Ухвала суду № 136627976, 19.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4271/26

Провадження № 2/639/2143/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, згідно якої просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги: розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 1 331,20 грн.).

Разом з цим, позивач посилається на те, що її звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки вона є учасником бойових дій.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивача на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Зазначена норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24), якою справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, що "Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості" (пункт 83 ухвали).

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

У цьому спорі при зверненні до суду позивач, яка є учасником бойових дій, просить суд розірвати шлюб між сторонами. Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та у даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 1 331,20 грн., на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів а саме: отримувач коштів: ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947,Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету:Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу:*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новобаварський районний суд міста Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитинипідлягає залишенню без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини- залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 19.05.2026

Суддя В.В. Труханович