Ухвала суду № 136623742, 18.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.05.2026Справа № 910/5509/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., перевіривши на предмет відповідності процесуальним вимогам позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7; код ЄДРПОУ 33794329)

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Девелопмент Інвестмент Груп» (03150, місто Київ, вул. Тютюника Василя, 53, офіс 1148; код ЄДРПОУ 44421493)

про стягнення 231 467,14 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Девелопмент Інвестмент Груп» про заборгованості у розмірі 231 467,14 грн. (двісті тридцять одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень і 14 копійок) за поставку товарів згідно доданих видаткових накладних.

Перевіривши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» позовну заяву на предмет додержання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Позовна заява не містить даних відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 ГПК України).

Відповідну позову заяву подано через систему «Електронний суд» від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» Мустафаєвим Юсуф Нурі Огли.

На підтвердження своїх повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд», Мустафаєвим Юсуф Нурі Огли до позову долучено сформовану в системі «Електронний суд» 09.10.2024 довіреність у порядку передоручення 09.10.2024.

За змістом довіреності, яка сформовано в систему «Електронний суд» 09.10.2024, Вовченко Андрій Володимирович (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 15.04.22 р., щодо ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАНДАРТ-БУД" (ЄДРПОУ - 33794329), уповноважую , в порядку передоручення, МУСТАФАЄВ ЮСУФ НУРІ ОГЛИ (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТАНДАРТ-БУД" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Поряд із цим відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Слід зауважити, що ГПК України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.

Формулювання частини третьої статті 56 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт)

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Так, пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 09.10.2024 у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «;Про електронні довірчі послуги» вважається електронним документом.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Проте, вказана довіреність сформована в системі "Електронний суд" не є підписаною Вовченко Андрієм Володимировичем, відтак, не є належним доказом на підтвердження МУСТАФАЄВ ЮСУФ НУРІ ОГЛИ (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд», оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку Вовченко Андрія Володимировича.

Разом з тим, до позовної заяви не додано примірника довіреності, оформленої в паперовій формі в порядку визначеному Цивільним кодексом України або примірника довіреності з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» в особі Вовченко Андрія Володимировича про уповноваження МУСТАФАЄВ ЮСУФ НУРІ ОГЛИ бути представником і діяти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд», що б могло бути основою для створення "Довіреності у порядку передоручення від 09.10.2024 ".

Також до позовної заяви не додано документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Позовна заява від імені позивача подана МУСТАФАЄВ ЮСУФ НУРІ ОГЛИ через систему "Електронний суд", в зв`язку з чим він не зобов`язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету.

Проте, зазначене не нівелює обов`язку представника позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у позивача та відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності/відсутності в позивача та відповідача та інших зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом, в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначаються згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до матеріалів позовної заяви та відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження юридичної особи (відповідача): 03150, місто Київ, вул. Тютюника Василя, 53, офіс 1148.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем додано опис вкладення до листа за накладною № 2051423 та квитанцію № 2051423 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост», яке є оператором поштового зв`язку, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку.

Проте, суд констатує, що з офіційної веб-сторінки оператора поштового зв`язку та у відповідності до розміщених "Правил надання послуг поштового зв`язку" та Публічного договору про надання послуг з виготовлення та доставки поштових відправлень вбачається, що поштова служба працює у співпраці з АТ "Укрпошта" для подальшої відправки поштових відправлень.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Всупереч встановленим вимогам, позивач не надав суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів через АТ «Укрпошта», а надані суду докази надіслання через поштову службу ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» не можуть вважатися належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки подальше поштове відправлення здійснює АТ «Укрпошта».

Таким чином, додані до позовної заяви опис вкладення до листа за накладною № 2051423 та квитанцію № 2051423 ТОВ "Поштова служба «Е-Пост» не є належними доказами надіслання копій позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача , у розумінні ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- доказів наділення МУСТАФАЄВ ЮСУФ НУРІ ОГЛИ правами діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Буд», зокрема, надати суду: довіреність, статут, положення, трудовий договір (контракт);

- зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету;

- документів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА