Ухвала суду № 136641480, 15.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8043/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026102070000066, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42026102070000066, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, про арешт майна, а саме на: нежитлове приміщення (будівлю) за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, літ. «А» (загальною площею 3201, 6 кв.м), що згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належать на праві власності ТОВ «Реал Славутич 1» (ЄДРПОУ 42407786) та заборону будь-яким особам, з якими укладені договори на будівництво, здійснювати будівельні роботи на вказаному об`єкті.

Відповідно до заяви Голови ГО «Спадщина Київ» Дмитра Перова № 3958-26 від 25.03.2026 встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 4, невідомими особами здійснюється знищення історичного будинку, який знаходиться в межах «Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ».

Зокрема, 18 листопада 2025 року історичну будівлю Шевського цеху на вул. Фролівській, 4, що на Подолі, завісили будівельним банером (намальованим фасадом). Будівлю кін. XVIII - поч. ХІХ ст. почали розбирати. З метою захисту та збереження історичного будинку фахівцями громадської організації «Спадщина Київ», статутною метою якої визначено захист та збереження історичної та культурної спадщини, розроблена облікова документація щодо включення Шевського цеху до Переліку пам`яток м. Києва.

05 грудня 2025 року директором Департаменту охорони культурної спадщини КМДА ОСОБА_4 на розгляд Консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини КМДА була винесена відповідна облікова документація, розроблена ГО «Спадщина Київ», що відображено у протоколі засідання від 05.12.2025.

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Міністерства культури України № 1566 від 21.12.2012 комплексу споруд Контрактової площі надано статус пам`ятки містобудування, архітектури та присвоєно охоронний номер 917-Кв.

Предметом охорони пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» є:

- тип архітектурного простору площі в межах, сформованих фронтом навколишніх будівель, композиційно об`єднаних навколо Гостинного двору;

- об?ємно-просторова композиція, утворена засобами малоповерхової забудови, характерної для Подолу, у складі пам`яток культурної спадщини, відтворених на науковій основі будівель та фонових споруд;

- функціональна організація території площі з пріоритетним розвитком громадської, культурної та науково-просвітницької функцій;

- типологія Гостинного двору, що стилістично пов`язана з навколишніми будівлями і виражена в загальній формі «каре» та відкритій ордерній аркаді зовнішньої та внутрішньої галерей;

- масштабна, пропорційна відповідність складових комплексу - Гостинного двору та фронту навколишніх будівель, що не перевищує 15.0 м і зберігає сектор огляду Андріївської церкви та літописних київських пагорбів;

- сформоване протягом історичного періоду традиційне середовище (міський інтер`єр), що викликає у культурній свідомості усталену асоціацію з образом Київського Подолу.

До переліку складових пам`ятки входить торгівельно-офісний будинок (колишній будинок товариства «Микільська мануфактура, ОСОБА_5 , син та К, 1911 року, автор не відомий, вул. Флорівська, 4/1 ».

Крім того, відповідно до наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 31 від 08.05.2026 до Переліку об`єктів культурної спадщини м Києва внесено об`єкт: «Конторсько-торгівельна будівля товариства текстильної мануфактури» за адресою: вул. Фролівська, 4.

За інформацією Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 073-1705 від 28.04.2026 Департамент вніс інформацію, зазначену замовником будівництва - ТОВ «Реал Славутич 1» у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1): «Капітальний ремонт будівлі та нежитлових приміщень виробничого корпусу літ. «А» за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Фролівська, 4» до Реєстру будівельної діяльності.

Відомості щодо права на початок виконання будівельних робіт цим замовником будівництва набуто на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), які внесені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, про що оприлюднено запис на порталі цієї системи від 31.07.2025 за реєстраційним номером КВ 051250728794.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно із ДСТУ 8855:2019, пам`ятки культурної спадщини автоматично відносяться до середнього (СС2) або значного (СС3) класу наслідків.

Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проєктів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Згідно із ч. 4 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які: за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Таким чином, незалежно від обсягу робіт, статус будівлі як «пам`ятки» автоматично виключає можливість її віднесення до класу наслідків СС1.

Підсумовуючи викладене, заниження класу наслідків до СС1 дозволило замовнику будівництва оминути комплексну експертизу проєкту, яка б обов`язково виявила невідповідність статусу об`єкта проєктним рішенням.

Відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва оприлюдненого за посиланням КВ 051250728794 експертиза проєкту капітального ремонту будівлі та нежитлових приміщень виробничого корпусу, літ. А за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 4, в передбаченому законом порядку не проводилась, що свідчить про грубе порушення містобудівного законодавства, оскільки заниження класу наслідків дозволило забудовнику уникнути обов`язкової експертизи проєкту та отримання дозволу, передбаченого ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», що створює загрозу фізичного знищення об?єкта культурної спадщини.

Крім того, проведення «капітального ремонту будівлі» замість «реставрації» на пам`ятці є способом підміни понять для спрощення проєктної документації.

Так, стаття 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» забороняє зміну пам`яток. Будь-які втручання мають проводитися виключно з метою збереження їхньої автентичності, що відповідає терміну «реставрація» (СС2 або СС3), а не «капітальний ремонт».

Таким чином замовник свідомо обрав вид будівництва «капітальний ремонт», щоб уникнути складних процедур, передбачених для пам`яток, оскільки відповідно до ДБН А.2.2-14:2016, стосовно пам`яток архітектури передбачено лише такі види робіт як реставрація, консервація, реабілітація, музеєфікація та ремонтна реставрація. Поняття «капітальний ремонт» у розумінні загальних будівельних норм не застосовується до пам`яток без врахування реставраційних вимог.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у справі № 826/14106/17, заниження класу наслідків є самостійною та достатньою підставою для зупинення робіт.

Відповідно до відомостей Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 057- 5509 від 28.04.2026, встановлено, що за даними МЗК, земельна ділянка за адресою: вул. Фролівська, 4, 6/8 у Подільському районі міста Києва, сформована в рамках реалізації Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва та зареєстрована у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 8000000000:85:425:0027 на підставі розробленої комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, площею 0.4823 га, з кодом виду цільового призначення 03.03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги.

Рішенням Київської міської ради від 04.07.2024 № 1712/9678 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на території кадастрового кварталу 85:425.

Згідно наявної в МЗК інформації в Державному реєстрі прав 09.10.2024 зареєстровано право комунальної власності, в особі Київської міської ради, на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:425:0027 (номер відомостей про речове право: 57099053).

На даний час в Департаменті перебуває на розгляді заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Славутич 1» від 15.04.2026 № 60153-010746900-031-03 про передачу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:425:0027) для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги на вул. Фролівській, 4, 6/8 у Подільському районі міста Києва, без складення документації із землеустрою (справа 550644864).

За поданням Департаменту рішення щодо передачі (надання) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:425:0027) вул. Фролівська, 4, 6/8 у Подільському районі міста Києва, фізичним або юридичним особам Київська міська рада не приймала.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-7529 від 29.04.2026 за даними електронної бази документообігу Департаменту та даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва» (далі - МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр м. Києва»), містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва за адресою: вул. Фролівська, 4 у Подільському районі м. Києва не надавались.

Також, згідно з Генеральним планом міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (далі - Генеральний план м. Києва) та інформації, наявної в базі даних МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр м. Києва», земельна ділянка, яка розташована на вул. Фролівській, 4, потрапляє в зону охорони, зону регулювання забудови та території пам`ятки ландшафту, історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», в охоронну зону пам`ятки архітектури національного значення «Андріївська церква», в зону регулювання забудови та території «Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», в археологічну охоронну зону, в архітектурну охорону зону, в центральну планувальну зону, в центральний історичний ареал, в архітектурний заповідник та в зону підтоплень природного та техногенного характеру.

Згідно зі ст. 26 та 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини», будь-які роботи на пам`ятках або в межах зон охорони (особливо археології) можливі лише за наявності дозволу органу охорони культурної спадщини та погодженої науково-проєктної документації.

Пунктом 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проєктів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено ознаки проведення будівельних робіт на пам`ятці археології та архітектури місцевого значення, які не були передбачені та погоджені у встановленому законом порядку за адресою: м. Київ вул. Фролівська, 4, літ. «А».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлове приміщення, виробничий корпус, літ. «А», загальною площею 3201, 6 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, належать на праві власності ТОВ «Реал Славутич 1» (ЄДРПОУ 42407786).

Враховуючи вищевикладене та те, що на історичній будівлі розташованій за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, 4, літ. «А», як безпосередньому предметі кримінального правопорушення можуть бути зафіксовані сліди вчинення кримінального правопорушення, така будівля постановою слідчого від 08.05.2026 визнана речовим доказом.

В даному випадку майно, на яке необхідно накласти арешт, на думку сторони обвинувачення, є предметом, що був об`єктом кримінально-протиправних дій.

Таким чином, наразі виникла потреба у збереженні речових доказів, а саме нежитлового приміщення (будівлі) за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, літ. «А» (загальною площею 3201, 6 кв.м).

З метою збереження речового доказу та фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення виникла потреба у накладенні арешту на нежитлове приміщення (будівлю) за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, літ. «А» (загальною площею 3201, 6 кв.м) (із забороною будь-яким особам здійснювати будівель роботи), що згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належать на праві власності ТОВ «Реал Славутич 1» (ЄДРПОУ 42407786).

При цьому, прокурор просить проводити розгляд клопотання без участі власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на специфіку кримінального правопорушення, що розслідується, та з метою забезпечення арешту майна, слідча суддя вважає можливим проводити судовий розгляд клопотання без виклику власника майна.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи, у зв`язку із чим просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчою суддею, Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42026102070000066 від 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.

Постановою слідчої слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 08.05.2026 року визнано речовим доказом у кримінальному проваджені № 42026102070000066 нежитлове приміщення (будівлю) за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, літ. «А» (загальною площею 3201, 6 кв.м), що згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належать на праві власності ТОВ «Реал Славутич 1» (ЄДРПОУ 42407786). При цьому, орган досудового розслідування виходив з того, що зазначена історична будівля є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, за допомогою такого речового доказу можуть бути зафіксовані сліди вчинення кримінального правопорушення.

Із урахуванням наведеного, на даному етапі досудового розслідування слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що вказане майно є безпосереднім предметом кримінально протиправних дій, а отже таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на таке майно, є реальна загроза його подальшого пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі майна, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання завдань кримінального провадження. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна - збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідча суддя дійшла висновку, що прокурором, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідча суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речового доказу, слідча суддя дійшла висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, а саме на нежитлове приміщення (будівлю) за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, літ. «А» (загальною площею 3201, 6 кв.м), що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належать на праві власності ТОВ «Реал Славутич 1» (ЄДРПОУ 42407786), а тому клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026102070000066, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42026102070000066 від 27.03.2026 на майно, а саме на нежитлове приміщення (будівлю), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, літ. «А» (загальною площею 3201, 6 кв.м), яке належать на праві власності ТОВ «Реал Славутич 1» (ЄДРПОУ 42407786), та заборонити користуватись таким майном (в тому числі виконувати будівельні роботи на вказаному об`єкті).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1