Ухвала суду № 136640827, 18.05.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

18 травня 2026 року

Справа № 646/8327/17

Провадження № 1-кп/646/49/2026

У Х В А Л А

іменем України

18.05.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

та обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № від 13.11.2023 року за № 12017220060002377 від 03.11.2016 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта професійна-технічна, не працюючого, неодруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060002377 від 03.11.2016 року відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, при наступних обставинах.

25.07.2016 року у верченій час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою наживи, вважаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання злочинних наслідків, знаходячись в районі ділянки дороги будинку № 17 по вул. Редіна в м. Харкові, де проводились ремонтні роботи із заміни дорожнього борта з розборкою гранітного буту КП «ШЛЯХРЕМБУТ», шляхом вільного доступу завантажили на транспортним засіб автомобіль, марки «ГАЗ 2705», реєстраційний номер НОМЕР_1 , гранітний бут у кількості 20 штук, вартості згідно висновку судової комплексної експертизи № 8342/9168 від 24.04.2017 року, 240 грн. 00 коп., після чого з місця вчинення злочину поїхали на вищевказаному автомобілі, чим спричинили матеріальну шкоду КП «ШЛЯХРЕМБУТ».

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність таких діянь.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора та просив закрити відносно нього кримінальне провадження, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння. При цьому обвинувачений зазначив, що йому зрозуміла суть закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.

Представник потерпілого КП «ШЛЯХРЕМБУТ» в підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .

Суд, вислухавши думку з`явившихся учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частина 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, зокрема, бути негайно і детально поінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, законність, верховенство права, забезпечення права на захист.

Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ст. 5 КК України. Так ч. 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

Законом України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема викладено у новій редакції ст. 51 КУпАП. З огляду на внесені зміни дрібним викраденням чужого майна вважається викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», у 2016 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2016 року на рівні 1378 грн. 00 коп.

Таким чином внесені Законом України від 18.07.2024 року № 3886-IX зміни призвели до декриміналізації діяння і Закон має зворотну дію у часі.

Вартість майна, згідно обвинувального акту, становить 240 грн. 00 коп., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2016 рік.

Вимогами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 4 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Зважаючи на те, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України та розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне закрити кримінальне провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази, арешт майна - відсутні.

Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) у відповідності з вимогами ст. 124 КПК України з обвинуваченого стягненню не підлягають та відносяться за рахунок держави.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 369, 479-2 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060002377 від 03.11.2016 року відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення комплексної товарознавчої та будівельно-технічної експертизи № 8342/9168 від 24.04.2017 року у сумі 1980 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. - віднести за рахунок держави.

Матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити до ВП №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя