Рішення № 136623598, 18.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2026Справа № 910/2248/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віквол Інвест»

до Фізичної особи-підприємця Новаківської Алли Анатоліївни

про стягнення 346 468,17 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віквол Інвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Новаківської Алли Анатоліївни про стягнення 346 468,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки від 07.03.2025 № 3-03/7-2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 13.03.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви, з якої вбачається, що позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Ухвалу про відкриття провадження у даній справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 82, 83,101-104, 104 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 07.03.2025 укладено договір поставки № 3-03/7-2025, за умовами пункту 1.1 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 договору асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, які є істотними, визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених позивачем.

Відповідно до пункту 2.3 договору датою постачання є дата виписки видаткової накладної.

Згідно з пунктами 2.4 - 2.5 договору при погодженні заявки на поставку, позивач направляє відповідачу на його електронну адресу рахунок-фактуру на оплату товару. Поставка здійснюється протягом 24 годин після надходження попередньої оплати товару на розрахунковий рахунок позивача.

Умовами пунктів 3.1 - 3.3 договору визначено, що загальна вартість договору визначається як сума вартості всього товару, поставленого позивачем відповідачу в рамках договору, що зазначається у видаткових накладних на товар.

Розрахунки за договором здійснюються шляхом банківського переказу на поточний рахунок позивача, що зазначений у рахунках-фактури та/або видаткових накладних. Відповідач здійснює оплату товару до факту поставки (попередньо) в порядку, передбаченому пунктом 2.4 договору.

Згідно з пунктами 9.1 - 9.2 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, та діє до 31.07.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії договору, письмово не повідомить іншу сторону про небажання продовжувати дію договору на новий строк, дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік. На таких умовах продовження строку дії договору відбувається щороку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у період часу з 07.03.2025 по 10.06.2025 поставлено відповідачу м`ясопродукти на загальну суму 1 075 778,49 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними з боку відповідача без зауважень та заперечень (копії долучено до матеріалів справи).

Відповідачем поставлений товар оплачено частково у розмірі 803 139,42 грн., що підтверджується банківською випискою (міститься у матеріалах справи).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 3.4 договору за усною домовленістю, яка не потребує внесення змін до договору, оплата товару може бути здійснена по факту поставки, згідно видаткової накладної. У цьому випадку відповідач зобов`язаний провести повну оплату отриманого товару протягом чотирнадцяти календарних днів від дати поставки.

Враховуючи дату останньої видаткової накладної № 2208 (09.06.2025), а також пункт 3.4 договору, строк здійснення оплати відповідачем є таким, що настав. Прострочення оплати за останньою видатковою накладною почалось 24.09.2025.

Матеріали справи містять акт звірки розрахунків за період часу з 01.06.202-19.06.2025, підписаний сторонами у справі, яким зафіксовано заборгованість відповідача у розмірі 272 639,07 грн.

Судом встановлено, що відповідачем повну оплату поставленого товару не здійснено, заборгованість складає 272 639,07 грн. Протилежного суду не доведено, доказів повної оплати відповідачем до суду не подано.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2026 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Новаківської Алли Анатоліївни.

У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 та схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у розділі 4.12 постанови від 02.12.2025 у справі № 904/6835/23.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, Господарський суд міста Києва приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, тому підлягають повному задоволенню.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.5 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань відповідач сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 54 527,81 грн. та пеню у розмірі 17 598,29 грн., нараховану за період часу з 24.06.2025 по 08.09.2025.

Перевіривши нарахування, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають повному задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, за прострочення грошового зобов`язання з оплати поставленого товару просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 703,00 грн., нараховані за період часу з 24.06.2025 по 08.09.2025.

Перевіривши розрахунок 3% річних, Господарський суд міста Києва встановив, що він є арифметично вірним, тому дана позовна вимога підлягає повному задоволенню.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Новаківської Алли Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віквол Інвест» (10003, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Короленка, будинок 4а, квартира 44; реєстраційний номер 44844282) 272 639,07 грн. основного боргу, 54 527,81 грн. штрафу, 17 598,29 грн. пені, 1 703,00 грн. 3 % річних та 2 662,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк