Ухвала суду № 136639111, 19.05.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/569/2026 Справа № 641/4522/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 42025222750000871 від 03.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.368 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст.368 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.368 КК України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України.

У підготовчому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2026 року, обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу до 23.05.2026, що був обраний останньому в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Прокурор вказав, що на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, підстави застосування ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу відсутні, зокрема прокурор зазначив, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, враховуючи, що строк дії ували спливає, прокурор вважав за необхідне продовжити ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, просив призначити йому більш м`який запобіжний захід- домашній арешт за адресою : АДРЕСА_1 , або у військовій частині де він проходив службу, при цьому вказав, що в нього немає згоди а ні власника квартири за вищевказаної адресою, а ні командира ВЧ на знаходження його за вказаними місцями під домашнім арештом. Також просив зменшити розмір застави.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, зазначаючи, що в порушення норм КПК України, воно подане у строк менш п`яти днів, про що просив направити ухвалу для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Також, захисник вказав, що прокурором не обґрунтовано, не можливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу. Просив суд врахувати, що після внесення застави ОСОБА_6 перебував на свободі півтора місяці, проходивши службу у ЗСУ, від органів досудового розслідування не переховувався. ОСОБА_6 має 2 групу інвалідності, проходить службу в ЗСУ з 2014 року, має поранення та чисельні нагороди. Мати обвинуваченого отримує низький дохід.

Захисник ОСОБА_4 у підготовчому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, просив суд зменшити розмір застави обвинуваченому до 90 розмірів для працездатних осіб. Крім того вказав, що він особисто та побратими ОСОБА_6 внесли за останнього заставу в розмірі 302800,00 грн., яка і наразі знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА Харківської області.

Обвинувачений ОСОБА_7 залишив розгляд клопотання на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти клопотання захисту, щодо обрання відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, питання щодо зменшення розміру застави, залишив на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволеню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшились та враховуючи характер і фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_6 міри запобіжного заходу на домашній арешт, суд зазначає, що суду не надано згоди власників приміщення та командування військової частини, де обвинувачений міг би перебувати під домашнім арештом.

Стосовно клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави, суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 25.03.2026 ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.05.2026, та визначено розмір застави -180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 599 040, 00 грн.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків в місці постійного проживання, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, з урахуванням відсутності інших ризиків, ніж ті які були встановлено під час первісного застосування міри запобіжного заходу, визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинувачену особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке віднесено до категорії тяжких.

Розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

З наданих захистом документів вбачається, що ОСОБА_6 є підполковником ЗСУ, проходить службу в ЗСУ з 2014 року, має чисельні нагороди та відзнаки. Відповідно до службової характеристики від 29.10.2025 з ВЧ НОМЕР_1 , де він проходив службу, характеризується позитивно.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність продовження міри запобіжного заходу та визначення ОСОБА_6 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до абз. 2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки ця сума є значною та, на думку суду, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки підозрюваним, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку , що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та зменшення розміру застави, підлягає частковому задоволенню, а саме в частині зменшення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити .

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.368 КК України, строком на 60 днів, тобто до 17 липня 2026 року.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та зменшення розміру застави- задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок :

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу застава по справі №, за підозрюваного ПІБ) до сплину терміну тримання під вартою.

В іншій частині клопотання сторони захисту відмовити.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Слобідський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувавченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Cуддя- ОСОБА_1