Рішення № 136636611, 18.05.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/130/26

Номер провадження 2/184/501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Коваленко В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Руденко М.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Гутвін І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Покров Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах захисту прав малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Покровського міського суду із позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабусею малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони з онуком зареєстровані та фактично проживають разом за адресою АДРЕСА_1 . Фактично саме позивач здійснює повний щоденний догляд за дитиною, забезпечує її утримання, лікування, побутові потреби, виховання, супровід до медичних закладів та начального закладу, а також несе основний психологічний та моральний тягар відповідальності за її розвиток і безпеку. Батьками дитини є рідний син позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.07.2024 серії НОМЕР_1 . Відповідач деякий час проживав разом із матір`ю дитини - ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання відповідач вчиняв домашнє насильство, проявляв агресію, зловживав алкогольними напоями, що створювало постійну атмосферу страху, психологічного тиску та небезпеки. Факт вчинення домашнього насильства підтверджується постановою суду від 28.11.2016 року у справі N? 184/2061/16, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності (роздруківка постанови з ЄДРСР додається). Зазначені обставини свідчать про аморальний спосіб життя відповідача, агресивну поведінку та повну нездатність виконувати батьківські обов`язки, а також про небезпеку його перебування поруч із дитиною. Після смерті матері дитини - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства. Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 року батьківство ОСОБА_3 було визнано відносно малолітнього ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, до актового запису про народження дитини було внесено відповідні зміни, а саме: батьком дитини зазначено ОСОБА_3 . Факт встановлення батьківства не супроводжувався реальним виконанням батьківських обов`язків, оскільки після ухвалення зазначеного рішення відповідач не змінив своєї поведінки та фактично продовжив ухилятися від виховання і утримання дитини, веде асоціальний спосіб життя, тривалий час не працює, систематично зловживає алкогольними напоями, вживає наркотичні засоби, часто залишає місце проживання на тривалий час, не повідомляючи про своє місцезнаходження. Відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій, а саме за ст. 173 КУпАП, що підтверджується постановою суду у справі N? 184/1608/23, N? 184/1809/19. Окрім цього, відповідач протягом багатьох років систематично вчиняв домашнє насильство відносно позивача, що підтверджується численними судовими постановами. 12.12.2025 року відповідач вчинив кримінальне правопорушення, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень позивачу та своєму малолітньому сину. Вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, взагалі не цікавиться його життям. Малолітній ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю та відповідно до законодавства України отримує державну соціальну допомогу, а також державну соціальну допомогу як дитина з родини, що втратила годувальника. Відповідач, будучи формально єдиним законним представником дитини, фактично ухиляється від її утримання, не працює понад пів року, не забезпечує дитину необхідним, при цьому використовує призначені дитині соціальні виплати у власних інтересах, витрачаючи їх на алкоголь та особисті потреби. Крім того, відповідач насильно вимагає у ОСОБА_1 грошові кошти, зокрема пенсію за віком. Попри спільне проживання в одній квартирі, відповідач не виявляє жодного бажання займатися вихованням сина, не цікавиться станом його здоров`я, розвитком, навчанням та потребами. Відповідач проігнорував важливі події в житті дитини, зокрема: не брав участі у навчальному процесі, не відвідав та не привітав дитину з днем народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ; не організував святкування та не зробив жодного подарунка. Такі дії свідчать про повну байдужість до долі власної дитини та цілковите нехтування батьківськими обов`язками. Дитина відчуває постійний страх перед батьком, занепокоєння та тривогу щоразу, коли відповідач повертається додому. Для дитини з інвалідністю це є постійним стресом, що негативно впливає на її емоційний стан, розвиток та відчуття безпеки.

Крім того, просить встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити її опікуном, стягнути на користь позивача з відповідача аліменти на утримання онука.

В судовому засіданні позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Повноважний представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Свестурською сільською радою Єрмішинського району Рязанської області, про що зроблено відповідний запис №4.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 визнано батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одеса, про що складено відповідний актовий запис №12361, батьками дитини зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 43 років (актовий запис №412).

Дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю до 18 років, отримує державну соціальну допомогу, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , номер особової справи НОМЕР_6 .

Позивач ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_2 зареєстровані та фактично проживають разом за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №131 від 12.11.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Крім того, за вищезазначеною адресою зареєстрований також відповідач по справі ОСОБА_3 .

Як вказує позивач, останній не піклується про свого сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Крім того, ОСОБА_3 веде асоціальний спосіб життя, не працює, зловживає алкоголем, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій, що підтверджується постановами Покровського міського суду Дніпропетровської області №184/1735/25 від 14.08.2025, №184/1608/23 від 17.08.2023, №184/1809/19 від 16.09.2019.

12.12.2025 відповідач вчинив кримінальне правопорушення, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень позивачу ОСОБА_1 та своєму малолітньому сину ОСОБА_2 . Вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько може бути позбавлена батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Абзацом 1 і 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого Рішенням виконавчого комітету 25.03.2026 №159/06-53-26, орган опіки та піклування дійшов висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, згідно висновку органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області щодо доцільності встановлення опіки та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого Рішенням виконавчого комітету 20.04.2026 №200/06-53-26, визнано доцільним встановлення опіки та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за умови позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та набуттям вищевказаною дитиною відповідного статусу.

Таким чином, батько ОСОБА_3 свідомо ухиляється та нехтує своїми обов`язками щодо виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , оскільки не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення.

Щодо вирішення питання про встановлення опіки та призначення опікуном ОСОБА_5 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , суд враховуючи вищенаведене, приходить до наступних висновків.

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років), що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ст. 243 СК України).

Згідно ст.ст. 55, 58 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч.3. ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою про доходи №4744 3077 5678 2758 від 25.11.2025.

Відповідно до медичного висновку КНП «ЦПМСД Покровської міської ради у Дніпропетровській області» №549 від 01.12.2025 встановлено, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні захворювання, розлади або стани, за наявності яких особа не може усиновити або взяти під опіку/піклування, створити прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво та проживати із влаштованою дитиною на спільній житловій площі, згідно з переліком, затвердженим МОЗ.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною бабусею малолітнього ОСОБА_2 , виявила своє бажання бути його опікуном, може виконувати обов`язки опікуна за станом здоров`я, забезпечена житлом. Передбачених законом перешкод щодо призначення її опікуном судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність встановлення опіки та призначення опікуном малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його бабусю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи, що частинами 2, 3 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Приймаючи рішення про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, суд вважає наявними підстави для задоволення позову і в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 .

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273, 280-285, 353 ЦПК України ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах захисту прав малолітньої дитини - ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дати подання позовної заяви - з 13.01.2026 та до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Київі/м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок: № UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1331, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 18.05.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко