Ухвала суду № 136613021, 11.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2378/26

Провадження № 1-кс/0203/3210/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку у кримінальному провадженні №62026170030000630 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 366-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2026 року заступник керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 366-2 КК України, вилученого під час проведеного обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в приміщенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР за адресою: м.Дніпро, пл. Соборна, 14 за визначеним переліком.

Клопотання подане після повернення для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2026 у справі №203/2378/26 (провадження №11-сс/803/901/26) та обґрунтоване посиланням на п.1 ч.2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів).

У призначені судові засідання прокурор не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому подане клопотання про арешт майна просив задовольнити.

Власник майна до суду не з`явився, від представника власника - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Також від представника власника адвоката ОСОБА_6 до суду надійшли письмові заперечення на подане клопотання про арешт майна, в яких представник просив у його задоволенні відмовити.

Вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №62026170030000630 за ч.1 ст.114-1, ч. 1 ст. 366-2 КК України.

20.03.2026 в рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 17.03.2026 у справі №203/2378/26 (провадження №1-кс/0203/2093/2026) було проведено обшук за місцем роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в приміщенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР за адресою: м.Дніпро, пл. Соборна, 14, в ході якого було виявлено та вилучено:

- висновок про вартість транспортного засобу «BMW X7», 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , зі звітом про оцінку вартості майна, всього на 38 арк.;

- висновок про вартість транспортного засобу «KIA К7», 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , зі звітом про оцінку вартості майна, всього на 38 арк.;

- оригінал рукописної розписки від імені ОСОБА_4 про отриманням ним боргу від ОСОБА_7 в сумі 100 000,00 доларів США, датовану 04.12.2023 на 1 арк.;

- оригінал рукописної розписки про отримання ОСОБА_7 у борг від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2 600 000,00 грн, датовану 09.11.2021 року на 1 арк.

Постановою слідчого від 20.03.2026 вилучені документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

21.03.2026 прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого в ході зазначеного обшуку майна, яке ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01.04.2026 було повернуто прокурору для усунення недоліків на підставі ч.3 ст.172 КПК України.

06.04.2026 після усунення недоліків прокурор знову звернувся з клопотанням про арешт вилучених в ході обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 документів, з метою їх збереження як речових доказів, обґрунтовуючи клопотання тим, що з вилучених документів встановлено факт внесення ОСОБА_4 недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу при подачі до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічної декларації за 2024 рік, за фактом чого 27.03.2026 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170030007715 за ч.1 ст.366-2 КК України, яке об`єднано із кримінальним провадженням №62026170030000630.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09.04.2026 клопотання прокурора задоволено. Накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 20.03.2026 під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 в приміщенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна,14, а саме на: висновок про вартість транспортного засобу «BMW X7», 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , зі звітом про оцінку вартості майна; висновок про вартість транспортного засобу «KIA К7», 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , зі звітом про оцінку вартості майна; оригінал рукописної розписки від імені ОСОБА_4 про отриманням ним боргу від ОСОБА_7 , в сумі 100 000,00 доларів США, датовану 04.12.2023 року на 1 арк.; оригінал рукописної розписки про отримання ОСОБА_7 у борг від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2 600 000,00 грн, датовану 09.11.2021 року на 1 арк.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2026 скасовано ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09.04.2026 про арешт майна, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630 повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з часу отримання копії ухвали.

Ухвала апеляційної інстанції мотивована тим, що всупереч п. 1 ч.2 ст. 173 КПК України матеріали провадження не містять відомостей, якими обґрунтовуються правові підстави арешту майна. Зокрема, клопотання не містить належного обґрунтування того, яким саме чином вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а також не доведено їх зв`язок із предметом доказування у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання.

Крім того, матеріали клопотання не містять належних даних, які б підтверджували існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, що є обов`язковою умовою для накладення арешту на майно.

Колегія суддів не погодилася з висновком слідчого судді про те, що вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. ст. 98, 99 КПК України.

Саме по собі посилання на те, що зазначені документи містять відомості щодо вартості транспортних засобів та фінансових зобов`язань, які підлягали декларуванню, не є достатнім для висновку про їх відповідність ознакам речових доказів у розумінні кримінального процесуального закону.

Стороною обвинувачення не доведено, яким саме чином ці документи підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, зокрема не обґрунтовано їх значення для встановлення об`єктивної сторони правопорушення та наявності у діях особи умислу на подання завідомо недостовірних відомостей.

Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Згідно із Єдиним державним реєстром декларацій ОСОБА_4 31.03.2026 року подано уточнену декларацію за 2025 рік, тобто у межах строку, передбаченого ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Також із поданої декларації вбачається, що зазначені транспортні засоби були відображені декларантом, а тому це спростовує доводи сторони обвинувачення щодо умисного подання завідомо недостовірних відомостей.

Що стосується вилучених під час обшуку розписок, колегія суддів врахувала, що у судовому засіданні стороною захисту було повідомлено про те, що відповідні боргові зобов`язання були повністю погашені ще до набуття ОСОБА_4 статусу суб`єкта декларування, у зв`язку з чим такі відомості не підлягали відображенню у декларації.

Вказані доводи стороною обвинувачення не були спростовані.

За таких обставин сам по собі факт наявності зазначених розписок не свідчить про порушення вимог декларування та не підтверджує обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що виключає можливість визнання їх речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутній належний процесуальний зв`язок між вилученими документами та предметом доказування у кримінальному провадженні, що виключає можливість визнання їх речовими доказами та застосування до них арешту; клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, у зв`язку з чим повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з часу отримання копії ухвали.

Повторно з клопотанням про арешт майна після усунення недоліків, визначених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23.04.2026, прокурор звернувся до слідчого судді 01.05.2026.

У матеріалах клопотання відсутні докази отримання ухвали суду апеляційної інстанції, що унеможливлює перевірку слідчим суддею дотримання процесуальних строків прокурором.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилався на те, що колегією Дніпровського апеляційного суду не враховано той факт, що недостовірні відомості подані ОСОБА_4 у декларації за 2024 рік та виправлена декларація у 2025 році не подавалася, крім того, стороною захисту не надано документів щодо погашення ОСОБА_4 боргових зобов`язань до набуття статусу суб`єкта декларування, у зв`язку з чим такі відомості не підлягали відображенню в декларації; таким чином, з урахуванням положень ст. 98, ч.2 ст. 100 КПК України, речі та документи, визнані речовими доказами постановою слідчого від 20.03.2026, можуть бути визнані знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є необхідними для проведення низки судових експертиз та інших досліджень; клопотання про арешт обумовлене необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підставою вважати, що не застосування такого заходу перешкоджатиме встановленню істини, оскільки майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.

Слідчий суддя, проаналізувавши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, які додані до нього, приходить до висновку, що прокурором не усунуті недоліки, на які звертав увагу суд апеляційної інстанції. Належних даних, які б підтверджували існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 170 КПК України, що є обов`язковою умовою для накладення арешту на майно, клопотання також не містить.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що подане прокурором клопотання знову не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Водночас, з урахуванням положень ч.3 ст. 172 КПК України, повторне повернення клопотання про арешт майна на доопрацювання прокурору не передбачено. Строк, встановлений законодавцем у 72 години для усунення недоліків клопотання прокурором, є присічним, тому клопотання, подане після усунення недоліків, підлягає розгляду з прийняттям відповідного процесуального рішення про його задоволення або відмову в задоволенні. В такий спосіб забезпечено право особи, в якої майно було тимчасово вилучено, на його отримання в певний строк, в разі відсутності підстав для накладення арешту; такий строк не може бути фактично продовженим стороні обвинувачення шляхом неодноразових повернень клопотань на доопрацювання, оскільки в такому разі власник майна (особа, в якої воно було вилучено) обмежуватиметься в реалізації як своїх матеріальних прав, так і прав, визначених КПК України.

З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст. ст. 170-173, Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку у кримінальному провадженні №62026170030000630 від 12.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 366-2 КК України залишити без задоволення.

Зобов`язати відповідальну особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, повернути особі, у якої було вилучено майно, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні документи:

- висновок про вартість транспортного засобу «BMW X7», 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , зі звітом про оцінку вартості майна, всього на 38 арк.;

- висновок про вартість транспортного засобу «KIA К7», 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , зі звітом про оцінку вартості майна, всього на 38 арк.;

- оригінал рукописної розписки від імені ОСОБА_4 про отриманням ним боргу від ОСОБА_7 в сумі 100 000,00 доларів США, датовану 04.12.2023 на 1 арк.;

- оригінал рукописної розписки про отримання ОСОБА_7 у борг від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2 600 000,00 грн, датовану 09.11.2021 року на 1 арк.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1