Ухвала суду № 136628407, 19.05.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

19.05.2026 Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/2240/26

Провадження № 1-кс/644/341/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, обіймав посаду курсанта 233 навчальної групи навчального курсу факультету озброєння та військової техніки Військового інституту танкових військ НТУ «Харківський політехнічний інститут», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120001171 від 25.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , в обґрунтування якого посилається на наступне.

Слідчим відділенням ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені за №62024140120001171 від 25.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.08.2022 громадянина України ОСОБА_5 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до витягу із наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по стройовій частині) №257 зараховано на перший курс навчання до Інституту та з 27.08.2022 зараховано до списків особового складу Інституту. Освітня програма «Експлуатація та ремонт бронетанкової техніки та озброєння» спеціальність 255 «Озброєння та військова техніка».

Таким чином, відповідно до п.6 ч.6 ст.2, ст. ст. 4, п.2,3 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем військової служби за призовом.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.

Відповідно до вимог ст.ст.17,65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження зобов`язаний доповідати безпосередньому начальникові.

Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

01.10.2024 з ОСОБА_5 проведено інструктаж «по заходам безпеки під час перебування у літній канікулярній відпустці з 01.10.2024 по 22.10.2024», відповідно до якого ОСОБА_5 проінструктовано в тому числі про відповідальність за самовільне залишення військової частини та дезертирство та про своєчасне повернення з відпустки.

Так, 22.10.2024 більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, солдат ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, без поважних причин, не з`явився з канікулярної відпустки до Військового інституту танкових військ, у порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, без поважних причин, в умовах воєнного стану, не з`явився з відпустки до Військового інституту танкових військ та у період часу з 22.10.2024 по теперішній час перебуває поза службою, проводячи час на власний розсуд.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України складене та вручене 16.02.2026 у відповідності до ст.ст. 135, 278 КПК України матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та вручене ОСОБА_5 19.05.2026 року.

В рамках провадження ОСОБА_5 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 05.03.2026 року, - 18.05.2026 року в порядку ст. 191 КПК України.

Під час допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_5 , пояснив, що з 30 вересня 2024 року його відпустили на 22 доби на щорічну відпустку терміном до 21.10.2024 року. Він поїхав до м. Харкова де проводив термін відпустки з дружиною. В останній день відпустки вони з дружиною поїхали до м. Києва де і залишилися на постійне місце проживання.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: Наказом про результати проведення службового розслідування №438 від 06.11.2024 начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (з основної діяльності); Актом службового розслідування ВІТВ НТУ «ХПІ» від 31.10.2024; Рапортом начальника навчального курсу ОВТ-3 від 22.10.2024; Наказом про призначення службового розслідування №421 від 22.10.2024 ( з адміністративно-господарської діяльності) начальника ВІТВ НТУ «ХПІ»; Витягом із наказу начальника ВІТВ НТУ «ХПІ» від 27.08.2022 №257 про зарахування ОСОБА_5 на навчання до Інституту; Наказом про відбуття у відпустку №287 від 24.09.2024 начальника ВІТВ НТУ «ХПІ»; Доповіддю про СЗЧ ВІТВ НТУ «ХПІ» вих. №736/2760 від 22.10.2024; Інструктажем по заходам безпеки під час перебування у літній канікулярній відпустці; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.08.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.08.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.08.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.08.2025 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 407 КК України, яке є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді реального позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тому у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, в якому підозрюється, та призначенні покарання судом у вигляді позбавлення волі, це може викликати загрозу його втечі, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Крім цього, на даний час досудове розслідування триває, встановлюються свідки та очевидці вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, який перебуваючи на свободі може незаконним чином впливати на покази останніх, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, ОСОБА_5 , не має постійного джерела прибутку, тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 05.03.2026 року, - 18.05.2026 року в порядку ст. 191 КПК України, що свідчить про існування ризику того, що ОСОБА_5 може продовжити вчинювати кримінальні правопорушення, тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можуть запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України та вищевказані обставини виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, що не дозволить запобігти вказаним ризикам.

Забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив не позбавляти його волі, оскільки він має міцні соціальні зв`язки, постійне місце реєстрації. Свою вину у скоєному він визнає в повному обсязі, на сьогодні бажає проходити подальшу військову службу. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою довів про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду,

2)вчинити інше кримінальне правопорушення;

3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни свідчень останніми, так як вони ще не допитані у суді.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела прибутку, тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 05.03.2026 року, - 18.05.2026 року в порядку ст. 191 КПК України,з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування, та перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи норму ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Згідно ч.ч. 4,5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням стану здоров`я, майнового становища підозрюваного, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке за своєю правовою кваліфікацією згідно ст. 12 КК України являється тяжким злочином, вчиненим в умовах воєнного стану, вважає за можливе визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 66560 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, яке вчинено в умовах воєнного стану, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження, з метою застосування належної правової процедури, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-178,183,184,194,196,197 КПК України слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №62024140120001171 від 25.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України- задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів до 16 липня 2026 року включно.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 66560 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 19 травня 2026 у справі № 644/2240/26 відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу органу досудового розслідування або суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя