Рішення № 136640959, 07.05.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/11036/25

Номер провадження 2/725/4114/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул.Батумська,11 м.Дніпро) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року представник позивача звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців із вказаними вище позовом.

Посилався на те, що 27.10.2023 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

На підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг А-Банку, відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

Однак відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, станом на 26.11.2025 у неї виникла заборгованість у розмірі 72 877.75грн, з яких: 58 594.54грн - заборгованість за кредитом; 14 283.21грн - заборгованість по відсоткам.

Просив суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 877.75грн, а також 2422,40грн сплаченого судового збору.

09.01.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду відзив на позовну заяву.

У відзиві вказувала, що позовні вимоги АТ «Акцент Банк» щодо стягнення з її довірительки заборгованості за кредитним договором від 27.10.2023 вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами наведену у позові заборгованість за кредитним договором, яка, нібито, виникла у ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 , дійсно, 27.10.2023 з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки А-банку підписала Анкету-Заяву. Однак сторонами не було погоджено умови кредитного договору щодо нарахування банком відсотків, штрафів та комісії.

Таким чином, банком не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 27.10.2023 між ним та відповідачкою був укладений договір про надання банківських послуг на умовах, які відображені у Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг. Анкета-заява не містить даних про отримання кредиту в тих розмірах, що заявляє позивач, не визначено кредитний ліміт, відсоткову ставку, порядок та строки нарахування штрафі та пені.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи право вимоги та порядок нарахувань кредитної заборгованості, посилався до Умови та правила надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті та, які є невід`ємні частини спірного договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме цей витяг з Умов та Тарифи, ОСОБА_1 , зрозуміла, ознайомилась та погодилась із ними. Вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі не містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначеному позивачем розмірі і порядок їх нарахувань.

Крім того, кошти, які вносила її довірителька у рахунок погашення кредиту були спрямовані позивачем на погашення відсотків, а не на погашення тіла кредиту.

Також вважає, що розрахунок заборгованості та виписка по рахунку не є належними та достатніми доказами на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором. Зокрема розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум. У зв`язку із цим, суд не може перевірити правильність нарахування відсотків позивачем.

Отже, на думку представника відповідача, відсутні правові підстави для стягнення на користь банку заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, що виконаний на підставі Правил, Умов та Тарифів банку.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 27.10.2023 між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого відповідачка отримала кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, отримавши платіжну картку (а.с.12).

Відповідачка поставила свій підпис в анкеті-заяві позичальника, погодившись з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становить Договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка, уклавши вказаний кредитний договір, погодилася з умовами, які вважала зручними для себе та підтвердила умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Втім таких доказів відповідачкою суду не надано.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня 2031 року (а.с.20).

Судом встановлено, що АТ «А-Банк» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти, шляхом встановлення ліміту за кредитним договором від 27.10.2023 у розмірі 3000грн. У подальшому 09.11.2023 кредитний ліміт було збільшено до 5000грн.; 10.01.2024 до 36 000грн.; 14.01.2024 до 50 000грн.; 17.05.2024 до 60 000грн (а.с.19 зворот).

Крім того, представник відповідачки у відзиві не заперечула факт укладення кредитного договору між АТ «А-Банк» та її довірителькою та отримання нею кредитних коштів.

Згідно виписки по картці відповідачка здійснювала часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, чим вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.12.2020 (справа №127/23910/14-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц.

Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому, може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 30.11.2022 № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 № 1512/2-214/11; від 21.09.2022 № 381/1647/21; від 01.08.2022 № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 № 128/2269/20; від 01.06.2022 № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 № 219/7527/16; від 25.05.2022 № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 № 336/4796/18; від 09.02.2022 № 161/5648/20; від 02.02.2022 № 205/7751/16-ц.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання.

Разом з тим, відповідачка належним чином своїх зобов`язань за договором не виконала.

Так, згідно розрахунку за кредитним договором, у відповідачки станом на 26.11.2025 виникла заборгованість у розмірі 72877.75грн., з яких: 58594.54грн. - заборгованість за кредитом; 14283.21грн. - заборгованість по відсотках (а.с.10-11).

Розрахунок заборгованості та виписка по рахунку свідчить про тривале виконання зобов`язань за Кредитним договором Позичальником і активне користування Кредитом, що в чергове підтверджує отримання Позичальником кредиту та наявну заборгованість за тілом кредиту.

Згідно з позицією Верховного Суду у постанові від 08 липня 2020 року по справі №464/4985/15-ц твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник не спростували розмір заборгованості за кредитним договором, наявність якої підтверджується розрахунком, наданим позивачем та ними не надано контррозрахунок, який би піддавав сумніву розмір такої заборгованості.

Також у разі неможливості самостійно надати розрахунок заборгованості, відповідач має право заявити клопотання про призначення судової економічної експертизи, проте також цього не зробила.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 760/14330/15-ц та від 08 жовтня 2023 року у справі № 489/192/17.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за тілом кредиту.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідачка неналежно виконує взяті зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідачки тіла кредиту є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за нарахованими процентами, виходячи з наступного:

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 27.10.2023, підписаної ОСОБА_1 та представником АТ «Акцент-Банк», заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, укладений між нею та АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивачем на підтвердження умов кредитного договору надано витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк», що розміщені на їх офіційному сайті.

Так, п.п.2.1.1.12.2, 2.1.1.12.2.1 витягу з Умов передбачено, що за користування Кредитом протягом Пільгового періоду Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 0,000001% від суми операцій за рахунок Кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань в повному обсязі за Кредитом до 25 числа місяця (по карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold») або до останнього дня місяця (по картці «Зелена»), що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. По картці JЗеленаJ сплату відсотків за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунка в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання). У разі якщо, в дату нарахування відсотків за Кредитом, Клієнт використав всю суму кредиту, Сторони узгодили про збільшення розміру Кредиту на розмір боргових зобов`язань за Кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Узгоджена сторонами умова про збільшення розміру кредиту діє до тих пір, поки термін прострочення по будь-якій заборгованості за Кредитом не перевищує 90 днів. Для всіх карток Згідно ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою. У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної ставки визазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Обов`язкового щомісячного платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується. 2.1.1.12.3. Погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Клієнтом в розмірі Обов`язк

Згідно заяви представника позивача, на виконання ухвали суду від 18.03.2026 про витребування доказів, процентна ставка за користування кредитними коштами у розмірі 44,40% річних, зазначена у розрахунку заборгованості, визначена відповідно до Тарифів банку, які є невід`ємною частиною кредитного договору.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку» від 27.10.2023 відсутні відомості про сплату відсотків за користування кредитними коштами та розмір процентної ставки не зазначено.

Таким чином, банк не довів належними й допустимими доказами тієї обставини, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитом.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, адже цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент банк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 викладено правовий висновок, в якому Об`єднана палата відступила від цілого ряду висновків Верховного Суду. Зокрема про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом. При цьому Об`єднана палата в постанові зазначила, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту і його підписання споживачем свідчить виключно про виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку по наданню споживачу передбаченої законом інформації та не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін щодо розміру відсотків, наданий банком Витяг з Умов та Правил, Тарифи по картці не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Сам по собі факт користування карткою та зняття коштів не може свідчити про досягнення між сторонами домовленості щодо розміру відсотків за користування кредитом.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадкув анкеті-заяві від 27.10.2023, яка підписана ОСОБА_1 .

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи те, що Банк не довів належними й допустимими доказами тієї обставини, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1947,63грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (вул.Батумська,11 м.Дніпро, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.10.2023 у розмірі 58 594 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири)грн. 54коп., а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1947 (одна тисяча дев`ятсот сорок сім)грн. 63коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.