Рішення № 136649418, 14.05.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/168/26

Справа № 356/43/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1552- 5100 від 13.05.2025 в розмірі 87 288,00 грн., з яких заборгованість за кредитом 28 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 41 160,00 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 13 440,00 грн., заборгованість по комісії 4 688,00 грн., а також судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (далі ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС") та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1552- 5100 (далі Кредитний договір). Даний Кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Позичальнику був наданий одноразовий ідентифікатор A2494 для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі A2494,00 грн., строком на 300 днів, з базовим періодом 14 днів, зі зниженою процентною ставкою 0,90 % в день та стандартною процентною ставкою 1,00 % в день, а також комісією за видачу кредиту в розмірі 20,00 % від суми кредиту. Позивач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на погоджених умовах. Разом з тим, відповідач умови кредитного договору порушив, не повернув кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем, у зв`язку з чим станом на 21.10.2025 виникла заборгованість перед товариством в розмірі 87 288,00 грн., з яких заборгованість за кредитом 28 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 41 160,00 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 13 440,00 грн., заборгованість по комісії 4 688,00 грн. В добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не погашає. За наведених обставин, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 13.01.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, одночасно з позовом подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував та просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача (а.с.48).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а також додатково на адресу електронної пошти. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.56,58-59,61,74,76,83-84,87-88,90,92,95).

Так, згідно вимог ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 13.05.2025 між позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «НА ВСЕ» № 1552-5100 (далі кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався відкрити для позичальника невідновлювану кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі кредит) на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.п. 2.1-2.2 кредитного договору) (а.с.13-18).

Відповідно до умов укладеного кредитного договору сума кредиту становить 28 000,00 грн., дата надання/видачі кредиту: 13.05.2025, зі строком кредитування 300 календарних днів, базовий період 14 календарних днів, дата повернення (виплати) кредиту 08.03.2026, процентна ставка за користуванням кредитом фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом, що застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою), знижена процентна ставка становить 0,90 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти, комісію та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою. У разі несплати не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості, денна процентна ставка на дату укладення договору 0,946 %, комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту, що нараховується одноразово при видачі кредиту (п.п. 4.1, 4.3-4.4, 4.6-4.7, 4.10, 4.13, 10.2 кредитного договору)

Згідно з п. 4.2 кредитного договору сторони також погодили спосіб надання позичальнику коштів кредиту: шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника з використанням вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до п. 3.1 даний договір укладений у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2494, та пунктом 3.10 договору сторони погодили, що усі документи (в тому числі договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), є еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився, що даний договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту, та підтвердив, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов, добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (п. 12.1 кредитного договору).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», затверджені наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 13-П від 27.01.2025, з якими попередньо ознайомився та погодився відповідач, також підписані позичальником 13.05.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2494, містяться в матеріалах справи (а.с.19-22).

Детальний перелік складових загальної вартості кредиту, включаючи загальну кількість платежів та дати їх сплати згідно умов договору, визначений в Таблицях обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1552-5100 (Графіках платежів) відповідно до Методики Національного банку України розраховані за умови застосування зниженої та стандартної процентної ставки за користування кредитом, що є додатками №2 та № 3 до вказаного кредитного договору від 13.05.2025, також підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2494 (а.с.23-25).

У договорі зазначені вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання, засоби зв`язку, а також номер особистого електронного платіжного засобу для перерахування кредитних коштів № НОМЕР_1 , що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зазначені в преамбулі та реквізитах укладеного договору.

В п. 12.9.4 укладеного договору відповідач також підтвердив, що усі документи та інформація (в тому числі персональні, контактні/поштові дані (враховуючи дані електронної пошти, акаунти та дані щодо місця роботи та проживання) надані позичальником кредитодавцю з метою укладення цього договору, належать позичальнику, не містять неточних або недостовірних відомостей, є актуальними (чинними) на дату укладання Договору, складені та/або отримані у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних відповідачу в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

Листом за вих. № 7/16986 від 24.10.2025 ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що діє на підставі укладеного з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договору № 02/06/2020 від 01.06.2020, підтвердило успішність операції з перерахування 13.05.2025 на картку клієнта НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 28 000,00 грн., номер платежу 1605928173, номер договору № 1552-5100 (а.с.21-32).

Довідкою про перерахування суми кредиту № 1552-5100 від 13.05.2025 ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС підтвердило видачу позичальнику ОСОБА_1 кредиту за договором № 1552-5100 від 13.05.2025 в сумі 28 000,00 грн. через платіжну систему EasyPay на картковий рахунок № НОМЕР_1 , номер платежу № НОМЕР_2 , дата платежу 13.05.2025 (а.с.33).

Таким чином, ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах, визначених договором.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату в рахунок погашення нарахованої заборгованості за процентами та комісією, а саме платежем від 27.05.2025 в розмірі 5 000,00 грн., в решті взяті на себе зобов`язання не виконав, не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими платежами, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1552-5100 від 13.05.2025, що є детальним та містить інформацію про кількість днів користування кредитом, порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових загальної заборгованості за кожен день користування кредитом, залишок неповернутої заборгованості та не спростований будь-яким контррозрахунком відповідача (а.с.34-36).

При цьому, здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.

Згідно з вказаним розрахунком розмір нарахованої заборгованості відповідача за договором № 1552-5100 від 13.05.2025 станом на 21.10.2025 становить 87 288,00 грн., з яких 28 000,00 грн. заборгованість за основним боргом, 41 160,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 13 440,00 грн. заборгованість за процентами за ст. 625 ЦК України, 4 688,00 грн. заборгованість за комісією.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до відповідача за вимогою за вих. № 1552-5100/в від 28.11.2025 про усунення порушень умов Договору № 1552-5100 від 13.05.2025 (а.с.37-38).

Належних доказів, що відповідач сплатила зазначену заборгованість, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поданим розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, кредит та проценти за його користування вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим йому позивачем кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що станом на 21.10.2025 призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 28 000,00 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 41 160,00 грн. та комісією в розмірі 4 688,00 грн., всього в загальному розмірі 73 848,00 грн., що підлягають стягненню з відповідача.

Водночас, даючи правову оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 13 440,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Зазначені висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, які суд враховує до даних спірних правовідносин у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, серед іншого, пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 21.01.2025 у справі № 751/3052/23, висновки якого щодо застосування норм права суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, що є загальновідомим фактом.

З огляду на викладене, оскільки вказаний вище кредитний договір № 1552-5100 укладений 13.05.2025, нарахування процентів за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України неправомірно проведено у період дії воєнного стану, тому такі проценти підлягають списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо посилання представника позивача на те, що норма пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", яка передбачала звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії воєнного стану, виключена, суд зазначає наступне.

Так, 15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування», який регулював правовідносини щодо відповідальності споживача за невиконання зобов`язань під час воєнного стану, виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, та пункт 6 даного розділу викладено в новій редакції, якою передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-ІХ, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання ним чинності, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Отже, положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" з урахуванням не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо відповідальності споживача під час дії воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", відтак, виключення норми спеціального закону, яка регулювала конкретні правовідносини, виключає можливість конкуренції норм, тому на вказані правовідносини поширюється дія загальної норми ЦК України.

Положення ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено особливості відповідальності споживача за договорами про споживчий кредит, також не містять норм, які врегульовують порядок та підстави відповідальності споживача за порушення зобов`язань за договором про споживчий кредит у період воєнного стану.

Частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 240/4894/23 вказано, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини». Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Отже, закон, який має захищати споживачів, не може встановлювати для них умови гірші, ніж це передбачено загальним і основним актом цивільного законодавства - Цивільним кодексом України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в межах вказаних вище сум боргу за кредитом, процентами за користування ним та комісією в розмірі 73 848,00 грн., в решті вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних за порушення відповідачем грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України є необґрунтованими та недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 УПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2662,40 грн. згідно платіжної інструкції № 572 від 06.01.2026 (а.с.10,50).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн. х (73 848,00 грн. : 87 288,00 грн.) = 2 252,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-5, 11-13, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄРДПОУ 38548598), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, заборгованість за кредитним договором № 1552-5100 від 13.05.2025 у розмірі 73 848 (сімдесят три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 00 копійок, з яких 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за кредитом, 41 160 (сорок одна тисяча сто шістдесят) гривень 00 копійок заборгованість за нарахованими процентами, 4 688 (чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією.

В решті відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄРДПОУ 38548598), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, судовий збір в розмірі 2 252 (дві тисячі двісті п`ятдесят дві) гривні 46 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя І. О. Капшученко