Рішення № 136626667, 18.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10354/25

Провадження № 2/185/5006/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 27.12.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 2001209289001, відповідно до якого позивач надав відповідачу кошти в розмірі 21600 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість.

У судове засідання сторони не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач позовні вимоги не визнала, у відзиві на позовну заяву зазначила, що позивач не надав суду доказів укладання з відповідачем договору саме на тих умовах, виходячи з яких пред`явив до нього вимогу про стягнення боргу з відповідними його елементами (відсотками), та наголосила, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом, слід відмовити за недоведеністю, оскільки після закінчення 12 міс. строку кредитування позивач не мав права продовжити договір в односторонньому порядку та нараховувати проценти, які не погоджував споживач, а також просила застосувати наслідки пропуску позивачем строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.12.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №2001209289001, відповідно до якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт в сумі 5000 грн., який пізніше було збільшено до 21600 грн, строком на 12 місяців, з процентною ставкою 47,88 % річних. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 07.05.2025 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 37381, 27 грн, з яких: 20 129,77 грн - тіло кредиту, 17251,50 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Як визначено статтями 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS COV-2» з 12 березня 2020 на території України був встановлений карантин.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ «;Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08 листопада 2023 року) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином строк загальної позовної давності продовжується на період дії карантину, а також воєнного стану. Період дії карантину: з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. Враховуючи норми ст. 257 ЦК України всі заборгованості, які утворились за період з 12 березня 2017 року мають продовжені строки позовної давності.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, строк пред`явлення позову не пропущено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості з відповідача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача зводяться до його власного тлумачення правовідносин та не є підставою для відмови у позові.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість в сумі 37381,27 (тридцять сiм тисяч триста вiсiмдесят одна гривня 27 копiйок) грн, з яких: 20129,77 грн заборгованість за кредитом, 17251,50 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ідентифікаційний код: 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул.Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський