Ухвала суду № 136636996, 18.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9442/26

Провадження № 1-кс/344/3847/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026091010000864 від 15.05.2026,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 16.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, у невстановленому місці, 12 травня 2026 року о 05 год 35 хв, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 через telegram-канал «Кратом Україна» за грошові кошти в сумі 3000 гривень, які він перерахував на банківський рахунок АТ КБ «Приватбанк» IBAN НОМЕР_3 на ім`я ФОП ОСОБА_6 , незаконно придбав три паперові пакети із подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa ( ОСОБА_7 ), які віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, які забрав 15.05.2026 шляхом отримання посилки із вмістом наркотичної речовини із відділення № 32 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться по вул. Шевченка, 3, у м. Івано-Франківську, та незаконно зберігав при собі без мети збуту.

15 травня 2026 року близько 16 год працівниками Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області під час проведення заходів по профілактиці, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень на території міста Івано-Франківська, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме біля приміщення відділення ТОВ «Нова пошта» №32, що по вул. Шевченка, 3, зупинено ОСОБА_5 , оскільки виникли підстави вважати, що при ньому можуть знаходитися заборонені чи обмежені в обігу речовини. В ході спілкування із працівниками поліції ОСОБА_5 повідомив, що при собі має посилку, в якій знаходяться обмежені в обігу речовини.

У подальшому, 15.05.2026 у період часу з 17 год 05 хв до 17 год 17 хв, при проведенні огляду місця події працівниками слідчого відділу Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області біля приміщення відділення ТОВ «Нова пошта» №32, що в м. Івано-Франківську по вул. Шевченка, 3, ОСОБА_5 усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним придбанням та зберіганням обмеженої в обігу наркотичної речовини без мети збуту, добровільно видав посилку, в якій знаходились три паперові пакети із порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - листям (подрібненим) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 289,6986 грама, що згідно Наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 відноситься до особливо великих розмірів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківськ, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, студент заочної форми навчання Національного університету Львівська політехніка, фізична особа-підприємець, неодружений, на утриманні нікого не має, депутатом, адвокатом та особою з інвалідністю не являється, раніше не судимий.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протоколами допитів свідків, протоколом огляду предмету та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На теперішній час наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки існує можливість:

- переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання від 5 до 8 років позбавлення, який усвідомлюючи понесення відповідальності, може покинути межі Івано-Франківської області та переховуватись від органу досудового розслідування;

- вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також важливо врахувати, що ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 208 КПК України, тобто безпосередньо після вчинення інкримінованого йому злочину.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту неможливо, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення або продовження протиправної діяльності.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання неможливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на свідків у ході спілкування з останніми та не буде співмірним тяжкості інкримінованого йому злочину.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки не надходило.

Вказане свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам у випадку застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.

При цьому враховується те, що вказані злочини вчинені з корисливих мотивів, згубно впливають на здоров`я осіб, тобто є потворним явищем, що наносить непоправну шкоду здоров`ю, призводять до деградації особистості, залежності від вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, прихованої схильності людини до психічних захворювань. З метою недопущення вищезазначених ризиків, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо поданого клопотання. Просили врахувати характеризуючи дані підозрюваного та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч.2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 15.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

16.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується відомостями, що містяться у протоколах огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протоколами допитів свідків, протоколом огляду предмету та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Однак, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинення злочину, за яке судом може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, це створює ризики переховуватися від досудового розслідування.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані: його вік, стан здоров`я, який раніше не судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 липня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 83 200 ( вісімдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 12 липня 2026 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1