Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/13150/26
УХВАЛА
19 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 07 травня 2026 року надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачене грошове забезпечення за період з 10.06.2023 - 25.06.2023 (за 16 днів) в загальній сумі 6540,96 грн. (шість тисяч п`ятсот сорок гривень дев`яносто шість копійок) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 );
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року вищевказаний адміністративний позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме, позивачем не було додано до позову документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
08 травня 2026 року на виконання ухвали суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить відтермінувати сплату судового збору за поданням військовою частиною НОМЕР_1 позовної заяви до моменту поновлення фінансування за відповідним кодом бюджетної класифікації.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що станом на дату подання цієї заяви, військова частина не має достатніх відкритих асигнувань за КЕКВ 2800 (Інші поточні видатки), які є джерелом для сплати судового збору у зв`язку із недостатнім залишком відкритих асигнувань по НОМЕР_2 на рахунку НОМЕР_3 . Крім того, звертаємо увагу суду, що військова частина НОМЕР_1 є органом державної влади, що фінансується виключно з державного бюджету в межах затверджених асигнувань, і не є суб`єктом господарювання чи комерційною установою, яка мала б змогу самостійно акумулювати кошти на сплату судового збору. Відсутність достатніх відкритих асигнувань на відповідному коді економічної класифікації видатків (КЕКВ 2800) позбавляє відповідача об`єктивної можливості виконати ухвалу суду про сплату судового збору у визначений строк. При цьому, апеляційна скарга була подана в інтересах держави.
Дослідивши вказане клопотання, суддя приходить до наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла наступного висновку: «Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення або відстрочити та/або розстрочення сплати судового збору та/або зменшення розміру судового збору.
Разом із тим, суд враховує, що обставини, на які посилається позивач у заяві про відстрочення сплати судового збору, пов`язані виключно з особливостями бюджетного фінансування військової частини та відсутністю відкритих асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків, однак самі по собі такі обставини не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, відсутність кошторисних призначень або тимчасова відсутність коштів на відповідному рахунку не є безумовною підставою для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, оскільки такі обставини мають організаційний характер та стосуються внутрішнього бюджетного процесу установи.
При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття заходів щодо отримання відповідного фінансування, звернення до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, перерозподілу асигнувань чи інших дій, спрямованих на забезпечення виконання вимог ухвали суду щодо сплати судового збору.
Крім того, суд враховує, що військова частина НОМЕР_1 не належить до суб`єктів, які відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору, а предмет заявленого спору також не відноситься до категорій справ, щодо яких законом передбачено відповідні пільги.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем доводи не є достатніми та належним чином обґрунтованими для застосування положень статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Станом на 19 травня 2026 року вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року не виконані.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Дана норма для суду є імперативною, розширеному тлумаченню не підлягає.
Крім того, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17 р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит. вище, § 44) (п. 53).
Оскільки станом на момент вирішення питання недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 12 травня 2026 року, позивачем не усунуто, документ про сплату судового збору до суду не подано, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.169, 243, 248 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відтермінувати сплати судового збору відмовити.
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов
Судове рішення № 136632838, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/13150/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: