Рішення № 136621309, 12.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1583/26

Провадження № 2-а/577/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.,

представника позивача Островського В.І.,

представника відповідача Каракуц М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в зал суду в м. Конотоп адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області про скасування постанов по справам про адміністративні правопорушення та закриття провадження в справах,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом та просить скасувати постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6793276 від 08.03.2026 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6793283 від 08.03.2026 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, провадження у справах закрити.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Ляховченко С.П. 08.03.2026 о 20:08:35 по вул. Ринок, 11 м. Конотоп винесено постанову серії ЕНА N6793276 за ч.2 ст. 122 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді 510 грн. штрафу за порушення п.9,4 ПДР, а саме за те, шо він не подав показчик повороту при зміні напрямку руху.

Крім того, цього ж дня о 20:13:00 по вул. Ринок,11 в м. Конотоп відносно нього винесено постанову серії ЕНА N6793283 за ч.1 ст. 126 КУпАП за порушення ним п. 3.4а ПДР, а саме не мав при собі (не пред`яив) посвідчення водія відповідної категорії.

Також, 08.03.2026 о 20:04:12 за вищевказаною адресою відносно нього складено протокол серії ЕПР N? 609687 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Цього ж дня о 20:36 год по вул. Ярмакова в м. Конотопі відносно нього складено ще один протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Позивач стверджує, що йому не було відомо про складення відносно нього оскаржуваних постанов, він отримав такі лише 16.03.2026 рекомендованим листом. На місці події працівниками поліції його взагалі не було повідомлено про розгляд справ про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 та ч.2 ст. 122 КУпАП та складання оскаржуваних постанов, як і не роз`яснено його прав та обов`язків, не досліджено доказів та не вирішено можливі клопотання.

Окрім того позивач наголошує, що в той момент за кермом автомобіля перебувала його дружина ОСОБА_2 , про що він наголошував працівникам поліції, однак його пояснення не були взяті до уваги.

Також зазначає, що в постановах та протоколах вказано, що автомобіль Пежо 308 знаходився в один і той же час в різних місцях, що неможливо.

Представник позивача Островський В.І. заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини і факти.

Представник ГУНП в Сумській області Каракуц М.Ю. в судовому засіданні заперечила задоволенню позовних вимог, вважає оскаржувані постанову законними і обгрунтованими. Зіслалась на позицію, викладену у відзиві на позов. Додатково пояснила, що факт порушення правил ПДР ОСОБА_1 зафіксовані на відеозаписі і інспектор діяв у межах чинного законодавства. Крім того, зазначає, що під час зупинки автомобіля водій і пасажир мінялися місцями, що підтверджено на відеозаписі. Після виявлення даного факту інспектором було запропоновано саме Михайленку Ю.О. проти тест на стан сп`яніння, однак, останній відмовився, тому і був складений протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. На вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб, також отримав відмову. У зв`язку з таким, інспектором винесено постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні була допитана дружина позивача, ОСОБА_2 , яка пояснила , що в момент події саме вона перебувала за кремом, оскільки чоловік був хворий, йому було важко керувати, тому знаходився на сидінні пасажира. З приводу поганого самопочуття до медичної установи не звертався. При цьому остання вказала, що не отримувала посвідчення водія на керування автомобілем відповідної категорії, на даний час вона лише навчається водінню під наглядом чоловіка. Не змогла і пояснити з точки зору технічного значення, механізму керування транспортними засобами. Також не може пригадати, чи порушувала правила дорожнього руху, а коли побачила, що позаду рухається автомобіль з проблисковими маяками, зупинилася. Після чого до їх автомобіля підійшли працівники поліції, яких вона дуже перелякалась, тому притиснулась в сторону пасажирського сидіння до чоловіка. Ствердила, що вони з чоловіком не мінялись місцями після зупинки їх автомобіля, однак не змогла суду пояснити, чому в момент зупинки, вона знаходилась у напівлежачому положенні, наполовину перебуваючи на пасажирському сидінні.

Судом також допитаний свідок ОСОБА_3 , який являється товаришем ОСОБА_1 по військовій службі. Свідок повідомив, що в день події ОСОБА_1 почувався недобре і не міг керувати автомобілем. Так, протягом дня вони перебували разом, виконували роботу, пов`язану з військовою службою. У вечірній час він довіз його до місця роботи дружини , де знаходився його автомобіль. Після чого дружина ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля, а ОСОБА_1 на пасажирське сидіння та вони поїхали.

Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Відповідно до ст.9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст.23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

П.11 ч. 1 ст.23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до п.1 ст.247 КупАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 р. по справі № 337/3389/16-а).

Згідно постанови серії ЕНА N? 6793276 від 08.03.2026, ОСОБА_1 08.03.2026 о 20:04:25 по вул. Олександрівська, 22 в м. Конотоп Сумської області, керуючи автомобілем Пежо 308, д.н.з. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не вказав покажчик повороту, чим порушив п. 9.4 ПДР України несвоєчасне подання попереджувальних сигналів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді 510 грн. штрафу .

Відповідно до пункту 9.4 ПДР України, водій зобов`язаний подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50100 м у населених пунктах і за 150200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Вказане порушення було виявлене працівниками поліції, які рухались позаду транспортного засобу Пежо 308, д.н.з. НОМЕР_1 , що змусило їх за допомогою проблискових маяків подати сигнал про зупинку транспортного засобу.

Після зупинки транспортного засобами поліцейським було зафіксовано факт зміни місцями водія і пасажира, що також вбачається з відеозапису події.

На вимогу поліцейського пред`явити документи на автомобіль і посвідчення водія, отримали відмову, тому і була складено постанова серії ЕНА N? 6793276 від 08.03.2026, про те, що 08.03.2026 о 20:09:04 по вул. Ринок в м. Конотоп Сумської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Пежо 308, д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення, тобто не мав такого при собі, чим порушив р. 2.4.а ПДР України керування ТЗ особою, яка не пред`явила посвідчення водія , реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді 425грн. штрафу .

Відповідно до пункту 2.4.а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Пунктом 2.1 ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З відеозапису події вбачається, що після зупинки автомобіля, ОСОБА_2 намагався помінятися місцями водія і пасажира із дружиною ОСОБА_1 , а саме зафіксовано факт перебування дружини частково на пасажирському сидінні у напівлежачому положенні, що свідчить про намагання приховати особу фактичного водія автомобіля.

Виходячи з наведеного, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 , а також доводи позивача ОСОБА_1 щодо тієї обставини, що саме дружина керувала автомобілем, оскільки такі спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом події. Окрім того, таке переміщення у салоні авто, свідок пояснювала тим, що злякалась працівників поліції, тому намагалась притиснутись в бік пасажирського сидіння до чоловіка, хоча до цього часу не мала проблем із законом і до неї раніше не було застосовано будь-який тиск чи погрози з боку правоохоронних органів в інших ситуаціях. При цьому свідок пояснила, що не має і ніколи не отримувала посвідчення водія, як і не змогла пояснити з технічної точки зору сам механізм керування транспортним засобом, що додатково ставить під сумнів її твердження про фактичне керування автомобілем у момент зупинки.

За таких обставин суд вважає показання свідка непослідовними, такими, що не узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому не бере їх до уваги як достовірні.

Окрім того суд не бере до уваги твердження позивача про те, що йому не було відомо про складання відносно нього оскаржуваних постанов, оскільки це також спростовується відеозаписом з місця події. Так, позивачу було повідомлено про розгляд справи і винесення постанов, роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та строк на оскарження постанов, однак позивач відмовився від підписання та отримування таких. Заяв чи клопотань не заявляв.

Вказане свідчить про правомірність винесених інспектором постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності не викликають сумніви щодо фактів самих правопорушень та законності їх фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, є доведеним.

Щодо інших наведених у позові мотивів, а також пояснень представника позивача в судовому засіданні, такі жодним чином не впливають на законність та об`єктивність дій працівників поліції при винесенні оскаржуваних постанов.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Також, п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 121, 222, 251, 252 КУпАП -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6793276 від 08.03.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6793283 від 08.03.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП , закриття проваджень у справах.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Сумській області ( юридична адреса: 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, ЄДРПОУ 40108777).

Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя Логін Є. В.