Ухвала суду № 136614935, 19.05.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/283/26 Провадження № 2/478/264/2026

У Х В А Л А

19 травня 2026 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щі Казанка, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3464205 від 15.02.2023 року, де просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 73 515,92 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3464205 шляхом обмінну електронними повідомленнями, підписаного у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» за яким відповідач отримав кредит на банківський рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 14 200,00 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року провадження у справі було відкрито, призначено справу до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 травня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує факт укладання кредитного договору та отримання кредиту, з розміром нарахованих процентів та розрахунком заборгованості. Зокрема, відповідач вказує на відсутність оригіналу електронного договору, належного підтвердження належності вказаного у кредитному договорі номеру телефону саме йому, доказів отримання ним одноразового ідентифікатору, технічних логів системи, ІР-адрес, проходження належної ідентифікації та первинних документів щодо фактичного перерахування грошових коштів.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Причини неявки суд не повідомили.

Суд, встановивши відсутність клопотань від сторін про відкладення судового засідання та повідомлень про поважність причин неявки сторін до суду, приходить до висновку про можливість проведення судового засідання без участі сторін.

Дослідивши зміст позову та перевіривши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17, під принципом добросовісності слід розуміти загально-правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

З позовної заяви та додатків до неї вбачається, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 3464205 від 15.02.2023 року, укладеного в електронній формі та підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач заперечує як проти факту укладення ним відповідного договору так і проти отримання на свій рахунок грошових коштів, вказуючи при цьому на відсутність оригіналу кредитного договору та відсутності належної ідентифікації його як особи, яка отримала кредит.

З досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовуються копіями наданих доказів, зокрема кредитного договору, справжність якого відповідач ставить під сумнів.

За змістом частини шостої статті 95 ЦПК України Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 4 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 вказано, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке впливає на правильність вирішення спору, оскільки всі висновки у справі ґрунтуються на підставі дослідження копій доказів, які, на думку позивача-кредитора, доводять факт укладення електронного кредитного договору між сторонами та фактичного перерахування коштів відповідачці, яка ставила під сумнів надані позивачем докази як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. З огляду на наведене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що не виконання в такому випадку судами вимог статті 95 ЦПК України є порушенням принципу змагальності сторін.

Таким чином, за результатами дослідження судом матеріалів справи та враховуючи обставини, вказані у відзиві відповідача на позовну заяву, суд вбачає необхідність витребування додаткових доказів у справі у позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 84 ЦПК України, суд,

Постановив:

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» оригінал Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3464205 від 15.02.2023 року для огляду судом.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» докази належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та перерахування на її рахунок грошових коштів кредиту у розмірі 14 200,00 грн.

Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» надати методику проведеної ідентифікації клієнта ОСОБА_1 , реєстрація вказаної особи в особистому кабінеті, входу до особистого кабінету, подання заявки на отримання кредиту за отриманим ним одноразового ідентифікатора, підписання останнім кредитного договору та докази цілісності і незмінності даних кредитного договору.

Витребувані відомості та докази надати суду в строк до 08 червня 2026 року.

Відкласти судове засідання на 08 год 30 хв. 09 червня 2026 року.

В наступне судове засідання викликати сторони.

Копію ухвали для виконання направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

Роз`яснити позивачу положення пунктів 6-9 частини 2 статті 84 ЦПК України, де сказано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Роз`яснити позивачу, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У випадку ненадання суду витребуваних документів, справу буде вирішено на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано судом 19.05.2026 року.

Суддя