Рішення № 136619898, 18.05.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/363/26

Провадження № 2/542/423/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 83588 від 10 лютого 2019 року в загальному розмірі 18400 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд задовольнив клопотання позивача та витребував у АТ КБ «Приватбанк» докази (а.с. 40-41).

Витребувана судом інформація надійшла до суду 07 квітня 2026 року (а.с. 50).

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 02 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» (надалі також ТОВ «Займер») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 83588, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 2000 грн та зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки визначені у договорі.

Договір про надання фінансового кредиту укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на платіжну карткувідповідача.

ТОВ «Займер» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, що визначені умовами договору.Однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором.

11 березня 2020 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу № ЗК-11032020, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 83588 від 10 лютого 2019 року, укладеним між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 18400 грн, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту 2000 грн, суми заборгованості за процентами 1200 грн та суми заборгованості за пенею 15200 грн.

З огляду на викладене, оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною.

На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 02.9-12/17/429 зазначено, що за відомостями виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради та Реєстру територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зняте 19 липня 2024 року з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою власника вищевказаного житлового будинку ОСОБА_2 . Інше зареєстроване місце проживання вказаної особи не встановлене (а.с. 38).

Згідно з відповіддю № 2411908 від 03 березня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09 липня 2024 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Враховуючи те, що отримана судом інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача не дала суду можливості встановити таке зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати подальший виклик відповідача ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03 березня 2026 року разом із судовою повісткою направлялися на останню відому зареєстровану адресу проживання відповідача та повернулись до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» від 10 квітня 2026 року (а.с. 57-61).

Правом подати відзив на позов відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 62), у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 5).

Крім того, 13 травня 2026 року представник позивача подав клопотання за змістом якого просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у повному обсязі, розгляд здійснювати за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 66).

Відповідач у судове засідання, призначене на 18 травня 2026 року, не з`явилась, про причини неявки не повідомляла, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.

Судова повістка про проведення судового засідання, яка направлялась на останню відому зареєстровану адресу проживання відповідача повернулась до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» від 17 квітня 2026 року (а.с. 63-65).

Також, на підставі частини 10 статті 187 ЦПК України, суд здійснив виклик відповідача ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (а.с. 56).

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України.

Оголошення про судове засідання, призначене на 18 травня 2026 року, було опубліковано на офіційному веб-сайті Судової влади України 14 квітня 2026 року (а.с. 56).

Отже, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 02 жовтня 2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 83588 (надалі також договір) (а.с. 10-12).

Відповідно до пункту 1.1 договору, визначено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 31.10.2019. Строк дії договору 30 днів, але в будь якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до умов пункту 1.3. договору, за користування кредитом, клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно з пунктом 1.4. договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

За умовами пункту 2.1. договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором.

Підпунктом 3.1.4. пункту 3.1. договору визначено, що товариство має право, зокрема: без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором.

Згідно з пунктом 4.1. договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та договору.

Відповідно до пункту 4.3. умов договору, у разі якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатках до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь якому випадку не більше 100 календарних днів.

Договір про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 рокумістить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 12-зі звороту).

Сторони погодили графік платежів за договором (а.с. 12), що є Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений їй на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с. 13).

Підписавши 02 жовтня 2019 року договір про надання фінансового кредиту № 83588 ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 83588 від 02 жовтня 2019 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «Займер» за період із 03.10.2019 по 10.03.2020 становила зокрема: 2000 грн основна сума (тіло), 1200 грн відсотки по кредиту та 15200 грн пеня (а.с. 14-16).

ТОВ «Займер» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 2000 грн 00 коп., шляхом зарахування 02 жовтня 2019 року грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 6240/05 від 15.05.2025 (а.с. 13-зі звороту).

Відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк», наданої на виконання ухвали суду від 03 березня 2026 року, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Крім цього повідомлено, що клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання анкети-заяви по верифікації клієнта від 16.11.2018. Зазначено, що по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 2000 грн 00 коп. 02.10.2019 (а.с. 50).

11 березня 2020 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № ЗК-11032020, предметом якого є відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, зокрема, і до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року (а.с. 16-зі звороту-20).

11 березня 2020 року «кредитором» та «новим кредитором» підписаний акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 11 березня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11 березня 2020 року (а.с. 21-зі звороту).

Згідно з платіжною інструкцією (безготівкового переказу в національній валюті) № 17844 від 11 березня 2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п. 7.1. договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020 (а.с. 22).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № ЗК-11032020 від 11 березня 2020 рокудо ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 83588 від 02 жовтня 2019 року боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 18400 грн, що складається із суми основного боргу за кредитом 2000 грн, суми заборгованості по відсотках - 1200 грн, суми заборгованості по штрафах 15200 грн 00 коп. (а.с. 21).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 83588 від 02 жовтня 2019 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «Займер» за період із 03.10.2019 по 10.03.2020 становила зокрема: 2000 грн основна сума (тіло), 1200 грн відсотки по кредиту та 15200 грн пеня (а.с. 14-16).

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складено досудову вимогу вих. № 5596/1951 від 13.02.2026 про те, що відбулось відступлення права вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості в сумі 18400 грн. Надано термін для добровільного виконання відповідачем зобов`язання (а.с. 22-зі звороту).

Отже, первинний кредитор свої зобов`язання відповідно до Договору про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року виконав в повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином ані перед первинним кредитором, ані перед новим кредитором не виконала, не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та пенею у повному обсязі, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов Договору про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 18400 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що 02 жовтня 2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 83588, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 2000 грн 00 коп. строком на 30 днів, із 02 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року, зі сплатою процентів за користування кредитом та пені за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Як вбачається зі змісту кредитного договору він підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала графік платежів за договором (а.с. 12), що є Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року.

Відповідно до листа ТОВ «Платежі онлайн» про перерахування суми кредиту грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 13-зі звороту).

Відомості про отримання кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк» у відповідь на ухвалу суду від 03 березня 2026 року (а.с. 40).

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, відповідачем не спростований.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11 березня 2020 року набуло статус нового кредитора за договором про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с. 16-зі звороту-20).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № ЗК-11032020 від 11 березня 2020 рокудо ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 83588 від 02 жовтня 2019 року боржник ОСОБА_1 у загальному розмірі 18400 грн, що складається із суми основного боргу за кредитом 2000 грн, суми заборгованості по відсотках - 1200 грн, суми заборгованості по штрафах 15200 грн 00 коп. (а.с. 21).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 83588 від 02 жовтня 2019 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «Займер» за період із 03.10.2019 по 10.03.2020 становила зокрема: 2000 грн основна сума (тіло), 1200 грн відсотки по кредиту та 15200 грн пеня (а.с. 14-16).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті, а також, що відповідачем добровільно не сплачені проценти за користування кредитом та пеня, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року, що складається із заборгованості за тілом кредиту розмірі 2000 грн 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 1200 грн 00 коп. та заборгованості за пенею в розмірі 15200 грн 00 коп.

Також, суд наголошує, що з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 83588 від 02 жовтня 2019 року, встановлено, що заборгованість за пенею відповідачу була нарахована позивачем за період із 01 листопада 2019 року по 03 лютого 2020 року тобто, до введення в дію пунктів 15 та 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надавала.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року у загальному розмірі 18400 грн 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту розмірі 2000 грн 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 1200 грн 00 коп. та заборгованості за пенею в розмірі 15200 грн 00 коп., оскільки зазначені суми підтверджені наданим позивачем розрахунком й відповідачем не спростовані.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 7).

Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 2662 грн 40 коп. на користь позивача.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 25), акт № 710 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13 лютого 2026 року на загальну суму 8000 грн (а.с. 25 - зі звороту), детальний опис наданих послуг до акту № 710 від 13 лютого 2026 року за договором про надання правої (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, а саме: усна консультація Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв, погодження правової позиції Клієнта у справі - 0 год 30 хв, складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год 30 хв, подання заяви до суду від імені Клієнта - 1 шт. Усього: 6 год 30 хв. (а.с. 26), ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року (а.с. 27).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 8000 грн 00 коп., що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) суму заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 83588 від 02 жовтня 2019 року у загальному розмірі 18400 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч чотириста гривень), що складається із заборгованості за тілом кредиту розмірі 2000 грн 00 коп. (дві тисячі гривень), заборгованості за процентами в розмірі 1200 грн 00 коп. (одна тисяча двісті гривень) та заборгованості за пенею в розмірі 15200 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч двісті гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79018;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва