Рішення № 136650874, 18.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23216/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТ Акцент-Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14 серпня 2017 року між АТ Акцент-Банк та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 30 жовтня 2023 року має заборгованість в розмірі 77 818,74 грн. Згідно Умов та Правил, підписання Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05.03.2024 року позовну заяву АТ А-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, яким:

- стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кіровським РВ УМВС України м. Макіївка 08.07.1998 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ А-Банк (м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080, р/р НОМЕР_3 , МФО 307770) заборгованість в сумі 77 818 (сімдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 74 коп.;

- стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кіровським РВ УМВС України м. Макіївка 08.07.1998 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11.02.2025 року заочне рішення від 05 березня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження на 11 годину 00 хвилин 11 березня 2025 року у приміщенні суду.

19.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача - адвокатом Юзвяком А.О. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» не містить умов про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строку дії кредитного договору, строку повернення кредиту (користування ним), розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, комісії та відповідальності за невиконання умов кредитування (пені та штрафів), в ній відсутні будь-які відомості щодо будь-яких карток (особливо дати їх отримання). Тарифи та умови та правила не підписані відповідачем та не містять редакції, яка мала б бути під час укладення договору, роздруківка витягу з тарифів та умов та правил взята позивачем з сайту. Матеріали справи не містять рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку відповідача та видачу такої карки. Довідки позивача не містять номери та дати їх складення, назви, типи, види конкретних карток, не зазначено конкретні картки, щодо яких позивачем нібито було встановлено ліміти. У розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14 серпня 2017 року не зазначено за якою з карток чи по якому рахунку відповідача наданий (сформований) вказаний розрахунок. Розпорядження відповідача на списання грошових коштів ним позивачу не надавалося. Фактично отримані кошти відповідач повернув позивачу у повному обсязі. Вказує, що позивач розподіляв надходження відповідача на погашення складових заборгованостей, замість зарахування їх на погашення тіла кредиту, а тому суму надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Ухвалою від 19 лютого 2026 року суд задовольнив клопотання представника відповідача адвоката Юзвяка А.О. про витребування доказів, якою витребувано у приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Папроцького Андрія Андрійовича докази в межах виконавчого провадження № 75541935 від 15 липня 2024 року щодо того чи повертав приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович стягнуті з ОСОБА_1 кошти в сумі розміром 14 446,34 грн. на користь АТ «Акцент-банк» за виконавчим листом № 569/23216/23 виданим 27.05.2024 року відповідно до заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.03.2024 року у справі № 569/23216/23, яке було скасовано ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2025 року у справі № 569/23216/23.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі - анкета-заява).

В анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг; ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.

Відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_4 та видано картки: № НОМЕР_5 строком дії до березня 2021 року; № НОМЕР_6 строком дії до грудня 2024 року, про що свідчить довідка за картками Акціонерного товариства"Акцент-Банк".

За період з 14 серпня 2017 року по 23травня 2023 року клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC000001167794) від 14 серпня 2017 року встановлено ліміти: 14 серпня 2017 року в розмірі 0,00 грн., 06 березня 2019 року в розмірі 10 000 грн., 11 квітня 2019 року в розмірі 39 000 грн., 17 січня 2020 року в розмірі 50 000 грн., 26 лютого 2023 року в розмірі 47 906,21 грн., 23 травня 2023 року в розмірі 48 000 грн., про що свідчить довідка за лімітами Акціонерного товариства"Акцент-Банк".

Згідно з випискою по картці клієнта ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_7 за період з 14 серпня 2017 року до 30 жовтня 2023 року, сума зарахувань становить 102 566,05 грн., сума витрат 178 780,21 грн., сума комісій 1 429,99 грн., сума кешбеку - 70,05 грн.

За розрахунком позивача, заборгованість за договором № б/н від 14 серпня 2017 року, укладеним між АТ "Акцент-Банк" та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 30 жовтня 2023 року становить 77 818,74 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 47 906,21 грн., заборгованості за процентами в сумі 29 912,53 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку Акціонерне товариство «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наявні у справі докази підтверджують укладення між сторонами 14 серпня 2017 року договору про надання банківських послуг.

Факт надання відповідачу кредитних коштів, зарахування їх на поточний рахунок відповідача, використання відповідачем коштів підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: випискою по картці, довідкою за лімітами, довідкою за картами. Виписка по картці клієнта містить відомості про господарські операції та доводить факт отримання відповідачем кредитної картки та її використання.

Доказів на підтвердження наявності іншого рахунку у банку чи інших карток, ніж зазначені у виписці по картці, відповідач суду не надав.

Надані позивачем довідка за лімітами та довідка за картами містять інформацію щодо предмета доказування, одержані позивачем в порядку, встановленому законом, підтверджують обставини справи, а тому є належними та допустимими доказами у справі.

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 47 906,21 грн. та заборгованості по відсотках в сумі 29 912,53 грн., посилаючись на передбачений кредитним договором обов`язок відповідача сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

На підтвердження погоджених між сторонами умов кредитного договору позивач до анкети-заяви додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" та Тарифи користування кредитною карткою "Універсальна", «Універсальна GOLD».

Разом з тим, додані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" та Тарифи користування кредитною карткою "Універсальна", «Універсальна GOLD» не містять підпису відповідача та в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що саме з цими тарифами та Умовами і правилами ознайомився відповідач та погодився з ними, оскільки в якій редакції надані витяг та тарифи надані не зазначено.

За таких обставин надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" та Тарифи користування кредитною карткою "Універсальна", «Універсальна GOLD» не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 14 серпня 2017 року.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від

волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 14 серпня 2017 року не зазначені розмір кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитом, умови та порядок її зміни, порядок та умови збільшення розміру кредиту, порядок обчислення та розміри відповідальності за порушення зобов`язання, строки здійснення періодичних платежів. Також у анкеті-заяві відсутня умова щодо договірного списання банком процентів. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відповідальність.

До спірних правовідносин неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms)неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви тарифи та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що відповідачу оформлено кредитну картку «Універсальна» чи «Універсальна GOLD», тарифи обслуговування якої надано позивачем, оскільки ні анкета-заява, ні довідка за картами не містять такої інформації.

Без надання підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до спірного кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі№342/180/17 (провадження № 14-131цс19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від03 лютого 2021 року у справі №333/36/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від12 червня 2023 року у справі №175/966/21.

Верховний Суд виснував, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. з врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого2023 року у справі №299/2737/19).

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності і розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

З виписки по картці, в якій міститься інформація про рух коштів на рахунку, встановлено, що сума витрат за період з 14 серпня 2017 року до 30 травня 2023 року становить 178 780,21 грн. Внесено відповідачем на погашення заборгованості за вказаний період кошти в сумі 102 566,05 грн. Однак, частину сплачених відповідачем коштів позивач безпідставно спрямував на погашення процентів, хоча анкета-заява від 14 серпня 2017 року не містить домовленості сторін щодо сплати процентів та строків їх сплати.

До того ж, від приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А., було отримано відповідь на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 лютого 2026 року.

З відповіді № 61988 від 20.03.2026 року вбачається, що виконавче провадження № 75541935 було відкрите 15.07.2024 року на підставі виконавчого листа № 569/23216/23 від 27.05.2024 року, що видав Рівненський міський суд Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кіровським РВ УМВС України м. Макіївка 08.07.1998 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ А-Банк (м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080,p/p НОМЕР_3 , МФО 307770) заборгованість в сумі 77 818 (сімдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 74 коп. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кіровським РВ УМВС України м. Макіївка 08.07.1998 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Загальна сума заборгованості за виконавчим документом становила 80 502,74 грн. Витрати виконавчого провадження становлять 260,00 грн., основна винагорода приватного виконавця становить 10% від суми боргу, а саме: 8 050,27 грн.

У межах виконавчого провадження № 75541935 приватним виконавцем було стягнуто 16 150,97 грн., які були розподілені у відповідності до ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: 16.10.2025 року з рахунку боржника було списано 258,79 грн., які були перераховані 16.10.2025 року на витрати виконавчого провадження, що підтверджується копією платіжної інструкції № JBKLPAFOCF; 01.12.2025 року з рахунку боржника було списано 192,19 грн., які були перераховані 02.12.2025 року на витрати виконавчого провадження - 1,21 грн., заборгованість згідно виконавчого документа - 173,62 грн., та основну винагороду приватного виконавця, що становить 10%, від суми, боргу, - 17,36 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № JBKLPBSOCQ; 19.12.2025 року з рахунку боржника було списано 15 699,99 грн., які були перераховані 19.12.2025 року на заборгованість згідно виконавчого документа 14 272,72 грн. та основну винагороду приватного виконавця, що становить 10% від суми боргу, 1 427,27 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № JBKLPCIOCV. Так як кошти, стягнуті з боржника, були перераховані до закінчення виконавчого провадження, на рахунок боржника приватним виконавцем такі не поверталися.

Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (постанова Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19, постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20).

За відсутності домовленості про сплату відсотків за користування коштами, повністю погашене відповідачем тіло кредиту є підставою для відмови у позові (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справа № 545/2248/17, провадження № 61-11459св19).

Отже, правові підстави для покладення на відповідача обов`язку зі сплати заборгованості за процентами відсутні, а тому суми надходжень, які позивач розподілив на погашення процентів та комісії в сумі 90 719,52 грн. підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Розмір процентів, які підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, перевищує заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості за тілом кредиту (47 906,21 грн.), а тому підстави для задоволення вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту відсутні.

Оскільки фактично отримані та використані кошти відповідач позивачу повернув, в задоволенні позову належить відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено у повному обсязі, а тому витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 82, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Акціонерного Товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АТ А-Банк (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Кіровським РВ УМВС України м. Макіївка 08.07.1998 року, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук