Рішення № 136621950, 18.05.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1016/26

2/683/1040/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м.Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області:

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області в якому просили: визнати право власності на жилий будинок під АДРЕСА_1 за набувальною давністю в рівних частках для кожного члена сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На обґрунтування своїх вимог посилались на те, що їх сім`я постійно проживає в будинку під АДРЕСА_1 із вересня 2014 року з усного дозволу сільської ради, який на той час не був ніким зайнятий. Житло було надано ОСОБА_1 у зв`язку з її роботою, однак ордер на право заняття, вказаного приміщення, тоді не видали, усно дозволили ОСОБА_1 з сім`єю заселитися, потім це питання мало вирішитися документально. Позивачі вказують, що користувалися наданим помешканням, займалися необхідним ремонтом будинку, оплачували комунальні послуги, користувалися субсидією і жодних претензій до них по проживанню і користуванню, вказаним будинком та земельною ділянкою біля нього - не було і не має. Рішенням Огіївської сільської ради вказаний будинок був принятий на баланс сільської ради у 2009 році. Позивачі зазначають, що Старокостянтинівською міською радою їм було відмовлено у наданні дозволу на приватизацію займаного приміщення через відсутність ордеру на вселення і рекомендовано звернутись до суду. Оскільки їх сім`я в кількості чотирьох чоловік більше 12 років відкрито проживає, користується та значно покращила житло - будинок АДРЕСА_1 , а також відкрито користується земельною ділянкою біля будинку, тому має право на визнання права власності на вказаний будинок за набувальною давністю у відповідності до норм, зазначених в ст.314 ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 самостійно і як представник неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також представник позивачів адвокат Якимчук Н.П. позов підтримали повністю, просили його задовольнити, з вищенаведених підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явивсь, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області в судове засідання не з`явивсь, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Однак не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Натомість якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Крім того, для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Тобто за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Огівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №25 від 23 квітня 2009 року оформлено право власності за територіальною громадою Огіївської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Натомість як вбачається з даних довідки Огіївської сільської ради Старокостянтинівського району з Хмельницької області про склад сім`ї №454 від 16.07.2015 за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані 25 вересня 2014 року.

Також, відповідно до даних виписки з погосподарської книги за 2011-2015 рік по с.Писарівка Огівського старостинського округу Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №92/26-10 від 20.10.2025 в погосподарському номері 0362-1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Факт проживання сім`ї ОСОБА_6 у вищевказаному будинку з 2014 року і по даний час, також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Таким чином судом встановлено, що на час вселення позивачів у спірний будинок, він перебував у власності територіальної громади Огіївської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, правонаступником якої є територіальна громада Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, а отже відсутні підстави для визнання за позивачами права власності на жилий будинок під АДРЕСА_1 за набувальною давністю через необґрунтованість позову з огляду на недоведення умов для набуття права власності за набувальною давністю на спірний будинок на підставі статті 344 ЦК України, оскільки такий факт титульного володіння спірним будинком виключає можливість застосування положень цієї норми.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на жилий будинок під АДРЕСА_1 за набувальною давністю в рівних частках для кожного члена сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул.Острозького, 41, код ЄДРПОУ 36027760.

Третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул.Острозького, 41, код ЄДРПОУ 04060766.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя Є.М. Андрощук