Рішення № 136626352, 14.05.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1168/26

За позовом Акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ

до Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації, селище Кельменці, Дністровського району, Чернівецької області

про стягнення заборгованості 18132,61 грн

Суддя Гончарук О. В.

Секретар судового засідання Галак А.В.

Представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи: Акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації про стягнення 18132,61 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

Позов обґрунтований тим, що позивач у період з 01.01.2023 по 31.12.2025 надавав електронні комунікаційні послуги споживачам - фізичним особам - жителям Сокирянської територіальної громади, які мають визначені законодавством пільги з їх оплати, та поніс відповідні витрати на суму 18132,61 грн, що не були відшкодовані відповідачем в установлені законодавством України порядку і строки.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.04.2026.

15.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації, в якому відповідач вважає позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртелеком» безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, не підтвердженими належними та допустимими доказами, і просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з таких основних підстав: фінансування пільг на послуги зв`язку здійснюється за рахунок державного або місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Управління не є розпорядником бюджетних коштів і не має повноважень щодо відшкодування таких витрат; між Управлінням та АТ «Укртелеком» не укладалося жодного договору про відшкодування витрат за надані пільгові послуги; позивач не надав належних документів, що підтверджують право конкретних осіб на пільги, факт надання послуг саме цим особам на території Сокирянської територіальної громади, поіменний список пільговиків з доказами їх проживання та права на пільгу у спірний період, а також у списках, наданих позивачем, є особи не проживали на території Сокирянської територіальної громади у вказаний період та не мали права на пільг.

Відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено механізму компенсації таких витрат саме за рахунок коштів Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської РДА. Обов`язок відшкодування покладається на державу через відповідні бюджетні механізми (субвенції, трансферти), а не на структурний підрозділ районної адміністрації, а також стверджує, що відповідач не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не має повноважень головного розпорядника коштів щодо відшкодування за надані пільгові послуги.

17.04.2026 Акціонерне товариство «Укртелеком» подало до суду відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що: обов`язок відшкодування витрат на пільги виникає безпосередньо з норм закону (ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, постанова КМУ № 117 від 29.01.2003 «Про Реєстр осіб, які мають право на пільги» тощо) і не залежить від наявності договору чи бюджетних асигнувань; надання пільг на послуги зв`язку є обов`язком держави, а відповідач є уповноваженим органом, який реалізує державну соціальну політику на території Дністровського району; факт надання послуг та сума витрат підтверджуються належними доказами, доданими до позовної заяви; відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання обов`язку, встановленого законом; посилання відповідача на відсутність коштів або відсутність договору є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству.

У судове засідання 28 квітня 2026 року представник відповідача Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі. Присутній у судовому засіданні представник позивача Акціонерного товариства «Укртелеком» наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. У цьому ж судовому засіданні суд оголосив перерву до 14 травня 2026 року.

У судове засідання 14 травня 2026 року представники сторін не з`явились, що не перешкоджає продовженню розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі - позивач) є оператором телекомунікацій, яке надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України. Згідно з заявленими позовними вимогами, позивач в період з 01.01.2025 по 30.09.2025 надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Сокирянської територіальної громади Дністровського району Чернівецької області, які включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" у сумі 18132,61 грн.

З 01 січня 2023 року по 31 грудня 2025 року позивачем на адресу Сокирянської міської ради надсилались поіменні списки та зведені списки за категоріями пільг розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, в паперовому та електронному вигляді (у форматі DBF-файлів), які містять відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг, період їх отримання, місце проживання особи тощо та актами звіряння розрахунків за надані послуги на пільгових умовах, що підтверджується описами вкладення у листи та доказами надсилання.

Також, позивач надіслав на електронну адресу відповідача upszn@kelm.bukoda.gov.ua відповідні помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з поіменними списками абонентів-пільговиків, з вказанням сум, які підлягають відшкодуванню (компенсації) для здійснення розрахунку.

27.01.2026 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №80СЗ10/СЦ/ВИХ44 з про відшкодування АТ "Укртелеком" витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Сокипянської територіальної громади Дністровського району Чернівецької області області за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 18132,61 грн.

У відповіді на вимогу №80СЗ10/СЦ/ВИХ44 відповідач вказав про відсутність підстав для її задоволення. Разом з тим, зазначив, що не має повноважень щодо виконання функцій головного розпорядника коштів щодо відшкодування за надані пільгові послуги за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі і коштів органів місцевого самоврядування. Відсутність відшкодування Управлінням з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації понесених витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з позовними вимогами про стягнення 18132,61 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2023 по 31.12.2025.

Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки. Законами України від 22.10.1993 №3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 №203/98-ВР "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв`язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).

Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Реєстр осіб, які мають право на пільги" запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Зобов`язано Міністерство соціальної політики забезпечити внесення до Реєстру інформації про: осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про освіту", "Про прокуратуру", "Про Службу безпеки України", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру", Основ законодавства України про охорону здоров`я і пенсіонерів за віком.

Відповідно до абз.1, 3, 7-8 п.1 Положення №117 реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних і надання реєстрової інформації про фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до законів України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості (далі - пільговики). Реєстр є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру як складової частини Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - Єдина система). Держателем Реєстру є Мінсоцполітики. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчі органи з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та у випадках, передбачених цим Положенням, органи Пенсійного фонду України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) забезпечують у межах повноважень формування реєстрових даних Реєстру та здійснюють інші повноваження створювачів із урахуванням вимог, передбачених Законом України Про публічні електронні реєстри та цим Положенням. Реєстр ведеться із використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Пунктом 2 Положення №117 закріплений перелік інформації, яка носиться до Реєстру, зокрема, відомості, за якими можна ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи. Відповідно до абз.1 п.4 Реєстру, Органи Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про захист персональних даних" мають право: отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги; проводити перевірку достовірності поданих документів; отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій. Положенням №117 передбачено обмін інформацією, що міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, здійснюється Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом, в т.ч. його структурними підрозділами та центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування через систему безперервної електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів (п.4, 5). Крім того, на запити АТ "Укртелеком" Міністерство соціальної політики України та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листами №10575/0/2-23/56 від 01.08.2023, №1939/0/290-24/56 від 20.05.2024 та №2600-07-03-5/7009 від 03.04.2024 повідомили, що органи соціального захисту населення мають доступ до інформації, що міститься в реєстрі осіб, які мають право на пільги та можливість верифікувати дані про пільговиків для компенсації наданих пільговикам телекомунікаційних послуг у формі набору даних, що раніше були у формі №1-пільга та що володільцем і розпорядником Реєстру є Міністерство соціальної політики України (а.с.23-24 на звороті).

Суд також враховує, що відповідно до положення про Управління соціальної політики Дністровської районної державної адміністрації затвердженого розпорядженням районної державної адміністрації №8 від 03.02.2025 (далі Положення) управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики (далі - Мінсоцполітики), розпорядженнями Чернівецької обласної та Дністровської районної державних адміністрацій, наказами Департаменту, рішеннями органів місцевого самоврядування, а також цим положенням.

Відповідно до п. 2 Положення Управління підпорядковане голові районної державної адміністрації та є підзвітним і підконтрольним Департаменту соціального захисту Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - Департамент).

Згідно з пунктом 4 Положення Основним завданням Управління в межах реалізації державної соціа,льної політики у сфері соціального захисту населення на території Дністровського району є: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, дітей, внутрішньо переміщених осіб, підтримки сімей, у тому числі сімей з дітьми, багатодітних, молодих сімей, запобігання та протидія домашньому насильству та насильству за ознакою статі, забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії торгівлі людьми, зокрема виконання програм і заходів у цій сфері; призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством; організація надання соціальних послу^г, співпраця з територіальними громадами щодо розвитку соціальних послуг у громаді; розроблення та організація виконання комплексних програм і заходів щодо поліпшення становища соціально вразливих верств населення, внутрішньо переміщених осіб, сімей і громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, всебічне сприяння в отриманні ними соціальних виплат і послуг за місцем проживання / перебування; забезпечення соціальної інтеграції осіб з інвалідністю, сприяння створенню умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до об`єктів соціальної інфраструктури; реалізація державної політики у сфері оздоровлення осіб з інвалідністю, громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни, Захисників та Захисниць України, військовослужбовців, які звільнені з військової служби та членів їх сімей/комісованих військовослужбовців та членів їх сімей; нагляд за дотриманням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; проведення інформаційно-рогз`яснювальної роботи; розроблення та організація виконання комплексних програм і заходів з питань запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії торгівлі людьми; забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг щодо надання соціальної підтримки населенню.

Пунктом 5 Положення визначено, що Управління виконує такі функції: забезпечує ефективне та цільове використання бюджетних коштів; інформує населення з питань, що належать до його компетенції, роз`яснює громадянам положення нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції, у тому числі через засоби масової інформації; у сферах надання соціальних послуг населенню, проведення соціальної роботи: інформує населення адміністративно-територіальних одиниць про надавачів соціальних послуг і послуги, що ними надаються.

Правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб`єктів, які зобов`язані фінансувати таки пільги, наведена в численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, від 07.08.2023 у справі №922/1418/22, та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.

Отже, стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава. Як вбачається з Положення, засновником Управління є Дністровська районна державна адміністрація Чернівецької області.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" одним із основних завдань місцевих державних адміністрацій є виконання в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку. Пунктами 2, 10 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: соціально-економічного розвитку відповідних територій; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Згідно з ч.1 ст.47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Отже, уповноваженим органом через який діє держава у даних правовідносинах є саме відповідач, іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено. Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Суд встановив, що з 01.01.2025 по 30.09.2025 позивач надав послуги зв`язку споживачам, які проживають на території Сокирянської територіальної громади, та які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян.

На підтвердження наданих послуг позивач подав розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з 01.01.2023 до 31.12.2025, у яких вказано поіменний список пільговиків (а.с.).

За вказаного, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Суд враховує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Відповідно до п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцями) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцями) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особальні трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцями) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

З огляду на зазначене, саме відповідач є органом, до компетенції якого належить питання соціального захисту населення на території Дністровського району Чернівецької області. Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, суд не встановив.

Враховуючи приписи п.1, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, п.20-4 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов`язок по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв`язку, наданих у спірному періоді.

При цьому суд враховує, що саме структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання необхідної інформації про пільговиків, а також мають право, зокрема, отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги.

Згідно з ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ч.3, 4 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом положень ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на зазначене, у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст.167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Отже, надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача. Суд у даному випадку також враховує, що ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17).

Нормами ч.2 ст.617 ЦК України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007).

Зокрема, у п.3.2 рішення від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Згідно з практикою ЄСПЛ, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України"). У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати такі витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів.

Суд встановив, що доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, в період з 01.01.2023 по 29.01.2025 в розмірі 18132,61 грн знайшли своє підтвердження та під час розгляду справи відповідачем не спростовані.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1, 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ч.1 ст.86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Однак, відповідач не надав належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доводів позивача не спростував.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) до Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації (60100, Чернівецька обл, Дністровський р-н, селище Кельменці, площа Центральна, буд. 4, код 03196340) про стягнення заборгованості у сумі 18132,61 грн задовольнити.

2. Стягнути з Управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації (60100, Чернівецька обл, Дністровський р-н, селище Кельменці, площа Центральна, буд. 4, код 03196340) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) 18 132,61 грн та 2662,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 19.05.2026.

Суддя О.В. Гончарук