Рішення № 136649894, 18.05.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/121/26

Провадження №2/377/252/26

18 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року позивач АТ КБ «ПриватБанк», в інтересах якого діє представник Меркулова В.В., в підсистемі «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2021 у розмірі 114 793,06 грн, що складається із: 92 086,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 706,12 грн - заборгованість за простроченими відсотками та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 17.11.2021 відповідачка ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт споживчого кредиту. 17.11.2021 відповідачка власноручно підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (договір) та погодила наступні умови: тип та розмір кредиту - відновлювальна кредитна лінія з лімітом до 200 000,00 грн; тип кредитної картки- «Універсальна»; строк користування кредитом -12 місяців з пролонгацією; процентна ставка 42,0 % річних. На підставі укладеного кредитного договору відповідач отримала кредитну картку № 4149609009692049 «Універсальна», строком дії 10/25; віртуальну кредитну картку № НОМЕР_1 , строком дії 03/29; Універсальну кредитну картку № НОМЕР_2 «Універсальна», строком дії 05/29. Відповідачка користувалась кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняла операції, отже відповідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022, є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Відповідачка, користуючись кредитним лімітом, певний час повертала суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитом, але в порушення умов укладеного договору, припинила своєчасно повертати кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 22.01.2026 складає 114 793,06 грн, з яких: 92 086,94 грн- заборгованість за тілом кредиту, 22 706,12 грн - заборгованість за простроченими відсотками, яка з урахуванням положень статей 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050,1054 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а. с. 3-5).

Ухвалою судді від 27 березня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20 квітня 2026 року ( а.с. 103).

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04 травня 2026 року ( а.с.142-143).

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року судове засідання відкладено на 18 травня 2026 року за правилом частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с.154-155).

Позивач свого представника, участь якого була забезпечена в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ухвали від 14 квітня 2026 року, у призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ( а.с.157-162). Від представника позивача Забуги В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника банку, в якій він підтримав позовні вимоги, щодо заочного розгляду справи не заперечував ( а.с.165-166).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце якого повідомлялась у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким їй направлялась судова повістка та копія ухвали суду від 04 травня 2026 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній» ( а.с.163). У такому випадку відповідач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 18 травня 2026 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 ознайомилась з викладеними у паспорті споживчого кредиту основними умовами та правилами кредитування Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», який підписала 17.11.2021 простим електронним підписом на планшеті, до якого додала копію паспорта ( а.с. 65-76).

У розділі 3 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» зазначено, що тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; ліміт кредиту: картка «Універсальна» - до 200 000 грн, картка «Універсальна Gold» - до 200 000 грн, картка Platinum - до 300 000 грн, картка МСWorld Black Edition - до 300 000 грн, картка VISA Signature - до 300 000 грн, картка МСWorld Elite - до 400 000 грн, картка VISA Infinite до 800 000 грн; строк договору 12 місяців з пролонгацією.

Розділом 4 передбачена інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача. Процентна ставка у пільговий період 0,00001% річних для усіх карток, процентна ставка поза межами пільгового періоду картка «Універсальна» 42,0 % річних, картка «Універсальна Gold» - 40,08 % річних, картка Platinum - 36 % річних.

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» та підписала простим електронним підписом на планшеті заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій надала банку загальну інформацію: ПІБ, паспортні дані, місце проживання, РНОКПП ( а.с.53-64).

Відповідно до цієї заяви відповідачка, яка діяла на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї заяви приєдналася до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, прийняла всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язалася їх належним чином виконувати.

В підпункті 1.2. пункту 1 «Істотні умови Договору «Кредитні картки»» заяви визначені основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; сума / ліміт кредиту, грн - розмір кредитного ліміту не перевищує: 200 000 грн для карт Універсальна, 200 000 грн для карт Універсальна Gold, 300 000,00 грн преміальної картки Platinum, 300 000 грн, преміальної картки World Black Edition, 300 000 грн, преміальної картки VISA Signature, 400 000 грн преміальної картка World Elite, 800 000 грн преміальної картки Infinite; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом.

Згідно з підпунктом 1.3. пункту 1 «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» процентна ставка, відсотків річних: 42,0 % - для карт Універсальна; 40,8 % - для карт Універсальна Gold; тип процентної ставки фіксована; порядок зміни змінюваної процентної ставки - змінюваної ставки немає.

Підпунктом 1.4. пункту 1 вказаної заяви визначений порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення: повернення кредиту здійснюється шляхом:- договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та відсутності прострочених зобов`язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення з починаючи з другого місяця прострочення.

Відповідно до підпункту 1.5. пункту 1 «Додаткова інформація» процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить: відсотків річних 84,0 % - для карт Універсальна; 81,6 % - для карт Універсальна Gold.

На обґрунтування заявлених позовних вимог до позову банк додав виписку по рахунку за договором б/н від 23.01.2026 за період з 01.11.2021 по 22.01.2026, відповідно до якої станом на 01.01.2026 заборгованість становить 114 793,06 грн ( а.с. 24-52).

Як вбачається із вказаної виписки, ОСОБА_1 в період з 17.11.2021 по червень 2025 року користувалась кредитними коштами, використовуючи платіжні картки: № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.11.2021, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 17.11.2021 станом на 22.01.2026 ОСОБА_1 становить в загальному розмірі 114 793,06 грн, яка складається з наступного: 92 086,94 грн заборгованість за тілом кредиту, 22 706,16 грн заборгованість за простроченими процентами (а. с. 7-23).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначено у статті 12 Закону № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною тринадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів ( частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Як установлено статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З фактичних обставин, які встановив суд, вбачається, що 17 листопада 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №б/н від 17.11.2021 шляхом підписання відповідачкою простим електронним підписом на планшеті заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, тобто уклали його в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 53-76).

Сторонами у належній формі погоджено розмір процентів за користування кредитом та строк, на який надається кредит.

З виписки по рахунку за договором №б/н за період з 17.11.2021 по 22.01.2026 вбачається, що відповідачка на підставі укладеного договору отримала відповідні картки, якими постійно користувалась в період з 17.11.2021 по червень 2025 року, а також частково сплачувала відповідні платежі на виконання умов укладеного договору. Усього витрат за вказаний період: 625 041,32 грн, усього надходжень: 510 239,62 грн; баланс на кінець періоду: - 114 793,06 грн. грн ( а.с. 24-52).

Суд враховує, що відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.

Згідно з п.п. 14 п. 3 розділу І Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року за №75 ( далі Положення), первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Відповідно до п. 59 розділу IV Положення регістром аналітичного та синтетичного обліку, зокрема, є клієнтські рахунки та виписки з них, які банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях.

За правилом п. 60 розділу IV цього Положення клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до п.п. 62, 63 розділу IV Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій та може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Отже, виписка по рахунку, яка знаходиться в матеріалах справи, може підтверджувати видачу ОСОБА_1 кредитних коштів за укладеним кредитним договором б/н від 17.11.2021, а також підтверджувати розмір заборгованості.

Відповідно до виписки по рахунку за договором №б/н за період з 01.11.2021 по 22.01.2026 відповідачка не дотримувалася умов укладеного договору, зокрема пункту 1.4., яким визначений порядок повернення кредиту, не забезпечила наявності на рахунку необхідної суми коштів для здійснення повернення кредиту шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та відсутності прострочених зобов`язань клієнта.

Також відповідачка не забезпечила виконання умов договору шляхом внесення коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, який повинен становити не менше 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; 10% заборгованості але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочки , починаючи з другого місяця прострочення.

Оскільки відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за вказаним договором, зокрема, пунктом 1.4, не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, відповідно до умов вказаного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.11.2021 станом на 22.01.2026 складає в загальному розмірі 114 793,06 грн, з яких : 92 086,94 грн заборгованість за тілом кредиту, 22 706,12 грн заборгованість за простроченими процентами (а. с. 7-23).

Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася та не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора. Доказів повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом матеріали справи не містять.

З урахування викладених обставин та відповідних їм правовідносин, суд погоджується з порядком нарахування позивачем загального залишку заборгованості за наданим відповідачці кредитом (тілом кредиту та процентами), який відповідає вимогам закону та положенням спірного договору, та вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2021 станом на 22.01.2026 у розмірі 114 793,06 грн, з яких: 92 086,94 грн заборгованість за тілом кредиту, 22 706,12 грн заборгованість процентами.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662,40 грн, які позивач сплатив в розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №ZZ42Q0203B2H81 від 03.02.2026 за подання позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 листопада 2021 року в розмірі 114 793 гривні 06 копійок, з яких: 92 086 гривень 94 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 22 706 гривень 12 копійок заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 18 травня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич