Рішення № 13662214, 02.02.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

                                                   Справа N 2-309

2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Капітал»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь КС „Капітал” заборгованість в сумі 32 700 гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 327 гривень 00 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, зазначивши, що 16.10.2009 р. ОСОБА_1 уклав з КС «Капітал»кредитний договір № 1125 на отримання кредиту в розмірі 30 000 грн. терміном на 12 місяців. Виплата кредиту здійснювалась шляхом внесення відсотків за користування кредитом щомісячно від залишку суми кредиту та суми основного боргу протягом строку дії кредитного договору, але не пізніше 16.10.2010 року відповідно до графіку погашення кредиту. Жодного разу відповідач своєчасно не сплатив відсотки за користування кредитом згідно графіку, а 27.11.2009 року з затримкою в 11 місяців сплатив борг за відсотками в розмірі 900 грн. за листопада 2009 року та 02.02.2010 року сплатив борг за відсотками в розмірі 900 грн. за грудень 2009 року. Станом на 31.03.2010 року відповідач заборгував 30000 гривень кредиту та 2700 гривень відсотків за користування кредитом. Оскільки зобов’язання ОСОБА_1 було забезпечено порукою, просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості в розмірі 32700 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явились, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Запорізька правда» від 20.01.2011 року № 8-9, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

В матеріалах справи маються письмові заперечення відповідачів, згідно яких ОСОБА_1 в частині стягнення з нього суми процентів за користування кредитом в розмірі 2700 грн. згодний, а з іншою частиною позову - не згодний. Відповідач ОСОБА_2 з позовом не згодна в повному обсязі, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв’язку з неявкою відповідачів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і виплати проценти.

16.10.2009 р. відповідач ОСОБА_1 уклав з КС «Капітал»кредитний договір № 1125 на отримання кредиту в розмірі 30 000 грн. терміном на 12 місяців.

Виплата кредиту, згідно умов договору, здійснювалась шляхом внесення відсотків за користування кредитом щомісячно від залишку суми кредиту та суми основного боргу протягом строку дії кредитного договору, але не пізніше 16.10.2010 року відповідно до графіку погашення кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що жодного разу відповідач ОСОБА_1 своєчасно не сплатив відсотки за користування кредитом згідно графіку, а 27.11.2009 року з затримкою в 11 місяців сплатив борг за відсотками в розмірі 900 грн. за листопада 2009 року та 02.02.2010 року сплатив борг за відсотками в розмірі 900 грн. за грудень 2009 року.

Після цього відповідач ОСОБА_1 за кредитом не сплачував.

Крім того, 16.10.2009 року як забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між Кредитною спілкою «Капітал», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1125, відповідно до якого ОСОБА_2 прийняла на себе зобов’язання відповідати перед кредитною спілкою в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає за зобов’язання боржника в повному обсязі, тобто: за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, сплату додаткових відсотків, відшкодування збитків, завданих кредиторові, внаслідок невиконання або неналежного виконання з боку боржника умов кредитного договору.

На момент звернення позивача до суду, тобто 14.04.2010 року, відповідач ОСОБА_1 заборгував 30 000 гривень основного боргу та 2700 гривень відсотків за користування кредитом.

Вказана обставина підтверджується довідкою про розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №1125 від 16.10.2009 року.

14 квітня 2010 року на ім’я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були направлені попереджувальні листи про необхідність сплати кредиту та відсотків.

Вказана обставина підтверджується копіями попереджувальних листів та копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Однак до теперішнього часу зобов’язання перед позивачем не виконані.

16.10.2010 року строк дії кредитного договору закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

Оцінюючи письмові заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо неможливості його визнання таким, що прострочив виконання зобов’язання, суд знаходить їх безпідставними та такими що не відповідають дійсним обставинам справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами того, що ОСОБА_1 прострочив виконання зобов’язання, а отже виконував його неналежним чином, свідчить те, що починаючи з 16.01.2010 року до закінчення строку дії кредитного договору, ОСОБА_1 не сплачував що місячно відсотки за користування кредитом. До теперішнього часу заборгованість ОСОБА_1 за відсотками в сумі 2700 грн. не погашена, як і не погашена сума основного боргу в розмірі 30000 грн.

Доводи відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо порушення позивачем вимог ст. 651 ЦК України щодо дострокового розірвання кредитного договору, в даний час розгляду не підлягають, оскільки 16.10.2010 року строк дії кредитного договору закінчився і 17.01.2011 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині дострокового розірвання кредитного договору.

Також спростовуються доводи відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що в порушення п. 5.11 кредитного договору, КС "Капітал" порушила процедуру врегулювання спорів між сторонами договору, не проінформувавши їх щодо пропозицій або намірів стосовно ситуації, яка склалась.

В матеріалах справи маються не лише копії попереджувальних листів на ім’я ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які були їм направлені, але й квитанції про відправлення заказної поштової кореспонденції.

Крім того, є повідомлення про вручення відповідачу поштової кореспонденції, де мається підпис ОСОБА_1 про отримання ним попереджувального листа.

Також згідно відмітки поштового відділення конверт на ім’я ОСОБА_2 повернено КС "Капітал" за закінченням терміну зберігання. При цьому на конверті відмічено, що 15.04.2010 - адресата ОСОБА_2 немає вдома, 16.04.2010 - також немає вдома та виписано сповіщення про необхідність отримання поштової кореспонденції на пошті.

Однак протягом цілого місяця відповідачка ОСОБА_2 на пошті для отримання заказної поштової кореспонденції так і не з’явилась, в зв’язку з чим, конверт 17.05.2010 року було повернено КС "Капітал" за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, доводи відповідачів, що позивач не зробив спроби повідомити їх про свої наміри або в будь-який спосіб провести з ним переговори щодо ситуації яка склалася, не відповідають дійсності.

Позивачем в жодному разі не було порушено ні ч. 1, ні ч.2 ст. 2 Закону України «Про кредитні спілки», які передбачають, що одним з принципів, на яких ґрунтується діяльність кредитних спілок є принцип гласності та, що кредитна спілка зобов’язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів питань з власної діяльності, ні п. 3.3 кредитного договору, який встановлює, що позивач зобов’язаний вносити пропозиції про подальші відносини з позичальником, ні п. 3.4 договору поруки, який передбачає письмове повідомлення поручителя про виконання позичальником своїх зобов’язань.

Отже, доводи відповідачів, викладені в запереченнях є безпідставними, необґрунтованими, суперечать дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому суд при ухваленні рішення до уваги їх не приймає.

На підставі викладеного, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 виконував свої зобов’язання за кредитним договором неналежним чином: з 16.01.2010 року припинив сплату відсотків, на момент закінчення строку дії договору не повернув суму кредиту та заборгованість по відсоткам, а зобов’язання ОСОБА_1 було забезпечено порукою, суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь Кредитної спілки „Капітал” заборгованість в сумі в сумі 32 700 гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 327 гривень 00 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 536, 543, 553, 554, 1047-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки «Капітал»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Капітал” (п/р 2650511133494 у філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ 26250467, одержувач –кредитна спілка «Капітал») заборгованість в сумі 32 700 (тридцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 327 гривень 00 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 33147 (тридцять три тисячі сто сорок сім) гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Кучеренко