснень не надходило.

Вислухавши заяву про відвід, думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Оцінюючи за таких умов всі вказані процесуальні дії через призму ознак можливого невірного розподілу під час визначення судді автоматизованою системою в межах даного кримінального провадження, яке могли б мати очевидний характер для будь-якого пересічного спостерігача, суддя вважає, що такі ознаки відсутні.

З матеріалів судового провадження вбачається, що суддя ОСОБА_4 в межах своїх процесуальних повноважень, прямо визначених результатами автоматизованого розподілу справ, який мав місце 17.10.2025, що підтверджено відповідним протоколом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що було порушено правила автоматичного розподілу справи для визначення судді.

Щодо відсутності в ухвалі судді ОСОБА_4 від 21.10.2025 посилання на ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України, то суддя, позбавлений права розглядати питання щодо правильності процесуальних рішень та їх змісту суддею, якому заявлено відвід.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Обвинуваченим не наведено та не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

Крім того, слід зазначити, що відвід судді ОСОБА_4 з вказаних вище підстав уже заявлявся обвинуваченим та був розглянутий Голосіївського районного суду м. Києва 10.11.2025.

Отже, з викладених доводів обвинуваченого ОСОБА_3 не вбачається підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу судді від розгляду даного кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 75, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 15.05.2026.

Суддя ОСОБА_1