Рішення № 136651300, 29.04.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/16080/25

Провадження № 2/712/1173/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Васильєвої Д.А.,

представника позивача: Пилипчука С.В.

представника відповідача: адвоката Чернякіної Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Черкаси в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 4039781 від 22.04.2021 у розмірі 58306,58 грн, понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Коллект Центр» вказує, що 22.04.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») і ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 4039781, на підставі якого відповідач отримав кредит у сумі 20 000 грн, строком на 30 днів та сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1,9 % на день.

30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») був укладений договір факторингу № 30-12/2021-21 за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за рядом кредитних договір в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитними договором № 4039781 від 22.04.2021 року.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір відступлення права вимоги №10-01/2023 за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 4039781 від 22.04.2021 року.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитними договором № 4039781 від 22.04.2021 становить 58306, 58 грн і складається із: 18 000 грн заборгованість по тілу кредиту; 39698.00 грн заборгованість за відсотками; 82,84 грн 3% річних та 525,74 грн інфляційні втрати, нарахованих у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України.

На підставі викладеного ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4039781 від 22.04.2021 року у загальній сумі 58306, 58 грн та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2025 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Представником відповідача адвокатом Чернякіною Г.А подано відзив у якому представник позивача заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що позивачем не надано жодних технічних доказів (логів, журналів подій, даних про пристрій чи канал доступу), які дозволяла встановити, чи укладався спірний договір через вебсайт або через мобільний застосунок, а також ким саме вчинялися відповідні дії.

Позивачем не доведено, що ідентифікатор був сформований та надісланий саме відповідачу на конкретний засіб електронного зв`язку, був отриманий відповідачем та введений відповідачем, а не третьою особою.

Відсутні належні докази надання та отримання коштів відповідачем. У матеріалах справи відсутні документи, які б дозволяли суду встановити рух грошових коштів, їх відправника. Отримувача та підстави платежу.

Недоведеним та необґрунтованим є розрахунок заборгованості, оскільки складений без можливості перевірки правильності наведених у ньому даних та без підтвердження їх первинними документами.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якому представник зазначив, що 22.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали Договір № 4039781. Ідентифікація здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Враховуючи вищенаведене, правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Відповідач частково сплачував заборгованість, що свідчить про визнання факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. Враховуючи, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Контрактовий Дім» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом ТОВ ФК «Контрактовий Дім», відповідно до якого 22.04.2021 року було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 . Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником у п. 2.1 Кредитного договору. Разом з тим, для спростування заперечень Відповідача, разом з відповіддю на відзив представником позивача подане клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 22.01.2026 клопотання представника позивача задоволене, судом витребувана у Акціонерного товариства «Універсал банк ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_1 , відомості про зарахування коштів на картку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що доказів укладення договору та перерахування коштів не надано, те, що сума коштів була зарахована на картку відповідача не доводить, що це були саме кошти, надані за кредитним договором, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.26.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», укладено в електронній формі договір № 4039781 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов вказаного договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у гривні, а останній у свою чергу повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.2 кредитного договору).

Умовами кредитного договору визначено, що сума кредиту становить 20 000 гривень; строк кредиту 30 днів, який може бути продовжений у порядку та на умовах визначених у Розділі 4 договору; стандартна процентна ставка 1,9 % на день, знижена процентна ставка 0,19% на день (пункти 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору).

Вказаний укладений договір був підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора С900341, 22.04.2021 року о 20.01.48, а також був підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Авентус України» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконано та надано ОСОБА_1 кредит в сумі 20 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 за допомогою «easypay» ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», згідно договору з ТОВ «Авентус України» № 087/20-П від 08.07.2020 року.

30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-12/2021-21 за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за рядом кредитних договір в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитними договором № 4039781 від 22.04.2021.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло прав грошової вимоги до відповідача по тілу кредиту у сумі 18 000 грн та право вимоги за відсотками у сумі 39698 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 4039781 від 22.04.2021 на загальну суму 58306,58 грн і складається із: 18 000 грн заборгованість по тілу кредиту; 39698 грн заборгованість за відсотками; 608,58 грн заборгованість нарахована у відповідності до ст.625 ЦК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

За інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 04.03.2026 вих. № БТ/Е-6560, наданою на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси про витребування доказів, в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку 22.04.2021 зараховані кошти в сумі 20000 грн.

Отже, матеріалами справи доведено, що 22.04.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» перерахувало на картковий рахунок останнього кредитні кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за їх користування в порядку, визначену договором.

Враховуючи вищенаведене, правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між первісними кредиторами та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів укладення договору відповідачем суд відхиляє, оскільки укладення договору підтверджено долученими до матеріалів справи документами, факт перерахування коштів підтверджений також інформацією про рух коштів по картці відповідача.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.

У подальшому, ТОВ «Коллект Центр» за договором відступлення права вимоги набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним договором кредиту.

Щодо не надання позивачем виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то суд зазначає, що кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги, а саме, зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_2 не виконав обов`язки за договором кредиту, а тому з неї на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість яка виникла.

Згідно представленого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 4039781 від 22.04.2021 становить 58306, 58 грн і складається із: 18 000 грн заборгованість по тілу кредиту; 39698.00 грн заборгованість за відсотками; 82,84 грн 3% річних та 525,74 грн інфляційні втрати, нарахованих у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України.

У розрахунку заборгованості первісного кредитора відображені часткові сплати заборгованості відповідачем: 2000 грн на погашення тіла кредиту та 2425 на погашення процентів.

Вказаний розрахунок відповідає умовам укладеного договору та доказів на його спростування матеріали справи не містять.

Так, як встановлено із матеріалів справи у визначений договором 30-денний строк кредитування відповідач кредит не повернув, продовжив ним користуватися. У зв`язку із чим, відповідно до приписів пункту 4.2 строк кредитування був продовжений ще на 30 днів. По закінченню такого строку відповідач не сплатив нараховані відсотки та не повернув кредит а отже, строк кредиту продовжено у порядку та на умовах, визначених пунктами 4.3.1, 4.3.2, 1.5 цього договору - автопролонгація на 90 календарних днів. Заборгованість за відсотками нарахована у межах погодженого між сторонами строку кредитування (в тому числі з урахуванням пролонгації такого строку) та погодженого розміру відсотків.

Після набуття права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за вказаним кредитним договором, останнє, у відповідності до вимог ч.2 ст.625 ЦК України нарахувало 3% річних та інфляційній втрати за не належне виконання відповідачем грошового зобов`язання, за січень 2022 року (з 30.12.2021 року по 23.02.2022 року)

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитними договорами є доведеною та обґрунтованою.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не додано на спростування позовних вимог відповідних доказів, а тому розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються. Разом з тим заборгованість відповідача по вказаному договору, підтверджений наданими позивачем доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникла з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 16 000 грн. є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених представником позивачки.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, співмірність даних витрат, які в даному випадку суд вважає завищеними, тому суд приходить до висновку, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява ТОВ «Коллект Центр» подана через систему «Електронний суд», тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2 422,40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором кредиту № 4039781 від 22.04.2021 року у розмірі 58306,58 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу (правову) допомогу у сумі 3 000 грн, а всього 63 728,98 (шістдесят три тисячі сімсот двадцять вісім грн 98 коп).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Чапліна