Рішення № 136649417, 14.05.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/69/26

Справа № 356/1062/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (далі - ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ») звернулось до Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказувало, що 08.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі ТОВ «ЛІНЕУРА Україна») та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою ITC товариства укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5025006, за умовами яких товариство надало клієнту грошові кошти в кредит в сумі 11 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на погоджену суму шляхом зарахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 . Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором порушив, кошти для повернення кредиту та сплати процентів за користування ним не надавав, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

02.06.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу № 02-1/06/2025, на підставі якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» належні йому права вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне в майбутньому, в тому числі, до відповідача ОСОБА_1 за договором № 5025006 від 08.10.2024 в загальному розмірі 42 680,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 11 000,00 грн., заборгованість за процентами станом на дату відступлення права вимоги 26 180,00 грн. та заборгованість за нарахованими штрафами/неустойками у розмірі 5 500,00 грн.

Оскільки станом на дату укладання договору факторингу від 02.06.2025 № № 02-1/06/2025 строк дії кредитного договору № 5025006 від 08.10.2024 не закінчився, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» як новим кредитором в межах строку дії договору з 03.06.2025 донараховано відсотки за 122 календарні дні користування кредитом, виходячи з розрахунку 11 000,00 грн. х 1 % х 97 календарних дні = 13 420,00 грн.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ні на рахунки первісного кредитора. За таких обставин, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 50 600,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 11 000,00 грн., заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 26 180,00 грн., заборгованість за процентами, нарахованими позивачем після відступлення права вимоги - 13 420,00 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Окрім того, в порядку ч.ч. 10-11 ст. 265 ЦПК України просить суд зазначити в рішенні про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, інфляційних втрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», а також роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 13.11.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду в позові, а також у поданій 11.12.2025 до суду заяві просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.14,133).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином згідно з вимогами п.п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, а саме шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету відповідача та поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, а також додатково електронною поштою. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.128-на звороті,129,131,132-на звороті,137,138-на звороті,140,142,148,150,152,154,168,182-183,185,188).

Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 08.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5025006 (далі кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 кредитного договору) (а.с.20-26).

Відповідно до умов укладеного кредитного договору сума кредиту становить 11 000,00 грн., строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована, стандартна процента ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору, знижена процентна ставка становить 0,01 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується як індивідуальна знижка за умови, якщо клієнт до 06.11.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту; у випадку невиконання клієнтом цих умов користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок, при цьому клієнт погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для клієнта, денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1 %, денна процентна ставка у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку 0,95 % (п.п. 1.2-1.4, 1.4.1-1.4.2 кредитного договору).

Даний договір укладений в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7», та підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 72535, дата та час підписання 08.10.2024 о 12:14:07, направленим клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІКС товариства/зазначений в цьому договорі (п.п. 1.1, 9.7.1 кредитного договору).

Підписавши вказаний договір електронним підписом, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил, що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.9 кредитного договору).

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», затверджені наказом директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» від 05.04.2024 № 43-ОД, чинні з 08.04.2024, містяться в матеріалах справи (а.с.43-47).

Згідно з п.п. 2.1, 2.4 кредитного договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , та вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) на користь Клієнта.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору, та розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (а.с.28).

Вичерпні персональні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я та по батькові, серія та номер паспорта, ким та коли виданий, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також засоби зв`язку, що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зазначені в преамбулі договору та в розділі 10 «Реквізити та підписи сторін», та в п. 9.9 кредитного договору відповідач підтвердив, що всі дані, які стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності.

Також 08.10.2024 відповідач ОСОБА_1 підписав інформаційне повідомлення, що є додатком № 2 до кредитного договору, в якому надав згоду товариству на передачу зазначеним у ньому особам інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (а.с.27).

08.10.2024 ОСОБА_1 також ознайомився з паспортом споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, в тому числі, розмір процентної ставки, яка застосовується при простроченні виконання зобов`язань, тощо, чим також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування виходячи із обраних ним умов, а також усіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором (а.с.18-19).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на погоджених умовах.

03.01.2024 між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (фінансова компанія) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнт) укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 , згідно з яким фінансова компанія за дорученням клієнта (платника) на підставі окремо укладеного між клієнтом та споживачем (отримувачем) договору за допомогою сервісу фінансової компанії ініціює переказ коштів в національній валюті України на платіжні картки отримувачів (а.с.74-80).

Листом за вих. № 20250610-1713 від 10.06.2025 ТОВ «ПЕЙТЕК», що надає послуги з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі вказаного вище договору № 03012024-1 від 03.01.2024, підтвердило успішність транзакції з перерахування 08.10.2024 коштів у сумі 11 000,00 грн. на платіжну картку клієнта, а саме номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 63fc911b-2d22-41e5-a0d9-6580bb03588f, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 50250061728378915, Session ID 027328887886, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації 728783, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», дата і час створення - 08.10.2024 12:15:15, дата і час прийняття в роботу - 08.10.2024 12:15:18, дата і час виконання - 08.10.2024 12:15:18, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_4 (а.с.38).

Згідно відповіді АТ «Райффайзен Банк» від 02.02.2026 № 81-15-9/1916-БТ, АТ «Райффайзен Банк» як банком-емітентом підтверджено, що вказана вище платіжна картка № НОМЕР_2 випущена на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , до рахунку № НОМЕР_6 (а.с.158).

АТ «Райффайзен Банк» також надано виписку про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 за карткою № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 за період з 08.10.2024 по 13.08.2024, що містить запис про зарахування відповідачу 08.10.2024 о 12:15 грошового переказу в розмірі 11 000,00 грн., що є первинним бухгалтерським документом, а також належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, та у сукупності з іншими зібраними у справі доказами підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір (а.с.159).

Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19, від 15.01.2025 у справі № 753/16762/15-ц, які суд враховує до даних спірних правовідносин у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Враховуючи час укладення кредитного договору між сторонами (08.10.2024 о 12:14:07) та час перерахування коштів згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250610-1713 від 10.06.2025 (дата і час створення - 08.10.2024 12:15:15, дата і час прийняття в роботу - 08.10.2024 12:15:18, дата і час виконання - 08.10.2024 12:15:18) та випискою АТ «Райффайзен Банк» (08.10.2024 о 12:15) на реквізити платіжного засобу № НОМЕР_2 , вказаного позичальником, факт перерахування кредитних коштів ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» саме відповідачу на виконання умов укладеного кредитного договору № 5025006 від 08.10.2024 сумнівів не викликає.

Таким чином, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах, визначених договором.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором порушив, не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів, внаслідок чого станом на 02.06.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» нараховано прострочену заборгованість за кредитним договором № 5025006 від 08.10.2024 в загальному розмірі 42 680,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 11 000,00 грн., заборгованість за процентами станом на дату відступлення права вимоги 26 180,00 грн., та заборгованість за нарахованими штрафами/неустойками у розмірі 5 500,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 02.06.2025, що є детальним, містить інформацію про кількість днів користування кредитом, порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових загальної заборгованості за кожен день користування кредитом, що відповідає умовам укладеного договору, та не спростований будь-яким контррозрахунком відповідача (а.с.62-65).

02.06.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (п. 1.1. договору факторингу) (а.с.86-90).

Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025, підписаний Сторонами та скріплений їх печатками, що відповідно до п. 1.2 Договору факторингу підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною договору, доданий до справи (а.с.91-на звороті).

ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» сплачено ціну продажу за договором факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025 у повному обсязі у відповідності до п. 3.3 договору, що підтверджується платіжними інструкціями № 257 від 03.06.2025, № 1384 від 03.06.2025, № 11185 від 03.06.2025 (а.с.109-111).

Відповідно до реєстру боржників від 02.06.2025 до Договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5025006 від 08.10.2024 в загальному розмірі 42 680,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 11 000,00 грн., заборгованість за процентами станом на дату відступлення права вимоги 26 180,00 грн., та заборгованість за нарахованими штрафами/неустойками у розмірі 5 500,00 грн. (№ 2704 в Реєстрі) (а.с.48-49).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором № 5025006 про надання споживчого кредиту від 08.10.2024, після відступлення права вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» як новим кредитором в межах строку дії договору з 03.06.2025 по 02.10.2025 донараховано проценти за 122 календарних дні користування відповідачем кредитом, виходячи з розрахунку 11 000,00 грн. х 1,00 % = 110,00 грн. х 122 календарних дні = 13 420,00 грн. (а.с.60-61).

Таким чином, розмір непогашеної заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором № 5025006 від 08.10.2024 становить за тілом кредиту 11 000,00 грн., за процентами, нарахованими первісним кредитором 26 180,00 грн. та процентами, нарахованими позивачем після відступлення права вимоги - 13 420,00 грн., всього за процентами 39 600,00 грн.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02.06.2025, 03.06.2025 надіслало відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свої зобов`язання та після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ні на рахунки первісного кредитора.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки послідовно зроблено Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі №2-2035/11.

Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшли права кредитора до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5025006 від 08.10.2024, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач після заміни кредитора жодних дій щодо погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за кредитним договором № 5025006 від 08.10.2024 в загальному розмірі 50 600,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 11 000,00 грн., заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 26 180,00 грн., заборгованість за процентами, нарахованими позивачем після відступлення права вимоги - 13 420,00 грн., яку в добровільному порядку відповідач не погашає.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надав.

При цьому, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, оскільки позивачем не заявлено вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями, суд не дає правової оцінки підставам та порядку їх нарахування.

Щодо вимог позивача про застосування положень ч.ч. 10, 11 статті 265 ЦПК України та зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) викладено правовий висновок, що нарахування пені або відсотків у порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.

Отже, можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду.

При цьому, вказані норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України (пункти 129, 132-133 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, пункти 112-118 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, позивачем не заявлася вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а лише стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, тому правові підстави для нарахування 3 % річних в порядку, передбаченому ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, відсутні.

Окрім того, статтею 265 ЦПК України не передбачено нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості, тому в цій частині вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

Водночас суд зауважує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, який триває на даний час, вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України 3% річних, а також стягнення їх з відповідача, є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вимога позивача про роз`яснення органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є похідною від вимоги про здійснення такого нараховування, у задоволенні якої судом відмовлено з наведених вище підстав, а відтак в цій частині вимоги позивача задоволенню також не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу адвоката за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 11727 від 31.10.2025 (а.с.15,122).

Окрім того, позивачем у зв`язку з розглядом даної справи понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується наданим суду договором про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024, укладеним між адвокатом Дідухом Є. О. та ТОВ «Українські фінансові операції», заявкою ТОВ «Українські фінансові операції» № 5025006 від 01.07.2025 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024, актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2025 № 5025006 згідно договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024, детальним описом робіт (наданих послуг) № 5025006 від 30.10.2025, що містять детальний опис виконаних адвокатом робіт, витрачений на їх виконання час та вартість наданих послуг (а.с.29-32,72-73).

Зазначені вище витрати пов`язані з розглядом справи, є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання правничої допомоги, ціні позову та значенню справи для сторони.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 11.11.2021 у справі № 922/449/21, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, дійшов висновку, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені ним судові витрати за задоволені позовні вимоги у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 525-526, 530, 629, 1048-1049, 1054, 1077-1078 ЦК України, ст.ст. 4-5, 12-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄРДПОУ 40966896), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, заборгованість за кредитним договором № 5025006 від 08.10.2024 в сумі 50 600 (п`ятдесят тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

В решті відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄРДПОУ 40966896), місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя І. О. Капшученко