Ухвала суду № 136653352, 18.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3381/19

Провадження № 6/638/293/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

ТОВ Капіталресурс звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить: замінити стягувача у виконавчому листі № 638/3381/19 від 25.09.2019 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс»; видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 638/3381/19 від 25.09.2019, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи заяву, заявник посилався на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік їх повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 638/338/19 від 25 вересня 2019 року, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір ОСОБА_1 на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Також вказує, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 60847551 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 12.02.2020 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Баясєв Р.І., Приватний виконавець Кудряшов Д.І. та представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись.

Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 124259 грн. 62 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

22 серпня 2025 року між АТ АБ «Приватбанк» та ТОВ Капіталресурс укладено договір факторингу № 8-22-08/2025 відповідно до умов якого АТ АБ «Приватбанк» відступає належні йому Права вимоги (Прав вимоги), а саме права грошової вимоги АТ АБ «Приватбанк» до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору) який складається АТ АБ «Приватбанк» включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між АТ АБ «Приватбанк» та Боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним Реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом - Основні договори або Кредитні договори, а ТОВ Капіталресурс здійснює фінансування АТ АБ «Приватбанк» шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує АТ АБ «Приватбанк» за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до копії витягу з реєстру боргових зобов`язань №1 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ Капіталресурс набув право вимоги за кредитним договором № б/н від 04 лютого 2008 року, укладеним між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Статтею 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Частиною 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тобто законом передбачено, що заміна сторони у виконавчому провадженні відбувається у разі її вибуття на правонаступника.

За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, законодавством передбачено, що відступлення права вимоги є однією із форм процесуального правонаступництва, яке тягне за собою заміну сторони виконавчого провадження.

Встановивши, що на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 первісний кредитор АТ КБ Приватбанк відступив право вимоги за кредитним договором № б/н від 04 лютого 2008 року на користь ТОВ Капіталресурс, який у встановленому законом порядку не розірвано та недійсним не визнано, суд дійшов висновку, що право вимоги за вказаним вище договором кредиту перейшло до заявника, тому стягувач підлягає заміні.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листає його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, чи не втратило рішення законної сили, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання, а також обставини втрати виконавчого документа (коли виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Представник заявника у своїй заяві зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 60847551 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 12.02.2022 року державним виконавцем ВДВС ВП № 60847551 було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Суд зазначає, що доказом втрати поштового відправлення міг бути будь-який письмовий документ (акт, лист, повідомлення, тощо), одержаний за результатами звернення заявника чи його представника до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженою наказом Державного комітету зв`язку України № 14 від 27.01.1998 року, який не наданий суду.

Відтак, суд позбавлений можливості видати дублікат виконавчого листа, оскільки дублікат виконавчого листа видається тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Заявником не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би свідчив про втрату оригіналу виконавчого документа.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Таким чином, оскільки заявником не надано належних доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення, суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Норми ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не містять вичерпного переліку поважних причин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява ТОВ «Капіталресурс» в частині видачі дубліката виконавчого документа задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442, 512 ЦПК України,-

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі виданого на підставі заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2019 року по справі № 638/3381/19 з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (ЄДРПОУ 43513923).

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.М. Рибальченко